Відповідь
Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) є, зокрема ФОП-платники єдиного податку.
ЄСВ для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22% до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄСВ (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).
Згідно з п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464 ЄСВ для ФОП платників ЄП нараховується - на суми, що визначаються такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Для платників, віднесених до першої групи платників ЄП, визначених у п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), ця сума не може бути меншою за 0,5 мінімального страхового внеску із зарахуванням відповідних періодів здійснення підприємницької діяльності до страхового стажу, який обчислюється відповідно до ст. 24 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», пропорційно до сплаченого ЄСВ із змінами і доповненнями (далі – Закон № 1058).
Отже, ФОП-платники ЄП без використання праці найманих працівників, нараховують ЄСВ у розмірі 22% на суму, визначену такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом № 2464, та не менше розміру мінімального страхового внеску.
При цьому для платників, віднесених до першої групи платників ЄП, визначених у п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, ця сума не може бути меншою за 0,5 мінімального страхового внеску із зарахуванням відповідних періодів здійснення підприємницької діяльності до страхового стажу, який обчислюється відповідно до ст. 24 Закону № 1058-IV, пропорційно до сплаченого ЄСВ.
ЗІР, 301.04.02
