Відповідь
Відповідно до п. 2 ст. 15 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 1105) роботодавець зобов’язаний, зокрема надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із Законом № 1105.
Згідно з абзацом сьомим п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є роботодавці (страхувальники) – підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують, зокрема допомогу по тимчасовій непрацездатності особам, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності.
Нормами частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464 визначено, що ЄВ для всіх платників ЄВ (крім пільгових категорій) встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ.
Базою нарахування ЄВ для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, є, зокрема сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності (абзац другий п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Отже, сума допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, пов’язаною з нещасним випадком на виробництві, є базою нарахування ЄВ.
ЗІР, 301.03
Усі фізособи-підприємці є платниками єдиного соціального внеску «за себе». Як відбувається сплата ЄСВ ФОП у 2026 році — в огляді
Як заповнювати Податковий розрахунок щомісяця / щокварталу? У консультації — покроковий розбір нової форми, особливості подання додатків, як діяти з порожніми рядками
Із 17 липня 2026 року набрали чинності нові форми об'єднаної звітності з ПДФО, військового збору та ЄСВ, а також оновлений Порядок їх заповнення. Вперше законодавець розмежував форми звітності для юридичних осіб та самозайнятих осіб. Яку форму Податкового розрахунку повинні подавати підприємці, які особливості її заповнення, на що звернути увагу, щоб уникнути типових помилок, та які зміни необхідно врахувати під час звітування — розглянемо у статті
Додаток 4 ДФ Податкового розрахунку з ПДФО, ВЗ та ЄСВ призначений для того, щоб відображати в ньому нарахування будь-яких доходів на користь фізосіб, зокрема й фізосіб-підприємців. З’ясуємо, як заповнити Додаток 4ДФ об’єднаної звітності та розглянемо приклади заповнення Додатка 4ДФ для типових ситуацій
У консультації про те, коли подавати Додаток Д6 (ФІЗ-Д6) до Податкового розрахунку, що слугує для обліку спецстажу для майбутньої пенсії. Також ознайомитеся з тим, як заповнити Додаток Д6, отримаєте приклади заповнення Додатка Д6 для типових ситуацій
