Усі роботодавці мають вести військовий облік. Це передбачають:
- Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу»;
- пункт 37 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних, затвердженого постановою КМУ від 07.12.2016 № 921 (далі — Постанова № 921).
Голови райдержадміністрацій і міст обласного значення щороку затверджують:
- плани перевірок стану військового обліку на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць;
- завдання з методичного забезпечення військового обліку й підвищення кваліфікації посадових осіб, які відповідають за організацію та ведення військового обліку.
Районні/міські військкомати щороку перевіряють підприємства:
- які перебувають на території їх відповідальності;
- в яких працюють заброньовані військовозобов’язані, а також військовозобов’язані, які мають мобілізаційні розпорядження.
Решту підприємств перевіряють раз на три роки (п. 78 Постанови № 921).
Окрім військкоматів, стан ведення військового обліку перевіряють:
- центральні органи виконавчої влади та інші держоргани — на підприємствах, які перебувають у сфері їх управління (п. 79 Постанови № 921);
- облдержадміністрації у взаємодії з обласними військовими комісаріатами — на підприємствах, які перебувають на території їх відповідальності (п. 80 Постанови № 921);
- оперативні командування — на підприємствах, які перебувають у межах зони їх відповідальності згідно з військово-адміністративним поділом території України (п. 76 Постанови № 921).
Якщо під час перевірки стану ведення військового обліку відповідні органи виявлять порушення, на роботодавця можуть накласти адмінштраф.
Відповідальність роботодавців за порушення у сфері військового обов’язку та військового обліку передбачає стаття 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення:
За перше порушення |
|
За повторне впродовж року порушення, а також вчинення цього порушення в особливий період |
|
За інформацією Федерації профспілок України