Податковий кредит з ПДВ 2024: відображаємо в обліку

ПДВ: від азів до майстерності

Що таке податковий кредит з ПДВ

Податковий кредит з ПДВ – це сума податку, яка сплачується (нараховується) у таких ситуаціях (п. 198.1 Податкового кодексу України, далі – ПК):

• придбання або виготовлення товарів, робіт та послуг;
• придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів;
• отримання послуг, які надані нерезидентом на митній території України;
• отримання послуг на митній території України;
• ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
• ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Це так званий «імпортний» ПДВ.

Увага: податковий кредит – це сума, яка зменшує ПДВ до сплати в бюджет.

«Чорний» список: черговий експеримент від ДПС

Податкова готує «чорний список» несумлінних платників, щоб управляти податковими ризиками і впливати на сплату податків. Хто і як готуватиме цей список і чим це загрожує платникам, розповімо у цьому матеріалі

ЧИТАТИ РОЗ’ЯСНЕННЯ ЕКСПЕРТА ⏩

Податковий кредит з ПДВ: рахунок обліку

Попри свою назву «податковий кредит» не має ніякого відношення до кредитування, а є вирахуванням з нарахованого податкового зобов’язання з ПДВ (далі – ПЗ), яке виникає при продажу товарів, робіт, послуг та деяких інших операціях. Облік і ПК, і ПЗ ведеться одночасно на субрахунку 641 «Розрахунки за податками»:

• ПК – по Кт рахунку;
• ПЗ – по Дт рахунку.

Як правило, під облік ПДВ виділяють окремий аналітичний рахунок, наприклад 641.1 «Розрахунки з ПДВ» (назва будь-яка). Наочно цей облік представлений у прикладі 1 нижче.

Отже, залишок за субрахунком 641.1, по-суті, і є сумою ПДВ до сплати в бюджет. Однак насправді ПДВ до сплати рахують заповнюючи Податкову декларацію з ПДВ з урахуванням даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН). Щоправда, дані бухгалтерського обліку також мають бути відповідними. Якщо виникає певне відхилення, бухгалтеру треба проаналізувати чому воно виникло, а потім донарахувати/сторнувати ПДВ в обліку, перевірити, чи всі операції були відображені тощо. Наприклад, неузгодженість може виникнути через вчасну/невчасну реєстрацію податкових накладних, використання відшкодування ПДВ, перенесення «мінусів» на наступний період, нюанси роботи комп’ютерної програми, яка використовується для обліку тощо. Принаймні бухгалтер повинен розуміти причину утворення такої різниці.

Увага: основа розрахунку ПДВ до сплати в бюджет – Податкова декларація та дані ЄРПН, але результат має узгоджуватися з даними бухгалтерського обліку.

Облік ПДВ на субрахунку 641

У цілому маємо досить просту схему бухгалтерського обліку ПДВ, яка наведена нижче.

Компенсуючі зобов’язання з ПДВ

Убезпечте себе від штрафів — правильно нараховуйте компенсувальні компенсуючі зобов’язання у зведених податкових накладних

ЧИТАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ ЕКСПЕРТА

Ситуація, коли податковий кредит більший за податкове зобов’язання

Зверніть увагу, що податковий кредит може бути навіть більшим за ПЗ. Така ситуація типова для експортерів, так як експортна ставка ПДВ при реалізації 0%. Усе просто пояснює приклад 2 нижче.

У разі отримання «мінусу» з ПДВ у декларації (приклад 2) платник податку може заявити про відшкодування ПДВ з бюджету. Можна або повернути грошима на рахунок, або зарахувати таку суму у рахунок сплати інших податків.

Податковий кредит з ПДВ: допоміжні рахунки обліку

Окрім уже згаданого субрахунку 641.1 у практиці обліку податкового кредиту з ПДВ використовують також допоміжний субрахунок 644 «Податковий кредит», який інколи розбивають на два аналітичні рахунки (їхні назви обрано умовно, вони можуть бути будь-які):

• 644.1 «Податковий кредит підтверджений» – означає право на податковий кредит, що виникає після реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Даний субрахунок зокрема використовується в обліку авансів сплачених;
• 644.2 «Податковий кредит непідтверджений» – означає, що умови для податкового кредиту виникли (товар був придбаний, попередня оплата внесена), але постачальник ще не зареєстрував податкову накладну у ЄРПН. Тобто умови отримання права на податковий кредит повністю невиконані.

