Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку, подачі податкової декларації (п. 57.1 та п. 203.2 Податкового кодексу України, далі – ПКУ).
У разі якщо платник податків не сплачує суму самостійно визначеного (узгодженого) грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків має сплатити штраф, який визначений у таблиці нижче. Тобто у таблиці штрафи для ситуації, коли податок був визичений правильно, задекларований, але потім з тих чи інших причин несплачений або сплачений неповністю чи невчасно.
повторно впродовж 1095 к. днів затримка сплати на строк понад 90 к. днів – 50% суми боргу (недоплати)
п. 124.2 ПКУ,
п. 124.3 ПКУ
*узгоджене податкове зобов’язання – це сума податку, яка була вказана самим платником у поданій податковій декларації або ж сума, яка була вказана у отриманому від ДПС та неоскарженому податковому повідомленні-рішенні (ППР). ПКУ не роз’яснює що таке умисна несплата. Виходить, що якщо платник податку не може довести зворотного (форс-мажору), то будь-яка несплата суми податку податківцями розцінюється як умисна
Зверніть увагу, що під час воєнного стану нарахування штрафів має певні особливості, які розглянуто наприкінці даної консультації.
Допоможемо відкоригувати ПДВ-звітність, якщо загубили ПДВ-зобов’язання, не зазначили в Декларації постачання, звільнені від ПДВ, та не задекларували надходження товарів без ПДВ
Податковий борг – це сума несплаченого податкового зобов’язання, яка стає боргом одразу ж на наступний день після закінчення граничного строку сплати. Штраф, до речі, нараховується на поточну суму фактично несплаченого податкового боргу. Наприклад, невчасно сплачено 100000 грн через помилку платника податку і платіж відбувся частинами:
70000 грн – на 25-й день прострочення;
30000 грн – на 31-й день прострочення.
У такій ситуації штраф складе:
70000×0,05 + 30000×0,1 = 3500 + 3000 = 6500 грн
Якщо ж декларація була подана, податкове зобов’язання задекларовано правильно, але платник податку умисно не сплатив 100000 грн податку, при цьому не зміг обґрунтувати форс-мажорні обставини, то податківці скоріш за все застосують норму п. 122.4 ПКУ і штраф буде суттєво більшим:
100000×0,25 = 25000 грн
Питання розміру штрафу у даному випадку може стати предметом адміністративного або судового оскарження з боку платника податку. У ході такого оскарження можна зібрати й подати документи, що свідчать про неможливість сплатити податок через певні форс-мажорні обставини. Розглянемо далі дану процедуру.
Як ДПС нараховує штраф та як його оскаржити
Нараховує ДПС. Штраф має бути нарахований податківцями за результатами камеральної перевірки платника податку. Камеральна – це та, яка відбувається без виїзду, коли в електронних системах ДПС здійснюється контроль своєчасності поданих декларацій і сплачених штрафів. Якщо є прострочення, то ДПС тоді:
складає акт перевірки у 2-х екземплярах та надсилає їх на підпис платнику податків;
платник податків підписує впродовж протягом 3-х днів акт і надсилає його ДПС (можна разом з запереченням);
враховуючи розгляд заперечення (п. 86.7 ПКУ, на заперечення – 10 робочих днів), якщо воно було (п. 86.7 ПКУ), ДПС надсилає податкове повідомлення-рішення форми «Ш» (ППР);
впродовж 10 робочих днів з дня отримання платник податку сплачує штраф (абз. 1 п. 57.3 ПКУ).
ПКУ не передбачає самостійного нарахування та сплати штрафу за п. 124.1 ПКУ.
Увага: несвоєчасність сплати виявляє камеральна перевірка ДПС. Під час воєнного стану камеральні перевірки відновлені та «працюють» з 27.05.2022 р. (див.роз’яснення ДПС).
🔊 Змінили порядок обчислення податкового навантаження 🔊 Можуть скасувати Таблицю даних, яку врахували в результаті оскарження 🔊 Обмежують різке зростання обсягів постачань із ПДВ 🔊 Збільшили кількість показників позитивної податкової історії 🔊 Змінили ознаки безумовної реєстрації
Пеня та податкова застава за несвоєчасну сплату ПДВ
Також на суму боргу податківцями нараховується пеня за правилами, визначеними пп. 129.1.3 ПКУ та 129.1.4, а саме:
пеня нараховується через 90 кал. днів після закінчення граничного строку сплати податку (починаючи з 91-го дня);
нарахування відбувається за кожний день прострочення;
ставка % = облікова ставка НБУ, яка діє на відповідний день.
Також одразу з першого дня несплати податкового зобов’язання майно платника податку вважається таким, що знаходиться у податковій заставі(пп. 14.1.155 ПК). При чому незалежно від того, чи встигли податківці прийти й його описати. За таких обставин не можна, наприклад, продавати основні засоби без згоди ДПС.
Зверніть увагу, що під час воєнного стану та COVID-карантину застосування податкової пені має певні особливості, які розглянуто наприкінці даної консультації.
Думаєте це все? Адмінштраф при несвоєчасній сплаті ПДВ
Крім того, на посадових осіб підприємства може бути покладена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу відповідно до ст. 163-2 КУпАП. А саме за несвоєчасне подання платіжних інструкцій на перерахування податків передбачено адміністративний штраф:
від 85 грн до 170 грн;
від 170 грн до 255 грн – за повторне протягом року.
