Чи необхідно нараховувати пеню на занижену суму податкового зобов’язання при самостійному виправленні помилок у разі подання уточнюючої декларації (розрахунку) або уточнень у складі звітної (нової звітної) декларації (розрахунку), якщо у платника податку з відповідного платежу є переплата?
Відповідь
Якщо станом на дату проведення нарахування грошових зобов’язань при самостійному виправленні помилок після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до п.п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, при поданні уточнюючої декларації (розрахунку) або уточнень грошового зобов’язання у складі звітної (нової звітної) декларації (розрахунку), незалежно від того, що у платника обліковуються надміру сплачені суми з відповідного платежу, пеня нараховується на занижену суму податкового зобов’язання за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня (з 271 календарного дня у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до п.п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
ПДВ, безумовно, є найбільш штрафонебезпечним податком, що вимагає складного обліку та адміністрування. У цьому огляді ми розглянемо можливі штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних або коригування розрахунків
Затримка заробітної плати — це порушення трудового законодавства, за яке передбачено штраф. Поговоримо про розмір штрафу за несвоєчасну виплату зарплати у 2024році, та коли вдасться уникнути покарання
Роботодавець прийняв на роботу військовозобов’язаного, який не оновив дані в ТЦК до 16.07.2024. Чи чекають на роботодавця і працівника штрафи, якщо підприємство повідомило про прийняття нового працівника без оновлених даних, розповість експерт
Форс-мажорні обставини — це ті непереборні обставини, що можуть завадити веденню господарської діяльності. Однак це й те, що може зняти відповідальність за невиконання договору. Особливо актуальним форс-мажор стає під час стихійного лиха та війни. Коли такі обставини визнаються, як їх довести, чи треба доводити форс-мажор під час війни — відповіді на ці запитання знайдете у консультації
