Підставою для ненарахування ЗЕД-штрафів є сертифікат про форс-мажорні обставини від ТПП: роз’яснення ДПС

Штрафні санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності під час воєнного стану не застосовують за умови отримання сертифікату про наявність форс-мажорних обставин від Торгово-промислової палати України із зазначенням періоду дії таких обставин

Підставою для ненарахування ЗЕД-штрафів є сертифікат про форс-мажорні обставини від ТПП: роз’яснення ДПС

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначили Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII; далі — Закон № 2473.

Нацбанк має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (ч. 1 ст. 13 Закону № 2473).

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановили пунктом 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою НБУ від 02.01.2019 № 5, і становлять 365 календарних днів.

У зв'язку з введенням воєнного стану в Україні Нацбанк прийняв постанову «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» вiд 24.02.2022 № 18 (із змінами i доповненнями вiд 07.07.2022), якою встановив з 05.04.2022 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів — 180 календарних днів. Для операцій, що проведені до 05.04.2022, граничні строки розрахунків становлять 365 календарних днів.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306, становлять 90 календарних днів та застосовують до операцій, здійснених з 11.11.2023 (п. 1-2 постанови НБУ «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 14.05.2019 № 67).

Порушення резидентами граничного строку розрахунків, згідно із частиною п'ятою статті 13 Закону № 2473, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3% суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості.

Штрафи за невчасну сплату пені у сфері ЗЕД

Якщо виконання договору за операціями з імпорту товарів зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого НБУ, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону № 2473 зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Тобто, одна із сторін договору повинна довести, що наявні обставини (введення воєнного стану чи початку бойових дій) мають відношення до конкретного господарського зобов'язання та унеможливлюють після постачання товару або здійснення авансового платежу отримати резидентами валютної виручки або поставку їм імпортного товару на невизначений строк, а також з метою не нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків у період дії форс-мажорних обставин необхідно засвідчити даний факт відповідною довідкою уповноваженої організації (органу) країни нерезидента та/або сертифікатом Торгово-промислової палити України.

Підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, а також визначених сторонами за договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов'язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідним договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами (п. 6 Регламенту засвідчення ТПП України та регіональними ТПП форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 № 44(5).

Згідно з Регламентом ТПП, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської дiяльностi по кожному окремому договору, виконання якого настало згідно з умовами договору i виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин, шляхом видачі сертифікату ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством та Регламентом.

ТПП України веде єдиний Реєстр сертифікатів, виданих ТПП України та регіональними ТПП (Реєстр сертифікатів), про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та Реєстр уповноважених осіб.

При цьому, ТПП України листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Згодом, Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні продовжувався:

  • з 26.03.2022 строком на 30 діб;
  • з 25.04.2022 — на 30 діб,
  • з 25.05.2022 — на 90 діб,
  • з 23.08.2022 — на 90 діб,
  • з 21.11.2022 — на 90 діб,
  • з 19.02.2023 — на 90 діб,
  • з 20.05.2023 — на 90 діб,
  • з 18.08.2023 — на 90 діб,
  • з 16.11.2023 — на 90 діб,
  • з 14.02.2024 — на 90 діб,
  • з 14.05.2024 — на 90 діб.

Тобто ТПП України листом повідомила «всіх кого це стосується» про те, що з 24.02.2022 зазначені обставини є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для госпсуб'єктів України. Але Регламентом ТПП лист невизначили таким документом як сертифікат, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та Регламентом.

Таким чином, лист ТПП України не є сертифікатом, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Враховуючи викладене вище, вимоги Закону № 2473 і Регламенту ТПП, а також початок бойових дій на території України, для можливого звільнення платників від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, обґрунтування неможливості виконання зовнішньоекономічного контракту, засвідчується ТПП України сертифікатом про наявність форс-мажорних обставин із зазначенням періоду дії таких обставин.

За інформацією ДПС у Запорізькій області


Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Зовнішньоекономічна діяльність 2024

ЗЕД — це проста абревіатура яка охоплює господарські операції зовнішньо-економічної діяльності. Вони досить специфічні і включають не тільки сам експорт-імпорт, але й облік реалізації та продаж іноземної валюти. У консультації про зовнішньоекономічну діяльність в України, коли треба отримувати ліцензію, граничні строки розрахунків у ЗЕД 2024, оподаткування ЗЕД і відповідальність за порушення
38181

Бухгалтерський та податковий облік експортних операцій

Як розпочати експорт товарів, про його документальне оформлення, дата визнання доходу від експорту товарів, вплив умов Інкотермс, курсові різниці та інші облікові нюанси експортних операцій, а також оподаткування експортних операцій – у цьому огляді
80409

Митна декларація: заповнення, види, терміни

Митна декларація — це однин із документів, який використовується в обліку податкового кредиту з ПДВ. В огляді про те, якою буває митна декларація, як її заповнювати, що про митні декларації треба знати бухгалтеру
134332

Звільнення від мита і ПДВ товарів для енергоінфраструктури та розмінування

Верховна Рада скасувала ввізне мито і ПДВ на енергетичне обладнання. Підприємства-виробники також матимуть змогу з пільгами імпортувати складові для виробництва машин для механізованого розмінування. Тримайте детальний огляд змін до Податкового та Митного кодексів через ці новації
410

Код УКТ ЗЕД: як знайти

Щоб отримати код УКТ ЗЕД онлайн, скористайтеся навігатором від системи «Експертус Головбух» — знайдіть свій код УКТ ЗЕД
47741

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді