експерт з обліку та оподаткування, кандидат економічних наук, Чернігів
Чи є зараз ліміт доходу для ФОП, який дозволяє не встановлювати РРО/пРРО? Чи можна ФОП не встановлювати РРО/пРРО, якщо клієнти розраховуються безготівково — платіжними картками, зокрема через систему WayForPay, LiqPay чи подібні?
Для прикладу візьмемо дві ситуації, які окреслили податківцям.
Ситуація 1. Торгівля інтернет-ліцензіями на доступ до сервісів вебсайту
ФОП на 3 групі ЄП перетнув дохід у 1 млн грн на рік. Він продає інтернет-ліцензії на використання онлайн-сервісу з аналітики якості реклами та поведінки відвідувачів на сайтах клієнтів.
По-перше, зараз якоїсь граничної суми доходу (ліміту) для незастосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) /програмних РРО (пРРО) немає для всіх ФОП, а тому дохід ФОП не грає ніякої ролі, а РРО/пРРО є обов’язковим. Це стосується усіх ФОП-єдинників групи 2–3 та ФОП-загальників. Щодо ФОП-єдинників групи 1, то вони РРО/пРРО не застосовують узагалі (п. 296.10 Податкового кодексу України, далі — ПК). ФОП може перебувати на спрощеній системі оподаткування групи 1 у межах річного доходу 167 мінімальних зарплат станом на 1 січня (1336000 грн — для 2025 року). Однак це загальний ліміт для діяльності на цій групі єдиного податку, а не спеціальний ліміт для незастосування РРО/пРРО. При переході з групи 1 в групу 2, за наявності розрахункових операцій, доведеться застосовувати РРО/пРРО.
Питання у підприємців постають не лише з причини різних правил для різних груп ФОП-єдинників, але й тому що ліміти, у межах яких ФОП-єдинники груп 2–4 могли працювати без РРО/пРРО, усе ж таки існували в недалекому минулому, а саме (п. 6011 підрозд. 10 Перехідних положень ПК):
✅ Хто мусить перейти на програмний РРО ✅ Як зареєструвати, перереєструвати або скасувати реєстрацію пРРО ✅ Як видавати електронні чеки ✅ Чи можуть два касири працювати на одному пРРО ✅ Які оплати за QR-кодом не потребують пРРО ✅ Що робити, якщо зник інтернет або пРРо «заглючив»
По-друге, значення має, що саме є предметом купівлі-продажу у договорі з покупцем. Справа в тому, що такого поняття як «інтернет-ліцензія» законодавство не визначає. На практиці це може бути продаж:
товару у вигляді нематеріального активу — ліцензії. У такому разі РРО/пРРО потрібен за звичайними правилами. Операція відповідає визначенню розрахункової у розмінні Закону про РРО, адже є приймання від покупця платіжних карток за місцем реалізації товару, є місце отримання покупцем товару із застосуванням платіжної картки. При цьому не має значення наявність матеріального носія такої ліцензії, навіть якщо ключ висилається на емейл, але за договором не визначено, що продається послуга, то це слід розглядати продажем товару;
послуги з доступу до певного програмного забезпечення (онлайн-сервіс, вебсайт — це теж програмне забезпечення). У цьому разі РРО/пРРО не потрібен (чому — див. відповідь на Ситуацію 2). Необхідні умови: предмет договору — продажу послуги, весь процес дистанційний, відсутній фізичний контакт між покупцем і продавцем у будь-якому вигляді, зокрема й передача певних матеріальних носіїв електронних ключів тощо. Однак, якщо при цьому покупець отримує певний матеріальний носій ліцензії, наприклад диск чи конверт з записаним там на листівці ключем доступу, то тоді таку ситуацію податківці можуть трактувати як продаж товару, навіть якщо у договорі зазначено про послугу — тоді РРО/пРРО потрібен.
Отже, все у цій ситуацій залежить від умов договору між продавцем та покупцем інтернет-ліцензії.
Відповідь на запитання «Коли використовувати РРО у разі інтернет-торгівлі?» залежить від способів, у які доставляють товар, і варіантів його оплати. Експерт проаналізувала свіже роз’яснення ДПС і доповнила своїми поясненнями
ФОП надає інформаційно-консультаційні послуги через інтернет та/або телефоном, у т. ч. з питань підключення і застосування онлайн-сервісу з аналітики якості реклами та поведінки відвідувачів на сайтах. Клієнти розраховуються безготівково — платіжними картками, зокрема через платіжну систему WayForPay.
У цій ситуації РРО не потрібен. І причина не у способі платежу, — через WayForPay, LiqPay тощо — а у тому, що ФОП продає послуги. Справа в тому, що продаж послуг при платежі за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів не потребує застосування РРО/пРРО, так як немає місця проведення розрахункової операції (пп. «14» у ст. 9 Закону про РРО). При цьому вид послуг, які надаються, закон не уточнює, тобто послуги можуть бути й інформаційні, у вигляді телефонної, Skype-консультації тощо. Більш детально про це у матеріалі Оплата через LIQPAY: чи потрібен РРО.
Консультація допоможе розібратися, яку інформацію має містити такий чек, як правильно зазначати у ньому групу товарів та що буде, якщо схибите з назвою товару у чеку
Однак, якщо ФОП через Інтернет продає не послуги, а товари й платіж було здійснено з використанням банківської картки чи іншого електронного платіжного засобу (ЕПЗ), у т.ч. LiqPay, WayForPay, — РРО/пРРО вже треба. Винятків щодо платіжних систем немає. Однак, якщо треба прийняти платіж за товар, а РРО/пРРО відсутній, то вихід усе ж таки є — покупець має:
здійснити переказ зі свого рахунку в банку у форматі IBAN на рахунок продавця (ФОП) у форматі IBAN. Щодо IBAN — це стандартний номер банківського рахунку (міжнародний), які використовують практично всі банки в Україні — номер складається з літер UA і потім ще 27 цифр;
зарахувати гроші на рахунок продавця шляхом їх попереднього внесення через касу банку, зокрема платіжний термінал (програмно-технічний комплекс самообслуговання) банку. Зверніть увагу, що термінал має бути виключно банку, а не установи, яка надає фінансові послуги.
