Основні причини, що можуть призвести до виведення з ладу реєстратора розрахункових операцій, — це несправність, відсутність зв’язку та електропостачання господарської одиниці, де його розміщено.
У такому разі є два варіанти проведення розрахункових операцій:
- з використанням резервного РРО за умови, що він був належно зареєстрований в органах ДФС (якщо електроенергія є, але робочий РРО вийшов з ладу);
- з використанням розрахункової книжки, зареєстрованої в органах ДФС (у разі коли електроенергії немає або відсутній резервний РРО).
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Суб’єкт господарювання може працювати без основного РРО у разі його виходу з ладу в період ремонту та у разі відключення електроенергії, але не більше семи робочих днів.
У разі незабезпечення гарантійного ремонту РРО центри сервісного обслуговування зобов’язані не пізніше сьомого робочого дня з дня прийняття в ремонт РРО ввести в експлуатацію належно зареєстрований на суб’єкта господарювання резервний РРО.
Основний алгоритм дій при застосуванні резервного РРО такий:
- внести готівку, що була в місці проведення розрахунків до моменту виходу з ладу РРО, у грошову скриньку резервного РРО. Зробити це треба за допомогою операції «Службове внесення»;
- провести розрахунки через резервний РРО в загальному порядку його експлуатації. Усі ці операції необхідно фіксувати в КОРО, зареєстрованій на цей РРО;
- після відновлення роботи основного РРО вивести готівку, що була в місці проведення розрахунків, зі скриньки резервного РРО операцією «Службова видача» та внести її в скриньку основного РРО операцією «Службове внесення»;
- заповнити графи 6 і 7 розділу 4 КОРО на основний РРО і проконтролювати представника ЦСО — він має заповнити графи 4 і 5 розділу 4 КОРО.
Розрахункова книжка використовується тільки якщо вона зареєстрована в органах ДФС. Якщо вона застосовується вперше, на реєстраційній сторінці книжки потрібно зазначити дату початку її використання. Далі необхідно діяти так:
- внести готівку, що знаходилася в місці проведення готівкових розрахунків, за допомогою розрахункової квитанції з позначкою «Службове внесення»;
- проводити розрахунки з покупцями з оформленням РК;
- оформити розрахунковою квитанцією з позначкою «Службова видача» гроші, що передаються з місця проведення розрахунків до каси підприємства чи інкасуються в каси банків протягом дня.
Згідно з пунктом 9 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом МДЗ від 28.08.2013 № 417, якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням книги ОРО та розрахункової книжки, то після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) — за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.
