Прийняті зміни є суттєвими за обсягом. Вони наближають Україну до повного застосування митного законодавства Європейського Союзу та фактично завершують впровадження основної частини митного права ЄС (EU acquis) у законодавство України.
Прийнятий закон надає можливість бізнесу адаптуватися до оновлених правил у сфері зовнішньоекономічної діяльності та здійснити «мʼякий» перехід від чинного до нового Митного кодексу України (далі — МК). Прийняття нового МК — наступні масштабні зміни до митного законодавства України.
Основні зміни, передбачені законом:
- запровадження концепції митного представництва, аналогічну тій, що функціонує в країнах ЄС, з розділенням видів представництва на пряме та непряме, розмежування обов’язків і відповідальності суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності та його митного представника;
- поступовий протягом 18 місяців перехід підприємств, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, на систему авторизацій, аналогічну тій, що діє в ЄС: запровадження для митних брокерів, утримувачів митних складів, складів тимчасового зберігання та інших єдиної системи критеріїв та умов для всіх митних авторизацій;
- запровадження європейської моделі типів митних складів та розширення спектру послуг;
- розширення можливості для АЕО підтверджувати достатність свого фінансового стану;
- запровадження європейського підходу щодо застосування митних режимів;
- приведення у відповідність до регламентів ЄС положення МК щодо доставки, пред’явлення товарів, а також їх зберігання під митним контролем;
- скасування необхідності виклику митника для здійснення переміщення товарів між об’єктами підприємства, на які отримано різні авторизації (наприклад, між митним складом та авторизованим вантажовідправником або вантажоодержувачем в межах однієї території підприємства);
- розвиток пост-митного контролю та поєднання його із заходами митного аудиту;
- удосконалення положення щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України.
Крім того, для посилення антикорупційної складової в митних органах:
- оприлюднюватимуть на офіційному вебсайті Держмитслужби знеособлені тексти рішень за результатами розгляду скарг протягом трьох днів з дати їх прийняття;
- запроваджують право митних органів обмінюватися інформацією щодо митної вартості товарів в електронній формі у форматі міжнародних стандартів обміну електронною інформацією з митними органами іноземних держав.
У результаті підготовки документу до другого читання з бізнесом та громадськістю додали низку ініціатив та уточнень, зокрема:
- надали переваги підприємствам, що отримали статус Авторизованого Економічного Оператора (АЕО), у першочерговому прибутті і перетині держкордону, у тому числі з використанням інформаційних систем е-черги;
- розмежування обов’язків декларанта, утримувача митного режиму, особи, відповідальної за сплату митних платежів;
- запровадження європейської концепції вимог до зберігання товарів під митним контролем: замінили положення щодо постійної зони митного контролю на митних складах вимогою щодо фінансового гарантування їх збереження;
- уточнили перелік дозволених операцій з товарами під митним контролем;
- уточнили положення щодо використання еквівалентних товарів;
- врегулювали положення щодо можливості відмови на користь держави товарів з українським статусом;
- удосконалили положення щодо здійснення плати за митне оформлення поза місцем розташування митного органу або поза його робочим часом.
Очікується, що запропоновані зміни наберуть чинності через 6 місяців після офіційного опублікування Закону. За цей час Кабмін та Мінфін мають затвердити всі необхідні підзаконні акти.
Проте, окремі положення, такі як наприклад переваги для АЕО у першочерговому прибутті та перетині кордону, виключення для всіх підприємств із строків доставки до кордону часу перебування вантажів в електронній черзі, наберуть чинності із дня наступного за днем опублікування Закону.
