Відповідь
Відповідно до частини першої ст. 257 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Згідно із частиною першою ст. 258 МКУ під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим.
У разі подання відповідно до ст. ст. 259 і 260 МКУ попередньої, тимчасової або періодичної митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до МКУ, подати органу доходів і зборів додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою або періодичною митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку (частина перша ст. 261 МКУ).
Пунктами 2.6, 3.3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136 із змінами і доповненнями, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 за № 338/3631, встановлено, що підставою для зняття банком з контролю експортної, імпортної операцій резидента є, зокрема, наявність інформації про митну декларацію типу IM-40 «Імпорт», IM-41 «Реімпорт», IM-72 «Безмитна торгівля», IM-75 «Відмова на користь держави», IM-76 «Знищення або руйнування» у реєстрі митних декларацій.
Отже, до реєстрів митних декларацій, які формуються контролюючими органами та щоденно передаються банкам з використанням програмних засобів Національного банку України, включаються митні декларації, заповнені у звичайному порядку або додаткові декларації, які подаються контролюючим органам після подання попередньої, тимчасової або періодичної митної декларації.
ЗІР, 114.03
Облікова ставка НБУ — монетарний інструмент, за яким НБУ встановлює для суб'єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених та розміщених грошових ресурсів. Із 07.03.2025 розмір облікової ставки НБУ підвищився до 15,5% річних
В обліковій політиці підприємство закріплює свій вибір у варіативних правилах ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. Або ж — зазначає свій підхід до обліку, якщо нормативка не передбачає варіантів обліку щодо окремих операцій.
Облікова політика не раз була надійним помічником підприємств під час судових тяжб із податківцями. Тож підходьте до її розробки стратегічно, а головне — дотримуйтесь обраних в ній правил, щоб сформувати механізм захисту у разі претензій фіскальних органів та можливих судових спорів
Одне з віянь сьогоднішнього часу – спрощення та передача несуттєвих для підприємства, закладу, установи процесів іншим, більш професійним у цьому виконавцям. Кейтеринг – що це, навіщо він потрібен та як вести облік кейтерингу
Вести бухгалтерський облік зобов’язані всі підприємства. Які правила організації бухгалтерського обліку нині існують, хто його може вести та про які інші організаційні моменти слід подбати при організації бухгалтерського обліку — у консультації
В одному місці редакція «Експертус Головбух» зібрала для вас найпоширеніші бухгалтерські проведення по розрахункам та зобов’язанням: дебіторській та кредиторській заборгованості, дисконтуванню, порушенню договірних зобов'язань, податкам та зборам. Більше проведень знайдете у рубрикаторі або через пошуковий рядок
