Відповідь
Для реєстрації реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до контролюючого органу заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-РРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-РРО).
У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації РРО посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня надходження реєстраційної заяви за ф. № 1-РРО приймає рішення про можливість реєстрації РРО, формує та резервує фіскальний номер РРО в інформаційній системі ДФС та надсилає до центру сервісного обслуговування (далі – ЦСО) інформацію у вигляді довідки про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій за ф. № 2-РРО засобами електронного зв’язку в електронній формі.
Після закінчення робіт із введення РРО в експлуатацію ЦСО надсилає до контролюючого органу, де проводиться реєстрація РРО, примірники довідки про опломбування РРО та акта введення в експлуатацію РРО засобами електронного зв’язку в електронній формі. Роботи з введення РРО в експлуатацію виконуються ЦСО відповідно до вимог експлуатаційних документів у строк, що не перевищує трьох діб з дати його інформування ДФС про резервування фіскального номера реєстратора.
► правила реєстрації РРО ► які документи потрібні для реєстрації РРО ► як зареєструвати резервний РРО ► зняття РРО з обліку ► розпломбування РРО
Протягом трьох днів з дати надсилання до ЦСО довідки про резервування фіскального номера суб’єкт господарювання повинен забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи (внесення фіскального номера до фіскальної пам’яті РРО, персоналізація та опломбування РРО в ЦСО).
Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до інформаційної системи ДФС та надає (надсилає)суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення РРО за ф. № 3-РРО, що засвідчує реєстрацію РРО в контролюючому органі.
При реєстрації резервного РРО у правому верхньому куті реєстраційного посвідчення за ф. № 3-РРО робиться відмітка «Резервний», у першому рядку відповідної таблиці в реєстраційному посвідченні за ф. № 3-РРО зазначаються назва та адреса господарської одиниці, де буде зберігатися резервний РРО, а в інших рядках – назви та адреси всіх господарських одиниць, де він може використовуватися. Щодо кожної господарської одиниці, де використовуватиметься резервний РРО, суб’єкт господарювання має завчасно повідомити як про об’єкт оподаткування.
Читати повний текст
ЗІР, категорія 109.06
Сучасну торгівлю уже не можна уявити без електронних технологій. Інтернет-магазини, мобільні застосунки, оплата банківською карткою, використання для розрахунку Інтернет-банкінгу. А ще є електронні гроші та криптовалюти. Коли тут треба РРО/пРРО і фіскальний чек? У чому відмінність використання РРО/пРРО для накладеного платежу (післяплати) через Укрпошту та Нову пошту, кур’єра. Відповіді на ці питання з урахуванням позиції ДПС — у консультації
РРО для ФОПів — одна з найгарячіших тем 2025 року. Помилки тут коштують дорого: штрафи сягають десятків тисяч гривень. Розбираємось, коли касовий апарат обов’язковий, кого перевірятиме податкова і хто має право працювати без нього
Видатковий касовий ордер — це обов’язковий документ, якщо підприємство має касу та видає готівку на господарські потреби чи передає її до банку. Як правильно заповнити видатковий касовий ордер у 2025 році, щоб уникнути помилок? Дамо покрокову інструкцію, наведемо зразок і бланк для скачування
Використовуєте РРО/пРРО ― дотримуйтеся низки вимог, щоб не отримати штраф. Який штраф за невикористання РРО/пРРО та інші порушення застосовують до суб'єктів господарювання та їхніх посадових осіб розповість експерт у огляді
Програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО) — альтернатива старому доброму касовому апарату. Адже за допомогою програмних РРО розраховуватися з покупцями і зручніше, і дешевше. Все про ПРРО: кому і коли застосовувати, як зареєструвати та працювати
