Відповідь
Для реєстрації реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до контролюючого органу заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-РРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-РРО).
У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації РРО посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня надходження реєстраційної заяви за ф. № 1-РРО приймає рішення про можливість реєстрації РРО, формує та резервує фіскальний номер РРО в інформаційній системі ДФС та надсилає до центру сервісного обслуговування (далі – ЦСО) інформацію у вигляді довідки про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій за ф. № 2-РРО засобами електронного зв’язку в електронній формі.
Після закінчення робіт із введення РРО в експлуатацію ЦСО надсилає до контролюючого органу, де проводиться реєстрація РРО, примірники довідки про опломбування РРО та акта введення в експлуатацію РРО засобами електронного зв’язку в електронній формі. Роботи з введення РРО в експлуатацію виконуються ЦСО відповідно до вимог експлуатаційних документів у строк, що не перевищує трьох діб з дати його інформування ДФС про резервування фіскального номера реєстратора.
► правила реєстрації РРО ► які документи потрібні для реєстрації РРО ► як зареєструвати резервний РРО ► зняття РРО з обліку ► розпломбування РРО
Протягом трьох днів з дати надсилання до ЦСО довідки про резервування фіскального номера суб’єкт господарювання повинен забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи (внесення фіскального номера до фіскальної пам’яті РРО, персоналізація та опломбування РРО в ЦСО).
Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до інформаційної системи ДФС та надає (надсилає)суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення РРО за ф. № 3-РРО, що засвідчує реєстрацію РРО в контролюючому органі.
При реєстрації резервного РРО у правому верхньому куті реєстраційного посвідчення за ф. № 3-РРО робиться відмітка «Резервний», у першому рядку відповідної таблиці в реєстраційному посвідченні за ф. № 3-РРО зазначаються назва та адреса господарської одиниці, де буде зберігатися резервний РРО, а в інших рядках – назви та адреси всіх господарських одиниць, де він може використовуватися. Щодо кожної господарської одиниці, де використовуватиметься резервний РРО, суб’єкт господарювання має завчасно повідомити як про об’єкт оподаткування.
Читати повний текст
ЗІР, категорія 109.06
Якщо суб’єкт господарювання у встановлений строк не подав обов’язкової звітності про використання РРО, КОРО та РК, це є підставою для фактичної перевірки платника. Тому, аби не потрапити в халепу, вам потрібно визначитися, чи маєте ви подавати звіт про використання КОРО, РК
ФОП та РРО — одна з найбільш обговорюваних тем серед малого бізнесу. І не дивно, адже маємо суттєві штрафи для порушників. З’ясуємо подробиці
Видатковий касовий ордер — це обов’язковий документ, якщо підприємство має касу та видає готівку на господарські потреби чи передає її до банку. Коли заповнюєте форму, зважайте на все — від форми бланку до заповнення реквізитів. У консультації розповімо про заповнення видаткового касового ордера
Z-звіт — це обов’язковий денний звіт касового апарату — як звичайного, так і програмного. Друкувати його чи ні, як, де і скільки зберігати, як часто формувати Z-звіт, електронний Z-звіт, особливості Z-звітів програмних РРО, відповідальність за порушення — в огляді
У консультації розглянемо, чи може підприємство мати кілька кас, чи потрібна касова книга відокремленому підрозділу, як встановлюється ліміт каси для відокремлених підрозділів, який порядок здавання готівки відокремленими підрозділами
