керівник експертної групи «Експертус Головбух» Цифрового видавництва Експертус, Київ
Облікова політика підприємства — це документ, у якому ви закріплюєте свій підхід до ведення бухобліку та складання фінансової звітності. Якщо нормативні акти передбачають варіанти — обираєте один. Якщо варіантів немає — фіксуєте власний обліковий підхід до окремих операцій.
У разі спорів із податковою облікова політика може стати вашим аргументом у суді. Тож підходьте до її розробки стратегічно: формуйте правила, дотримуйтеся їх на практиці — і матимете додатковий захист у разі перевірок або претензій
Початок нового року — час переглянути облікову політику підприємства. Адже кожен рік насичений на оновлення. Окремі облікові зміни продиктовані воєнним станом. Пояснимо, на які облікові моменти слід зважити і як внести зміни до облікової політики.
Облікова політика — це сукупність принципів і методів, якими користується підприємство, коли веде бухоблік, складає та подає фінзвітність (ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV; далі — Закон про бухоблік).
Кожне підприємство розробляє власну облікову політику та погоджує із власником/власниками або уповноваженим органом / посадовою особою, як приписують установчі документи (ч. 5 ст. 8 Закону про бухоблік). Облікову політику узаконюють в організаційно-розпорядчому документі — наказі/розпорядженні керівника підприємства.
У наказі про облікову політику наводьте лише ті принципи, методи і процедури:
якими послуговуєтеся для ведення бухобліку і складання фінзвітності;
та
які передбачають декілька варіантів на вибір підприємства або щодо яких існує невизначеність (п. 1.3 Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства, затверджених наказом Мінфіну від 27.06.2013 № 635 (далі — Методрекомендації № 635).
Зверніть увагу. У наказі наведіть елементи облікової політики та облікові оцінки, що їх застосовуватиме підприємство. Орієнтовний перелік елементів, що маєте прописати в наказі про облікову політику, містить пункт 2.1 Методрекомендацій № 635
Окрім елементів облікової політики, розкрийте в наказі інформацію щодо облікових оцінок. Облікова оцінка — попередня оцінка, яку підприємство застосовує для розподілу витрат і доходів між відповідними звітними періодами (п. 3 НП(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»).
Не дублюйте одноваріантні норми бухстандартів. Обов’язкові норми НП(С)БО підприємство не має права ігнорувати, їх дотримують за замовчуванням (лист Мінфіну від 20.03.2006 № 31-34000-20-16/5626). Так, жодне підприємство не може передбачити в обліковій політиці, що не дисконтуватиме довгострокову заборгованість, а мале, середнє чи велике підприємство — що відмовляється створювати резерв відпускних чи сумнівних боргів.
Облікову політику підприємства визначають Методичні рекомендації щодо облікової політики підприємства, затверджених наказом Мінфіну від 27.06.2013 № 635 (далі — Методрекомендації № 635). Однак базові вимоги слід шукати у Законі № 996, НП(С)БО чи МСФЗ залежно від того, що застосовуєте.
На самому початку розпорядчого документу про облікову політику визначьтеся із глобальним питанням — оберіть між НП(С)БО та МСФЗ. Підприємства, які позбавлені такого права вибору та зобов’язані застосовувати МСФЗ наведені у статті 12-1 Закону № 996.
Орієнтовний перелік інших складових облікової політики наведений у пункті 2.1 Методрекомендацій № 635:
методи оцінки вибуття запасів;
періодичність визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів;
порядок обліку і розподілу транспортно-заготівельних витрат;
Зазвичай розпорядчим документом про облікову політику підприємства називають наказ, яким затверджено Положення про облікову політику підприємства. У ньому мають бути відображені принципи, методи і процедури, якими користується підприємство для ведення бухгалтерського обліку, складання і подання фінансової звітності і щодо яких нормативно-правові акти з бухгалтерського обліку передбачають більш ніж один варіант. Тут наводять і попередні оцінки, що їх застосовують для розподілу витрат між відповідними звітними періодами.
Немає сенсу переписувати в облікову політику те, що вже записано в законі. Вносьте лише ті умови, де обираєте один з можливих способів обліку. Наприклад, як амортизувати основні засоби — прямолінійним, зменшення залишкової вартості чи іншим методом.
Це справедливо і для змін. Записуйте їх до облікової політики, якщо поправки стосуються способів обліку, що застосовуєте. Припустімо, змінилися правила переоцінки основних засобів, але підприємство їх взагалі не переоцінює. Тоді й писати про нові правила в обліковій політиці не треба.
Отже, виконувати доведеться все, що прямо прописано у законі. Якщо продублюєте те саме в обліковій політиці — змарнуєте час.
У Додатку наводимо варіативний зразок облікової політики (приклад). Він потребує доопрацювання залежно від специфіки і потреб вашого підприємства. Наприклад, великим підприємствам рекомендуємо в розділі «Бухгалтерський облік» виділити підрозділи: «Основні засоби», «Дебіторська заборгованість», «Зобов’язання та забезпечення», «Доходи», «Витрати» тощо. Індивідуального підходу потребують і додатки до облікової політики.
Як впливає облікова політика на розрахунок податку на прибуток
Відсутність наказу про облікову політику: яка відповідальність
Відсутність деяких положень у наказі про облікову політику або застосування застарілих облікових норм впливає на достовірність показників фінзвітності.
За порушення порядку ведення бухобліку, внесення недостовірних даних до фінзвітності на посадових осіб підприємства накладають адмінштраф у розмірі від 136 до 255 грн (ст. 164-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення; КпАП). У разі повторного протягом року притягнення до відповідальності за те саме порушення штраф більший — від 170 до 340 грн.
Рятує від відповідальності статус комерційного підприємства. Адже право застосовувати штрафи мають органи Держаудитслужби (ст. 234-1 КпАП).
Проте обережність не завадитьплатникам податку на прибуток, адже вони обчислюють податкові зобов’язання на підставі даних бухобліку та фінзвітності (пп. 134.1.1 Податкового кодексу України). Бухгалтерська помилка, що впливає на показник податку на прибуток, є штрафонебезпечною. Податківці мають право перевіряти розпорядчий документ про облікову політику. В акті (довідці) перевірки контролери відображають інформацію про облікову політику, яку платник податків встановиву перевіреному періоді (пп. 5.2.1 Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та документування виявлених порушень, затверджених наказом ДПС від 25.02.2021 №244; далі — Методрекомендації № У 244).
мають отримати копію розпорядчого документа в долучити його до акта (довідки) перевірки;
визначити основні принципи, методи і процедури, що їх застосовує платник для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності.
Якщо під час перевірки контролери з’ясують, що недотримання облікової політики або деяких її норм спричинило заниження об’єкта оподаткування, чи встановлять відсутність розпорядчого документа — штрафи не забаряться.
Чи може ДПС покарати за відсутність наказу про облікову політику? Вважаємо, що може. За відсутність документів, визначених у статті 44 ПК, може загрожувати штраф у розмірі 1020грн, а за повторне порушення протягом року— 2040грн (п.121.1 ПК). Наказ про облікову політику контролери можуть визнати«іншим документом, інформацією, пов’язаною з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством». Якщо не надастетакі документи, ДПС вважатиме, що їх немає (п.44.6 ПК). Про це свідчать висновки з постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025 у справі № 440/9471/24. Тобто контролери можуть вимагати надати не лише первинку, облікові регістри та фінзвітність, а й інші документи, пов’язані з обчисленням податків.