Зверніть увагу, що попри свою назву субрахунок 644 є не основним в обліку податкового кредиту з ПДВ, а лише допоміжним, тобто тимчасовим, транзитним. Основним у системі обліку ПДВ є у нашому прикладі субрахунок 641.1 «Розрахунки з ПДВ». Саме на цьому субрахунку відображається борг перед бюджетом і на нього відносять податковий кредит за вже зареєстрованими податковими накладними.

Поява вищенаведених рахунків є наслідком існуючих умов визнання ПК з ПДВ, то ж розберемо їх.

Податківці не врахували Таблицю даних: п’ять рішень, як діяти далі

Таблиця даних, яку врахували податківці, є однією з ознак безумовної реєстрації податкових накладних. Але останнім часом платникам не часто вдається отримати відповідь про врахування. У статті знайдете рішення, що робити, якщо отримали відмову податківців врахувати таблицю даних

ЧИТАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ ЕКСПЕРТІВ

Умови визнання податкового кредиту з ПДВ

Для визнання податкового кредиту треба дотримання всіх 2-х умов:

• дотримання «правила першої події» при визначенні дати (періоду) визнання податкового кредиту (див. нижче);
• зареєстрована у ЄРПН податкова накладна (ПН). В окремих випадках можливі інші документи, зокрема митна декларація (перелік усіх документів – далі).

Увага: податковий кредит = правило першої події + зареєстрована податкова накладна.

«Правило першої події» (п. 198.2 ПК) полягає у тому, що податковий кредит визнається на дату події, яка сталася раніше:

• або списання з банківського рахунку платника ПДВ коштів у рахунок оплати товарів/послуг;
• або отримання платником ПДВ товарів/послуг.

Однак навіть якщо кошти сплачені, але податкова накладна постачальником все ще не зареєстрована, то немає й права на податковий кредит з ПДВ. Тобто вирішальним є не правило першої події, а реєстрація податкової накладної (!). Саме через цю ситуацію й розділяють в обліку:

• «неповноцінний» податковий кредит – без податкової накладної, як допоміжний може використовуватися субрахунок 644.2 (див. вище);
• «повноцінний» податковий кредит – Кт субрахунку 641. Як допоміжний може використовуватися субрахунок 644.1 (див. вище).

Увага: без реєстрації податкової накладної немає податкового кредиту незалежно від результату «правила першої події».

Податковий кредит з ПДВ: приклад

Типовий приклад бухгалтерських проведень з обліку ПДВ на прикладі придбання товару наведений у таблиці нижче.

Якщо з тих чи інших причин реєстрація ПН так і не відбулася, то ПК списуємо з субрахунку 644.2 на витрати бухгалтерським проведенням Дт 949 Кт 644.2. Якщо потім все ж таки відбудеться реєстрація ПН, то ПК повертається проведеннями:

• [Дт 949] [Кт 644.2] – повертається назад сума ПДВ методом «червоне сторно»;
• Дт 641.1 Кт 644.2 – визнається податковий кредит з ПДВ.

Імпорт дронів: документи, облік, оподаткування

Дозволи та валютні вимоги для ввезення квадракоптерів на митну територію України. Митні послаблення, податкові пільги та бухоблік імпорту БПЛА

ЧИТАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ ЕКСПЕРТА

Податковий кредит у податковій декларації з ПДВ

Податковому кредиту з ПДВ присвячений цілий розділ ІІ Податкової декларації з ПДВ. Детально про неї, її заповнення читайте у консультаціях Податкова декларація з ПДВ. Звітним періодом зараз в усіх платників ПДВ є місяць. Це значить, що підводити підсумки за ПК і ПЗ слід щомісяця – до дати подачі чергової декларації.

Увага: підсумки податкового кредиту з ПДВ підводимо щомісяця.

