Працювали за кордоном? Одержаний стаж можна врахувати для призначення пенсії в Україні. Мінсоцполітики пояснило, що треба зробити, як отримати підтвердний документ та коли звертатись до ПФУ
КМУ ухвалив розроблену Мінсоцполітики постанову «Деякі питання обчислення страхового стажу» від 16.05.2025 № 562, що має важливе значення для українців, які працювали або зараз працюють за кордоном. Відтепер вони можуть врахувати страховий стаж, отриманий за межами країни, при призначенні пенсії в Україні.
До прикладу: людина пропрацювала в Україні 25 років і ще 7 років — за кордоном. Для призначення пенсії у віці 60 років зараз потрібно мати 32 роки страхового стажу.
Якщо додати (врахувати) 7 років страхового стажу за межами України до стажу в Україні, — людина отримає право на призначення пенсії в 60 років.
Зверніть увагу, що страховий стаж, набутий за межами України, враховують тільки для визначення права на пенсію. Він не впливає на розмір пенсії (за винятком окремих країн, з якими уклали відповідні договори).
Місячна зарплатна звітність: приклад заповнення
Що зробити, якщо вам потрібно врахувати страховий стаж, набутий за кордоном, до страхового стажу для призначення пенсії в Україні?
Отримати в країні, де ви працювали, офіційний документ (кожна країна має свої форми документів для підтвердження страхового стажу), він підтверджуватиме, що ви працювали офіційно і, відповідно, період роботи у цій державі може бути зарахований до страхового стажу.
Щоб отримати такий підтвердний документ, треба звернутися до пенсійного органу держави, в якій ви працювали (наприклад, в Німеччині – це Німецький фонд пенсійного страхування — Deutschen Rentenversicherung, в Італії – Національний інститут соціального забезпечення — Istituto Nazionale della Previdenza Sociale і тд.)
Якщо ж склалась ситуація, що ви не маєте можливості отримати такий документ (наприклад, перебуваєте наразі в Україні), є ще один шлях — звернутись до найближчого територіального відділення ПФУ. Тоді для вирішення вашої проблеми ПФУ зробить запит до Міністерства закордонних справ України, яке, своєю чергою, надішле запит до пенсійного органу країни, де ви працювали.
Для того, щоб пенсію призначили вчасно, заздалегідь потурбуйтесь про наявність всіх документів — за півроку-рік до досягнення пенсійного віку (враховуючи, що документообіг між країнами потребує часу).
Також зверніть увагу, що іноді можуть траплятися випадки, коли пенсійний орган країни, де ви працювали, не володіє повною інформацією про вас (наприклад, ви працювали у той час, коли не були введені в дію сучасні цифрові системи обліку інформації). Така ситуація не є критичною і має вирішення: в Німеччині, до прикладу, ви можете надати пенсійному органу паперові документи на кшталт договору про працевлаштування, розрахункові листи по зарплаті, довідку про трудову діяльність чи довідку від роботодавця. А в Італії — трудові контракти, розрахункові листи по зарплаті, довідки про сплачені внески чи декларації про доходи.
Які саме документи є релевантними для підтвердження, — варто уточнити безпосередньо в пенсійному органі країни, де ви працювали.
Тримайте практичний гайд для тих, хто має справу з ЄСВ. Розповімо, коли обов’язково складати довідку-розрахунок, коли можна обійтися без неї, в яких випадках дозволено платити менше ЄСВ та як заповнити довідку правильно залежно від конкретної ситуації
Не забудьте уточнити, чи отриманий підтвердний документ визнають дійсним в Україні чи його потрібно легалізувати.
Легалізація документів з країнами, з якими Україна має міжнародні договори, відбувається за спрощеною процедурою або ж не вимагається взагалі.
Можливі варіанти:
- Країна, в якій ви працювали, має з Україною договір про правову допомогу.
Такі договори часто передбачають повне звільнення документів від будь-якого додаткового засвідчення. Тобто достатньо буде звичайного засвідчення отриманого документу нотаріусом і офіційного перекладу (переклад іноді також треба нотаріально засвідчити).
- Країна, в якій ви працювали, є учасницею т. зв. Гаазької конвенції 1961 року.
Тоді для легалізації документу використовують апостиль. Це означає, що для того, щоб документ був визнаний дійсним в Україні, на ньому треба поставити спеціальний штамп – апостиль. Апостиль може проставлятися міністерством юстиції, закордонних справ або іншим уповноваженим органом країни, залежно від типу документа, який посвідчується.
Отже, у цьому випадку ваші дії наступні: проставити на отриманому документі апостиль, перекласти його українською і нотаріально засвідчити переклад.
Країна, в якій ви працювали, не має міжнародних договорів про правову допомогу з Україною.
У такому випадку буде потрібна консульська легалізація.
Спочатку ви засвідчуєте документ у компетентному органі країни, яка його видала. Це може бути МЗС, Мінюст або інший уповноважений держорган.
Потім легалізуєте його у консульській установі України за кордоном. Посольство або консульство України засвідчує справжність підпису посадової особи та печатки компетентного органу іноземної держави, який засвідчив документ.
Після цього документ вважають легалізованим для використання в Україні.
Не забудьте про нотаріальний переклад українською мовою. Переклад може бути зроблений як за кордоном (у консульській установі України), так і в Україні акредитованим перекладачем з подальшим нотаріальним засвідченням.
Після цього передати документ Пенсійному фонду в Україні для зарахування страхового стажу, набутого за межами України.
За інформацією Мінсоцполітики
