Відповідь
Коротка:
База оподаткування ПДВ у автостанції – платника ПДВ, яка здійснює продаж квитків на проїзд автобусами, є сума, що складається з автостанційного збору та плати за послуги з попереднього продажу квитків (за наявності такої). Вартість проїзду, що включається до вартості квитка та перераховується перевізнику, не включається до бази оподаткування ПДВ у автостанції – платника ПДВ.
Послуга із перевезення надається пасажиру самим перевізником і відповідно є операцією з постачання.
Перевізник складає податкову накладну на повну вартість послуг перевезення.
Не зважаючи на те, що послуги з перевезення надаються кінцевому споживачу, а кошти від надання послуг з перевезення перевізник отримує від автостанції, у рядку «Особа (платник податку) – покупець» податкової накладної зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний ІПН «100000000000».
Автостанція складає податкову накладну на суму, що складається з автостанційного збору та плати за послуги з попереднього продажу квитків (за наявності такої).
Така податкова накладна автостанції складається за щоденними підсумками операцій. У рядку «Особа (платник податку) – покупець» податкової накладної зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний ІПН «100000000000».
Решта реквізитів податкової накладної заповнюються автостанцією та перевізником у відповідності з Порядком заповнення податкової накладної.
Повна:
Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єкт оподаткування ПДВ - операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Разом з цим, згідно з п. 189.13 ст. 189 ПКУ, у разі постачання відповідно до Закону України « Про автомобільний транспорт» квитків на проїзд в автобусах та на перевезення багажу базою оподаткування є винагорода, що включає автостанційний збір. До бази оподаткування не включається вартість перевезення, що перераховується перевізнику, та сума витрат на страхування пасажирів, яка перераховується страховій компанії.
Згідно з Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176 (далі – Правила) вартість квитка – це сума, що складається з вартості проїзду автобусом, автостанційного збору, плати за послуги з попереднього продажу квитків (за наявності такої), а вартість проїзду – це сума, за якою автомобільний перевізник, автомобільний самозайнятий перевізник здійснює перевезення, що включає вартість за тарифом, страховий платіж та податок на додану вартість.
З урахуванням викладеного, базою оподаткування ПДВ у автостанції – платника ПДВ, яка здійснює продаж квитків на проїзд автобусами, є сума, що складається з автостанційного збору та плати за послуги з попереднього продажу квитків (за наявності такої). Вартість проїзду, що включається до вартості квитка та перераховується перевізнику, не включається до бази оподаткування ПДВ у автостанції – платника ПДВ.
Послуга із перевезення надається пасажиру самим перевізником і відповідно до п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПКУ є операцією з постачання.
Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.
Форма та Порядок заповнення податкової накладної затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 26.01.2016 за № 137/28267 із змінами і доповненнями (далі - Порядок № 1307).
Перевізник складає податкову накладну на повну вартість послуг перевезення.
Не зважаючи на те, що послуги з перевезення надаються кінцевому споживачу, а кошти від надання послуг з перевезення перевізник отримує від автостанції, відповідно до п. 12 Порядку № 1307 у рядку «Особа (платник податку) – покупець» податкової накладної зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний ІПН «100000000000».
Автостанцією складається податкова накладна на суму, що складається з автостанційного збору та плати за послуги з попереднього продажу квитків (за наявності такої).
Відповідно до п.14 Порядку №1307 така податкова накладна автостанції складається за щоденними підсумками операцій. У рядку «Особа (платник податку) – покупець» податкової накладної зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний ІПН «100000000000».
Решта реквізитів податкової накладної заповнюються автостанцією та перевізником у відповідності з Порядком № 1307.
Отже, саме так складається податкова накладна автостанції.
ЗІР 101.07