Податковий кредит у перехідних перевезеннях товарів

Через правило першої події з податковим кредитом можуть бути досить заплутані ситуації, наприклад коли перевезення починається в одному місяці, а закінчується в іншому.

Приклад 3 (ПК за перехідним перевезенням товарів). Відбулися такі операції:

• у січні 2024 року – продавець передав (відвантажив) товар перевізнику;
• у лютому 2024 року – покупець отримав свій товар та сплатив його.

Постає питання, коли ж виникає право на ПК за правилом першої події?

Якщо взяти до уваги у цій ситуації момент переходу права власності, то це може бути як січень 2024 року, так і лютий 2024 року. Перехід права власності визначається складеним договором купівлі-продажу та оформленими документами (видаткова накладна, акт приймання-передачі тощо).

Однак податківці вважають, що слід обрати дату «відвантаження товарів», за якою продавець нараховує собі ПЗ (див. правило у п. 187.1 ПК). «Відвантаження товарів» для цілей обліку ПДВ вони трактують як не як факт передачі права власності на товар, а як факт початку процесу фізичного руху (переміщення) товару від місця, де він знаходився у постачальника, до покупця:

• лист ДПС від 31.12.2012 р. № 8323/0/61-12/15-3115;
• лист ДФС від 19.04.2016 р. № 8809/6/99-99-19-03-02-15;
• ІПК ДПС від 26.04.2019 р. № 1874/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Отже, у вищеописаній ситуації постачальник має скласти податкову накладну у січні 2024 року. Однак ПК у покупця виникне лише на дату реєстрації податкової накладної. І це може статися не тільки у січні 2024, але й у лютому 2024 року.

Щодо податкового кредиту, то він виникне на дату реєстрації податкової накладної.

Увага: у перехідних перевезеннях можливим є визнання ПК на дату відвантаження товару, але все одно треба ПН.

Визнання податкового кредиту в особливих операціях

Окрім типових операцій купівлі-продажу товарів, робіт, послуг є й інші ситуації, для яких діють свої правило, а не першої події. Вони – у таблиці нижче. 

ВАША ПЕРСОНАЛЬНА ПРОПОЗИЦІЯ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ ГОЛОВБУХА

• Національна сертифікація бухгалтерів — 2025 ⏩
• Професійна сертифікація за МСФЗ ⏩
• Національна сертифікація головбуха медичного КНП — 2025 ⏩
• ПДВ: від азів до майстерності ⏩
• Розрахунок зарплати, звітність, перевірки ⏩
• РРО: робота, помилки та штрафи ⏩
• ФОП-єдиноподатник: практикум для бухгалтера та підприємця ⏩
• Благодійні організації: практикум з обліку та оподаткування ⏩

Скільки існує право на податковий кредит з ПДВ

Безстроково – за незареєстрованою ПН. Наразі граничний строк реєстрації ПН у ПК скасований. Так, якщо реєстрація відбулася несвоєчасно, то ПК показують у тому періоді, коли відбулася реєстрація цієї ПН. Єдине обмеження – загальна сума ПДВ не повинна перевищувати реєстраційної суми, обчисленої відповідно до п. 200¹.3 ПКУ.

Однак, якщо реєстрація ПН у ЄРПН уже відбулася, то ПК до Податкової декларації з ПДВ за такою таку зареєстрованою ПН можна включити лише впродовж 365 к. днів з дати складання ПН (абз. 4 п. 198.6 ПКУ, до 01 січня 2022 року було 1095 к. днів). Це ж саме стосується ПН, які були заблоковані, а потім зареєстровані (ІПК ДПС від 21.09.2020 р. № 3940/ІПК/99-00-05-06-02-06).

Також існує обмеження на строк реєстрації розрахунків коригування (РК) до ПН. Його можна зареєструвати у ЄРПН не пізніше 1095 к. днів з дати складання ПН, до якої складений такий РК (абз. 2 п. 192.1 ПК; цей строк залишився без змін і з 01 січня 2022 року).

