бухгалтер-експерт, кандидат економічних наук, м. Чернігів
Чи існує зараз ліміт доходу для ФОП, який дозволяє не встановлювати РРО/пРРО? Чи можна ФОП не встановлювати РРО/пРРО, якщо клієнти розраховуються безготівково –платіжними картками, у т.ч. через систему WayForPay, LiqPay чи подібні?
Для прикладу візьмемо 2 ситуації, які окреслили податківцям.
Ситуація 1 – торгівля інтернет-ліцензіями на доступ до сервісів вебсайту
ФОП на 3 групі ЄП перетнув дохід у 1 млн грн. Він продає інтернет-ліцензії на використання онлайн-сервісу з аналітики якості реклами та поведінки відвідувачів на сайтах клієнтів.
По-перше, у даній ситуації дохід ФОП не грає ніякої ролі. Дійсно, до 1 січня 2022 року діяла межа річного доходу 220 розмірів мінімальної зарплати на 1 січня (тоді це було 1320000 грн) при перевищення якої РРО/пРРО у єдинників 2-4 групи (ФОП) ставав обов’язковим (п. 6011 підрозд. 10 Перехідних положень ПК). Однак зараз такої межі немає й для всіх ФОП, у т.ч. й єдинника 3 групи РРО/пРРО обов’язковий (виняток – ФОП-єдинники 1 групи).
По-друге, значення має, що саме є предметом купівлі-продажу у договорі з покупцем. Справа в тому, що такого поняття як «інтернет-ліцензія» законодавство не визначає. На практиці це може бути продаж:
товару у вигляді нематеріального активу– ліцензії. У такому разі РРО/пРРО потрібен за звичайними правилами. Операція відповідає визначенню розрахункової у розмінні Закону про РРО, адже є приймання від покупця платіжних карток за місцем реалізації товару, є місце отримання покупцем товару із застосуванням платіжної картки. При цьому немає значення наявність матеріального носія такої ліцензії, навіть якщо ключ висилається на емейл, але за договором не визначено, що продається послуга, то це слід розглядати продажем товару;
послуги з доступу до певного програмного забезпечення (онлайн-сервіс, вебсайт – це теж програмне забезпечення). У даному разі РРО/пРРО не потрібен (чому – див. відповідь на Ситуацію 2). Необхідні умови: предмет договору – продажу послуги, весь процес дистанційний, відсутній фізичний контакт між покупцем і продавцем у будь-якому вигляді, у т.ч. й передачі певних матеріальних носіїв електронних ключів тощо. Однак, якщо при цьому покупець отримує певний матеріальний носій ліцензії, наприклад диск чи конверт з записаним там на листівці ключем доступу, то тоді таку ситуацію податківці можуть трактувати як продаж товару, навіть якщо у договорі зазначено про послугу – тоді РРО/пРРО потрібен.
Отже, все у даній ситуацій залежить від умов договору між продавцем та покупцем Інтернет-ліцензії.
Відповідь на запитання «Коли використовувати РРО у разі інтернет-торгівлі?» залежить від способів, у які доставляють товар, і варіантів його оплати. Експерт проаналізувала свіже роз’яснення ДПС і доповнила своїми поясненнями
ФОП надає інформаційно-консультаційні послуги через інтернет та/або телефоном, у т. ч. з питань підключення і застосування онлайн-сервісу з аналітики якості реклами та поведінки відвідувачів на сайтах. Клієнти розраховуються безготівково – платіжними картками, у т. ч. через платіжну систему WayForPay.
У даній ситуації РРО не потрібен. І причина не у способі платежу, – через WayForPay, LiqPay тощо – а у тому, що ФОП продає послуги. Справа в тому, що продаж послуг при платежі за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів не потребує застосування РРО/пРРО, так як немає місяця проведення розрахункової операції (див. пп. «14» у ст. 9 Закону про РРО). При цьому вид послуг, які надаються, закон не уточнює, тобто послуги можуть бути й інформаційні, у вигляді телефонної, Skype-консультації тощо. Більш детально про це у матеріалі Оплата через LIQPAY: чи потрібен РРО.
Однак, якщо ФОП через Інтернет продає не послуги, а товари й платіж було здійснено з використанням банківської картки чи іншого електронного платіжного засобу (ЕПЗ), у т.ч. LiqPay, WayForPay, – РРО/пРРО вже треба. Винятків щодо платіжних систем немає. Однак, якщо треба прийняти платіж за товар, а РРО/пРРО відсутній, то вихід усе ж таки є – покупець має:
здійснити переказ зі свого рахунку в банку у форматі IBAN на рахунок продавця (ФОП) у форматі IBAN. Щодо IBAN – це зараз стандартний номер банківського рахунку (міжнародний), які використовують практично всі банки в Україні – номер складається з літер UA і потім ще 27 цифр;
зарахувати гроші на рахунок продавця шляхом їх попереднього внесення через касу банку, зокрема платіжний термінал (програмно-технічний комплекс самообслуговання) банку. Зверніть увагу, що термінал має бути виключно банку, а не установи, яка надає фінансові послуги.
