Суб’єкти господарювання у випадку використання автономної системи опалення, зокрема, газового котла, повинні обчислювати, нараховувати та сплачувати до бюджету екологічний податок, а також складати податкову звітність з цього платежу.
Об’єктом та базою оподаткування, зокрема, є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. При практичному застосуванні терміну «стаціонарне джерело забруднення» в умовах розділу VІІІ Податкового кодексу України (ПК) слід враховувати, що стаціонарне джерело забруднення — це підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднювальних речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
До стаціонарних джерел забруднення можна віднести й автономні системи опалення, що працюють на пальному, при спалюванні якого утворюються та викидаються в атмосферне повітря забруднювальні речовини, або суміш таких речовин.
Звертаємо увагу, що статтею 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1992 №2707-XII передбачено, що викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб’єкту господарювання обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади АР Крим з питань охорони навколишнього середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. Тобто власник приміщення повинен мати дозвіл.
Отже, суб’єкти господарювання у випадку використання автономної системи опалення, зокрема, газового котла, мають об’єкт оподаткування екологічним податком — обсяги забруднювальних речовин, що утворюються й викидаються в атмосферне повітря при згоранні палива (газу) та є платниками екологічного податку (незалежно від отримання дозволу на викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря стаціонарним джерелом забруднення).
Якщо платник екологічного податку не має дозволу на викиди в атмосферне повітря забруднювальних речовин стаціонарними джерелами забруднення, він самостійно визначає обсяги викидів.
Нагадуємо, що ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднювальних речовин стаціонарними джерелами визначені статтею 243 ПК.