Щодо перебігу згаданих строків є ще один нюанс – на період дії правового режиму воєнного стану зупинявся перебіг строків давності, у т.ч. й перебігу строків для формування ПК (п. 102.9 ПК, який скасований з 01 серпня 2023 року Законом від 30.06.2023 № 3219). З 01 серпня 2023 року відновлюється перебіг згаданого строку давності формування ПК, тобто 365 к. днів з дати складання ПН (абз. 4 п. 198.6 ПК).

Як наслідок, строк на відображення ПК за зареєстрованими ПН, у т.ч. складеними до введення воєнного стану, починаючи з 01.08.2023. продовжується на ту кількість днів впродовж якого платник податку мав право на включення сум ПДВ до ПК, які припадають на період починаючи з дати введення воєнного стану і до 01.08.2023.

Приклад 4 (як рахувати продовження строку давності для ПК за зареєстрованою ПН). Є зареєстрована ПН з датою складання 01.02.2022. Рахуємо строк давності:

• з 01.02.2022 по 23.02.2022 – 23 к. дні;
• з 24.02.2022 31.07.2023 – цей проміжок часу не рахується, перебіг терміну давності призупинений;
• з 01.08.2023 по 07.07.2023 – 342 к. дні;
• сума: 23 + 342 = 365 к. днів.

Отже, сума ПДВ, яка зазначена у ПН може бути включена покупцем до складу ПК до 07.07.2024 (включно), тобто, у податковій звітності за липень 2024 року (див. роз’яснення в Інформаційному листі від ДПС № 4/2023).

Помилки у податкових накладних і податковий кредит

Зверніть увагу, що помилка у реквізитах ПН чи РК може спричинити невизнання ПК податківцями.

Наприклад, податківці вважають недопустимими:

• розбіжності у найменуваннях ТМЦ у ПН і звичайних накладних. Це ж саме стосується актів наданих послуг, виконаних робіт;
• помилки у кодах УКТ ЗЕД (ІПК ДПС від 10.12.2020 р. № 5118/ІПК/99-00-05-0602-06 від 30.01.2019 р. № 318/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Крім цього помилка у цих кодах може спричинити й блокування ПН системою моніторингу (читайте про Таблицю даних платника податків: заповнення та подання). При цьому враховуються усі цифри коду, навіть якщо це вітчизняний товар і продавцем було вказано всі 7 знаків замість перших 4-х. ДПС вважає, що помилка в коді УКТ ЗЕД не дає можливості ідентифікувати товар і операцію.

Ці всі помилки мають значення не тільки для продавця, але й для ПК покупця, так як податківці вимагають навіть у разі виправлення помилки продавцем через РК переносити покупцю ПК з періоду реєстрації «неправильної» ПН на період реєстрації такого РК. У такому разі слід або погоджуватися з ДПС, або сперечатися.

Увага: ПК за ПН з помилкою – недійсний. Навіть якщо операція була фактично та є інші документи. Це типова позиція ДПС.

Однак деякі з помилок вони допускають, наприклад помилки в кодах причин коригування у розрахунках коригування, а саме зміна номенклатури замість зміни ціни. Про це говорить індивідуальна податкова консультація ДПС від 03.07.2020 р. № 2663/6/99-00-05-06-02-06/ІПК.

Реєстрацію податкової накладної зупинили за пунктом 1 Критеріїв ризиковості

Найпоширеніша підстава зупинити реєстрацію — пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. З’ясуємо, чому блокують податкові накладні за цим критерієм та чи можна уникнути його і як розблокувати податкові накладні, реєстрацію яких зупинили на цій підставі

ЧИТАТИ ПОРАДИ ЕКСПЕРТА

Податковий кредит і незареєстрована податкова накладна

Зауважте, що якщо продавець з тих чи інших причин затягує реєстрацію ПН, то покупець може подати на нього скаргу, результатом якої буде позапланова документальна перевірка продавця впродовж 90 к. днів з дня надходження скарги (абз. 26 п. 201.10 ПК). Зробити це можна заповнивши Додаток 7 до Податкової декларації з ПДВ. У такому разі покупець може включити ПК до декларації. Однак окрім скарги обов’язково треба подати копії будь-яких документів, які доводять факт купівлі товарів, робіт, послуг і сплати ПДВ (товарні чеки або інші розрахункові документи, копії первинних документів, наприклад накладних, актів виконаних робіт). Роз’яснення з даної ситуації можна знайти, наприклад, у консультації ГУ ДПС у Черкаській області.

