Чи є базою нарахування ЄСВ допомога у разі нещасного випадку?

Відповідь

Відповідно до п. 2 ст. 15 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 1105) роботодавець зобов’язаний, зокрема надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із Законом № 1105.

Згідно з абзацом сьомим п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є роботодавці (страхувальники) – підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують, зокрема допомогу по тимчасовій непрацездатності особам, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Нормами частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464 визначено, що ЄВ для всіх платників ЄВ (крім пільгових категорій) встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ.

Базою нарахування ЄВ для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, є, зокрема сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності (абзац другий п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Отже, сума допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, пов’язаною з нещасним випадком на виробництві, є базою нарахування ЄВ.

ЗІР, 301.03