Щоправда, є суттєвий нюанс: адмінштраф можна накласти лише впродовж 2-х місяців після порушення. Якщо податківці виявили порушення пізніше – вони накладати адмінштраф уже не можуть. Крім того, на фізосіб-підприємців (ФОП), які також можуть бути платниками ПДВ, адмінштрафи також не накладаються, так як ФОП не є посадовими особами.
Наразі податківці проводять камеральні, фактичні та позапланові документальні перевірки. А ще чекаємо на відновлення планових перевірок. Як наслідок — платники отримують ППР із донарахованими сумами. Нагадаємо, як можна оскаржити неправомірні, з вашого погляду, донарахування
Зверніть увагу на наслідками несплати ПДВ є не тільки штраф і пеня. У податківців є примусові механізми стягнення коштів. Так, у залежності від прострочення це є:
1-й день несплати – поява у ДПС права на податкову заставу. Звичайно, що одразу ніхто не буде приходити й описувати майно під заставу, але умови для цього формуються;
30-й день несплати – можливе примусове стягнення коштів за механізмом податкової застави, у першу чергу, з банківських рахунків (див. п. 95.2 ПКУ);
для платників єдиного податку – примусове переведення на загальну систему оподаткування, адже єдинники не можуть мати податкового боргу. Потім колишній вже єдинник зможе повернутися на сплату єдиного податку тільки після закінчення 4-х послідовних кварталів з моменту прийняття органом ДПС рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку (п. 299.11 ПКУ).
Щодо останнього наслідку, то у єдинників втрата спрощеної системи відбувається не одразу, а поступово: треба мати податковий борг на кожне 1-ше число місяця впродовж 2-х послідовних кварталів (пп. 298.2.3 ПКУ).
Сплата штрафу за несвоєчасну сплату ПДВ
Механізм проведення розрахунків із бюджетом з ПДВ встановлює Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 № 569 (далі – Порядок № 569).
Увага: штраф сплачуємо на основі ППР.
Звертаємо увагу, що сплата ПДВ 2023 зобов’язань, задекларованих платником у податковій звітності з ПДВ, проводиться з його електронного ПДВ-рахунку, відкритого у Казначействі, тобто з коштів, які є на електронному ПДВ-рахунку. Однак розрахунок за штраф і пеню відбувається з поточного банківського рахунку платника податку (п. 25 Порядку № 569).
Штраф за несплату ПДВ і пеня в умовах воєнного стану та карантину
За період з 03.03.2020 до 27.05.2022 штрафів від податківців не повинно бути навіть після закінчення дії карантину (підстава – «карантинний» п. 521 підрозд. 10 Перехідних положень ПКУ). Однак конкретних роз’яснень ДПС щодо штрафів за вказаний період поки що не було.
27.05.2022 – це дата набуття чинності Закону від 12.05.2022 р. № 2260. Цим законом було оновлено «воєнний» пп. 69.1 підрозд. 10 Перехідних положень ПКУ, зокрема скасували мораторій на штрафи. Як наслідок, сталася накладка й суперечність між собою «воєнних» і «карантинних» правил щодо мораторію. Насьогодні з ними існує така ситуація, як наведено у таблиці нижче.
ШТРАФ І ПЕНЯ ВІД ПОДАТКІВЦІВ
під час дії воєнного стану 2023
Період, у якому виявили заниження податку
Чи нараховується
Пояснення
штраф
податкова пеня
з 27.05.2022 по 30.06.2023*
так
ні
штраф – сплачуються за ППР, як і звичайно. З 27.05.2022* ні «воєнний», ні «карантинний» мораторій на нарахування штрафів не діє. Виняток, коли можна уникнути штрафу, – довести форс-мажорні обставини (пп. 112.8.9 ПКУ);
пеня – не нараховується, тому що до кінця COVID-карантину працює звільнення за п. 521 підрозд. 10 Перехідних положень ПКУ (лист ДПС від 21.10.2022 р. № 12714/7/99-00-04-03-02-07). При цьому «платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню»
з 01.07.2023 по 31.07.2023
так
так
пеня нараховується, так як дія COVID-карантину вже закінчилася
з 01 серпня 2023 року**
ні
ні
якщо платник податку сплачує податкове зобов’язання за надісланим податківцями ППР впродовж 30 к. днів та не оскаржує його, то він звільняється від штрафу та податкової пені, які пов’язані з таким донарахуванням
Як бачимо, згадана суперечність між «карантинними» та «воєнними» правилами у таблиці вище розв’язана у бік дії «воєнних» правил. Справа в тому, що у період дії воєнного стану податківці вважають правила воєнного стану домінуючими над карантинними правилами. Це значить, що замість «карантинного» пп. 521 підрозд. 10 Перехідних положень ПКУ засовується «воєнний» пп. 69.1 підрозд. 10 Перехідних положень ПКУ. Прикладом таких суджень податківців є роз’яснення ДПС у Хмельницькій області, де зокрема сказано: «тимчасово, на період дії воєнного стану, починаючи з 27.05.2022, переважають норми … п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ. Тому, норма п. 521 підрозд. 10 розд. XX ПКУ щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій … не застосовується з 27.05.2022 на період дії воєнного стану». Такий підхід є спірним, адже до пп. 521 підрозд. 10 Перехідних положень ПКУ змін не вносилося й такого правила про переважання одних норм над іншими у ПКУ не записано, але така думка податківців.