Увага: якщо навіть за вашими настійливими проханнями не реєструють ПН/РК – подайте скаргу до ДПС.

Виняток – ситуація зупинення реєстрації ПН у в ЄРПН системою моніторингу ДПС (так зване «блокування»). У такому разі обом сторонам слід чекати на розблокування (ІПК від 21.09.2020 № 3940/ІПК/99-00-05-06-02-06). 

Податковий кредит за іншими документами

Основні документи, які забезпечують ПК – це ПН та розрахунок коригування до ПН. Однак, крім ПН/РК, ще можливими є інші документи (див. п. 201.11 ПК), які наведено нижче.

Увага: у транспортних квитках, готельних рахунках, рахунках на сплату послуг зв’язку мають бути з податковим номером постачальників.

Якщо платник податку визнає ПК на основі вищенаведених документів, то він повинен вести реєстр таких документів довільної форми (п. 201.11¹ ПК). Виняток – митна декларація, яку у реєстр заносити не треба. Такий реєстр подавати до ДПС не потрібно (лист ДФС від 17.02.2015 № 5292/7/99-99-19-03-02-17).

ПК за такими документами визнається тільки в періоді їхнього оформлення, у т.ч. й за митною декларацією. У разі, якщо це зроблено не було, то можна подати уточнюючу декларацію до того періоду, у якому такі документи були складені.

Увага: ліміт реєстрації збільшується тільки через ПН/РК та митні декларації.

Щодо використання зазначених документів в обліку ліміту реєстрації в СЕА ПДВ, то це можна зробити тільки для митних декларацій. Інші документи не збільшують ліміт реєстрації, так як знаходяться поза межами ЄРПН. Щодо суми ПДВ за митними деклараціями, то вона включається в показник ∑Митн формули розрахунку ліміту реєстрації (п. 200¹.3 ПК).

Приклади заповнення призначення платежу за новим форматом для сплати зарплатних податків

Із 1 грудня реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції на сплату податків, зборів та ЄСВ заповнюйте лише за новими правилами. Експерт пояснить, як деталізувати призначення платежу, які поля платіжки обов’язкові, як не припуститися помилок

ПІДКАЗКИ В КОНСУЛЬТАЦІЇ

Податковий кредит і негосподарська діяльність

При придбанні товарів (робіт, послуг) для негосподарської діяльності, наприклад певних соціально-побутових потреб суб’єкта господарювання, щодо обліку ПДВ ситуація особлива:

• ПК все одно визнається – за тими ж правилами, що й для господарської діяльності;
• нараховується так зване компенсуюче зобов’язання з ПДВ та реєструється відповідна ПН (п. 198.5 ПК) протягом 20 к. днів з кінця такого місяця.

Вищезгадане компенсуюче зобов’язання має такий же ефект, як і сторнування ПК. Воно компенсує, по-суті, прибирає вплив уже нарахованого ПК. Однак, якщо одночасно й не визнати ПК та не нарахувати компенсуюче зобов’язання, – так не можна, податківці вважають це порушенням, хоча воно й не призводить до заниження ПЗ (ІПК ДПС від 15.10.2020 р. № 4273/ІПК/99-00-05-06-02-06).

Прикладами таких соціально-побутових потреб можуть бути потреби працівників на кшталт чаю, кави, певної офісної начинку або техніки у вигляді чайників, кавоварок, мікрохвильових печей.

Увага: негосподарська, неоподатковувана діяльність – ПК визнається, але з’являються компенсуючі податкові зобов’язання.

Аналогічно й у ситуації придбання товарів (робіт, послуг) для неоподатковуваної ПДВ діяльності, наприклад:

• придбання матеріалів для виготовлення неоподатковуваної ПДВ продукції;
• оплата комунальних послуг, які підприємство споживає для неоподатковуваної ПДВ діяльності тощо.

