Оподаткування поворотної фіндопомоги від засновника

Згідно з підпунктом 14.1.257 Податкового кодексу України (ПК) під поворотною фінансовою допомогою розуміють суму коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

У цивільному законодавстві поворотна фінансова допомога, за своєю суттю, належить до позики. Юридичні вимоги оформлення операції з надання поворотної фінансової допомоги врегульовано у статтях 1046–1053 Цивільного кодексу України. Законодавство не містить обмежень щодо суми надання поворотної фінансової допомоги  та джерел її походження, тому засновник має право позичити підприємству власні кошти — навіть 1 млн. грн.

Облік поворотної фіндопомоги

Нагадаємо, що до 01.01.2015 оподаткування поворотної фінансової допомоги здійснювали відповідно до вимог підпункту 135.5.5 ПК. Але законодавець вніс до ПК зміни, які діють із 01.01.2015 року, через що кардинально змінилися правила оподаткування фіндопомоги.

У результаті внесених змін із ПК вилучено, зокрема, підпункт 135.5.5 ПК. Відтепер є лише стаття 135 ПК, яка визначає базу оподаткування податку на прибуток підприємств. Де зазначено, що базою оподаткування є грошове вираження об’єкта оподаткування, визначеного згідно зі статтею 134 ПК. Відповідно до статті 134 ПК об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ ПК.

Тож відтепер ані розділ ІІІ ПК, ані перехідні положення ПК не містять спеціальних норм щодо оподаткування поворотної фінансової допомоги  та правил, що були чинними раніше.

Також зазначимо, що із визначення безповоротної фінансової допомоги (пп.14.1.257 ПК) вилучено умовні проценти, що їх нараховували на суму безповоротної фінансової допомоги.

Отже, за правилами бухгалтерського обліку отримання поворотної фінансової допомоги (незалежно від надавача) після 01.01.2015 ніяк не впливає на фінансовий результат та на об’єкт оподаткування податком на прибуток. Тож і дохід визнавати в такому випадку не потрібно.

Фактично суми поворотної фінансової допомоги, які позичальник зобов’язаний повернути надавачу протягом певного строку за договором, будуть належати лише до його зобов’язань (п. 3 р. I НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»). Згідно із підпунктом 9.3 П(С)БО 16 «Витрати» при поверненні поворотної фінансової допомоги визнавати витрати, відповідно, теж не потрібно.

Підприємство відображає отриману ним поворотну фінансову допомогу у складі кредиторської заборгованості, керуючись нормами пунктів 6 та 7 П(С)БО 11 «Зобов’язання». Поворотну фінансову допомогу можна відображати у довгострокових або поточних зобов’язаннях. Тут все залежить від строку, на який надали ПФД (пп. 4, 6 П(С)БО 11):

• поточні зобов’язання (враховують на субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» або на окремому субрахунку до рахунку 60 «Короткострокові позики», якщо заборгованість буде погашено протягом 12 місяців);
• довгострокові зобов’язання (враховують на рахунку 55 «Інші довгострокові зобов’язання», якщо заборгованість буде погашено протягом строку, що перевищує 12 місяців, починаючи із дати балансу).

Якщо на дату балансу термін погашення за договором не більше року, таку заборгованість слід перевести до складу поточних зобов’язань наступним проведенням: Д-т 55 «Інші довгострокові зобов’язання», К-т 611 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями в національній валюті». Наведемо приклад.

Облік поворотної фінансової допомоги у позичальника