Роз’яснено деякі питання практики застосування господарськими судами законодавчих норм щодо судових витрат.
Зокрема, судовими витратами визнаються витрати сторін та інших учасників судового процесу, які пов’язані з розглядом справи в господарському суді. Вони складаються з:
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
- судового збору;
- сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом;
- витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження;
- оплати послуг перекладача, адвоката;
- інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.
Перелік судових витрат невичерпний. Оцінка витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи. Однак вичерпним є перелік заяв (скарг, дій), для яких встановлено ставки судового збору.
При розгляді питань, пов’язаних з відстроченням/розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати і застосуванням пільг з його сплати, господарські суди враховують майновий стан сторін.
Сплата судового збору у спорах майнового та немайнового характеру покладається:
- на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог;
- на відповідача, якщо позов задоволений у повному обсязі;
- на позивача в разі відмови від позову.
Крім цього, суд нагадав про підстави повернення сплачених сум судового збору, перелік яких є вичерпним.