Може бути й більш складна ситуація – коли товари, роботи, послуги використовуються як для оподаткувано, так і неоподатковуваної ПДВ діяльності. Це типова ситуація для комунальних послуг. У такому разі застосовуються правила нарахування часткового компенсуючого зобов’язання за ст. 199 ПК (читайте про перерахунок ПДВ).

Податковий кредит і звільнена від ПДВ діяльність

Аналогічна ситуація до негосподарської діяльності й ситуація з ПДВ за товарами, роботами, послугами, які використовуються у звільненій від ПДВ діяльності. Податковий кредит при їхніх придбання визнається, але потім в процесі використання у звільненій від ПДВ діяльності слід визнати компенсуюче податкове зобов’язання з ПДВ. Як приклад такої ситуації можна назвати звільнення від ПДВ послуг з охорони здоров’я (пп. 197.1.5 ПК).

Наприклад, податковий кредит визнається за комунальними послугами медзакладу, але потім треба нарахувати компенсуюче податкове зобов’язання з ПДВ. Тобто таке податкове зобов’язання, яке рівне сумі отриманого раніше податкового кредиту, чим вплив останнього усувається, «компенсується».

Увага: поява неоподатковуваної діяльності може спричинити розподілу вхідного ПДВ та його річного перерахунку.

Якщо підприємство одночасно здійснює оподатковувану й неоподатковувану ПДВ діяльність, то виникає потреба у розподілі вхідного ПДВ й річному перерахунку ПДВ на основі частки використання у неоподатковуваних операціях за правилами ст. 199 ПК. Наприклад, той же медзаклад, який окрім послуг охорони здоров’я, може здавати приміщення в оренду, або ж надавати медичні послуги, які потрапляють під виняток у пп. 197.1.5 ПКУ.

Перебіг строків давності для зобов’язань, перевірок і штрафів

Допоможемо розібратися, чи відновлені строки давності та податкові строки, в т. ч. щодо перевірок. Із 01.08.2023 Верховна Рада змінила порядок обчислення строків давності. Причина — зобов’язання України перед міжнародними партнерами щодо відновлення довоєнного стану податкової політики

ЧИТАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ ЮРИСТА

«Імпортний» ПДВ і тимчасові звільнення

Є ще тимчасові звільнення від «імпортного» ПДВ при ввезенні на територію України деяких товарів, зокрема:

• товарів, які використовуються підприємствами, які мають, створюють або модернізують виробничі потужності для промислового виробництва транспортних засобів (до 01 січня 2031 року, п. 78 підрозд. 2 Перехідних положень ПК);
• устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів, що ввозяться платником податку - інвестором із значними інвестиціями та виключно для реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями на виконання спеціального інвестиційного договору (до 01 січня 2035 року). Перелік таких товарів визначений у пп. 15 п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Митного кодексу України;
• транспортних засобів, оснащених виключно електродвигунами (до 01 січня 2026 року, п. 64 підрозд. 2 Перехідних положень ПК);
• нові транспортні засоби, які оснащені двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та працюють виключно на стисненому природному газі метані, зрідженому природному газі метані або біогазі – УКТ ЗЕД 8701 20, а також УКТ ЗЕД 8703, 8704 (до 01 січня 2026 р., п. 64¹ підрозд. 2 Перехідних положень ПК);
• операції з постачання послуг, які пов’язані з програмним забезпеченням військового призначення, зокрема послуг з розробки та підтримки такого програмного забезпечення (на період, що закінчується останнім днем місяця, в якому буде припинено воєнний стан, п. 93 підрозд. 2 Перехідних положень ПК);
• товари, що належать державі в особі Міноборони, ЗСУ, інших військових формувань, розвідувальних органів, держорганів спецпризначення з правоохоронними функціями, які передані на переробку та повертаються до України після ремонту чи обслуговування (на період, що закінчується останнім днем місяця, в якому буде припинено воєнний стан, п. 94 підрозд. 2 Перехідних положень ПК);
• складові (матеріали, вузли, агрегати, устаткування та комплектувальні вироби) для безпілотників (на період, що закінчується останнім днем місяця, в якому буде припинено воєнний стан, п. 95 підрозд. 2 Перехідних положень ПК).