Уточнено, що розірвання трудового договору з ініціативи працівника на підставі статті 38 КЗпП є звільненням за власним бажанням. Якщо трудовий договір укладений на невизначений строк, працівник має право у будь-який час розірвати його, письмово попередивши роботодавця про звільнення за два тижні. Таке звільнення вважається «за власним бажанням без поважних причин».
У цілому ряді випадків законодавство зобов’язує роботодавця провадити звільнення працівника у строк, який він просить, тобто мова йде про скорочення двотижневого строку. Таке звільнення вважається «за власним бажанням з поважних причин».
Чи покарають за воєнного стану за неподання звітності
Поважними причинами можуть бути: переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію, у т. ч. у зв’язку з інвалідністю; прийняття на роботу за конкурсом, а також інші поважні причини.
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
