Президент України підписав два законопроєкти від 22.02.2023 № 9051 та № 9052 щодо запровадження обов'язкової реструктуризації споживчих кредитів для ВПО та осіб, що проживають на уражених війною територіях під час воєнного стану та 30 днів після нього
Військовий збір для ФОПів: скільки сплачувати з 2025 року Закон України від 10.06.2023 № 3156-IX
Закон України від 10.06.2023 № 3157-IX
Розробниками законодавчих ініціатив є Мінреінтеграції разом з НБУ. Йдеться про законопроєкти:
- «Про внесення змін до розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» щодо особливостей нарахування процентів за споживчими кредитами під час воєнного стану» від 22.02.2023 № 9051 (далі — законопроєкт № 9051);
- «Про внесення зміни до пункту 165.1 статті Податкового кодексу України щодо особливостей нарахування процентів за споживчими кредитами під час воєнного стану» від 22.02.2023 № 9052 (далі — законопроєкт № 9052).
Законопроєктами пропонують на період воєнного стану і протягом 30 днів після нього запровадити механізм обов’язкової реструктуризації. Він діятиме за таких умов:
- якщо державна та соціальна матеріальна допомога та/або пенсійне забезпечення, благодійна допомога є єдиним джерелом доходу споживача та членів його сім’ї;
- якщо споживач є батьком чи матір’ю багатодітної сім’ї, які отримують субсидію на оплату житлово-комунальних послуг;
- якщо споживач або член його сім’ї є особою з інвалідністю внаслідок війни і сукупний розмір доходу споживача та членів його сім’ї не перевищує двох мінімальних заробітних плат.
Позичальники повинні постійно проживати або виїхати з території, на якій ведуть (велися) бойові дії чи ТОТ, не мати простроченої заборгованості станом на 23.02.2022.
Законопроєкт № 9051 також встановлює заборону вимагати прострочену заборгованість кредитору та колекторській компанії на період воєнного стану і протягом 30 днів після його закінчення. А відповідно до законопроєкту № 9052, доходи позичальників, отримані внаслідок проведеної реструктуризації, звільняють від оподаткування.
Добірка актуальних консультацій, присвячених виникненню та погашенню чи списанню податкового боргу
Що таке електронні гроші, який їхній вплив на оподаткування, бухгалтерський облік операцій з електронними грошима, чим вони відрізняються від цифрових грошей і криптовалют — ці та інші пов’язані питання у цьому огляді
Що слід знати про фінансовий моніторинг при здійсненні своїх платежів, що таке порогові та підозрілі операції, як бути у ситуації відмови банку у проведенні платежу з вимогою довести законність коштів? Які обмеження на перекази між картками фізосіб? Яку інформацію про клієнта бухгалтери-підприємці та аудитори мають передавати до Держфінмоніторингу? Кінцеві бенефіціари — хто це та що буде, якщо про них не повідомити. Ці та пов’язані питання — в огляді експерта
Про розрахунково-платіжну відомість та її призначення розповімо у даній консультації. Також наведемо зразок заповнення розрахунково-платіжної відомості та повідомлення про розміри виплат (розрахункового листка)
Сучасну торгівлю уже не можна уявити без електронних технологій. Інтернет-магазини, мобільні застосунки, оплата банківською карткою, використання для розрахунку Інтернет-банкінгу. А ще є електронні гроші та криптовалюти. Коли тут треба РРО/пРРО і фіскальний чек? У чому відмінність використання РРО/пРРО для накладеного платежу (післяплати) через Укрпошту та Нову пошту, кур’єра. Відповіді на ці питання з урахуванням позиції ДПС — у консультації
Платіжну інструкцію запровадили замість платіжного доручення. Тепер цей документ оформлюють лише з використанням номера рахунку у міжнародному форматі IBAN. Розбираємо, як правильно заповнити платіжну інструкцію, які реквізити вказати та на що звернути увагу, щоб уникнути помилок. Також наведемо приклад заповненого документа