Правила надання відпустки без збереження зарплати для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) або працівників, які перебувають за межами країни (далі — відпустка для ВПО):
- Відпустка для ВПО — це новий вид відпустки, яку передбачає частина 4 статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136). Закон України «Про відпустки» не поширюється на відпустку для ВПО.
- Відпустку для ВПО надають працівнику, який виїхав за межі території України або набув статусу ВПО. Щоб надати відпустку для ВПО потрібні підтвердні документи.
- Відпустку для ВПО надають в обов’язковому порядку, тобто роботодавець не може відмовити у її наданні. Відпустку для ВПО надають не примусово, а лише за заявою працівника.
- Максимальна тривалість відпустки для ВПО — 90 календарних днів (к. дн.). Конкретну її тривалість працівник визначає у заяві. Відпустку для ВПО працівник може брати декілька разів. Але загальна її тривалість не може перевищувати 90 к. дн. упродовж воєнного стану.
- Час перебування у відпустці для ВПО не зараховують до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.
- Страховий стаж. Як і з іншими видами неоплачуваних відпусток: немає сплати ЄСВ — немає стажу.
- Надати відпустку для ВПО можна не раніше 19.07.2022 (дата, коли набула чинності ч. 4 ст. 12 Закону № 2136.
- Достроково припинити відпустку для ВПО можна, якщо до завершення 90 к. дн. або того періоду, на який працівник її взяв:
- скасують воєнний стан;
- працівник вирішить припинити відпустку за власним бажанням;
- працівник повернеться додому (оскільки не виконується умова щодо виїзду за кордон або статусу ВПО).
- Працівник може звільнитися під час перебування у відпустці для ВПО.
- Відпустку для ВПО надають на підставі заяви працівника.
За інформацією Управління Держпраці у Сумській області
