Відповідь
Коротка та повна відповіді ідентичні:
Відповідно до п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПК) неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.
Передбачені п. 119.2 ст. 119 ПК штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 ПК та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПК.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення (п. 116.1 ст. 116 ПК).
Згідно з п. 2 розд. ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), у разі виявлення за результатами перевірок завищення або заниження податкових зобов’язань платника податків та за наслідками таких перевірок, передбачених ПК, штрафних (фінансових) санкцій, пов’язаних з таким заниженням (завищенням) податкових зобов’язань (крім грошових зобов’язань та/або штрафних (фінансових) санкцій, визначених іншими формами податкових повідомлень-рішень) податкове повідомлення-рішення складається за формою «Р» (додаток 2 до Порядку).
ЗІР 103.26
Форс-мажорні обставини — це ті непереборні обставини, що можуть завадити веденню господарської діяльності. Однак це й те, що може зняти відповідальність за невиконання договору. Особливо актуальним форс-мажор стає під час стихійного лиха та війни. Коли такі обставини визнаються, як їх довести, чи треба доводити форс-мажор під час війни — відповіді на ці запитання знайдете у консультації
Коли індексацію знаходять із запізненням, у бухгалтерів з’являється два головні запитання: як правильно показати донараховані суми в Об’єднаній звітності та чи загрожують підприємству санкції за несвоєчасне нарахування і сплату податків. Розбираємося
За боргами слід платити, взяті зобов’язання виконувати. Штраф, пеня, неустойка — це покарання за невиконання свого обов’язку. Окрім них є й відшкодування інших втрат, яких зазнала друга сторона, наприклад, інфляції. Як же відобразити в обліку штрафи й пеню, що виникають за господарськими договорами, а також під час сплати податків і зборів — у консультації
Несплата будь-якого податку – це штраф та пеня. Це може статися як усвідомлено, так і через допущену помилку, яка виявлена самостійно чи органом ДПС. Про наслідки несвоєчасної сплати єдиного податку, штрафи за несплату єдиного податку під час воєнного стану — у цьому огляді
У період воєнного стану інспектори Держпраці можуть завітати для перевірки лише в особливій ситуації. Підстави для такого раптового візиту обмежені, як і питання для перевірки. Експерт нагадує випадки, коли Держпраці може провести позапланову перевірку, і розміри трудових штрафів у 2026 році
