Оприлюднено судову позицію щодо практики розгляду справ з дотримання законодавства про рекламу підприємствами при здійсненні ними господарської діяльності.
На думку судових органів, недобросовісною рекламою, зокрема, є:
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
- поширення інформації, що вводить в оману, а саме — повідомлення суб’єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб’єкта господарювання;
- розміщення недостовірної інформації щодо досвіду надання послуг, спрямоване на привернення до себе якомога більшої кількості клієнтів, які потребують відповідних послуг, в зв’язку з чим порушувалося право позивача на підприємницьку діяльність та вільне конкурентне середовище.
Зі спливом строку дії дозволу місцевих органів на тимчасове розміщення рекламних конструкцій припиняються і відповідні договірні відносини та демонтується рекламний засіб. Передбачення таких умов у договорі виключає можливість будь-яких претензій та спорів сторін. При цьому зауважено, що такий дозвіл не породжує цивільно-правових зобов’язань для сторін, а надає лише право на розміщення зовнішньої реклами за умови укладення відповідного договору.
Суд наполягає на тому, що при розгляді позовних вимог стосовно демонтажу рекламних конструкцій мають бути з’ясовані зміст повноважень органу-позивача, вмотивованість самого позову та належність спірних правовідносин до господарських.
Надання послуг реклами у мережі Інтернет має бути підтверджено належними доказами, наприклад, актом здачі-приймання виконаних робіт, підписаним уповноваженими представниками сторін.
