Сільськогосподарське підприємство застосовує спецрежим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства. При зберіганні зерна виникли втрати понад норми убутку. З’ясуємо, які наслідки з ПДВ для підприємства та в якій декларації (спеціальній чи загальній) їх відобразити
Платники ПДВ, які застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, крім декларації з ПДВ з позначкою «0110», подають декларацію з позначкою «0121». До такої декларації включають лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, встановленого статтею 209 Податкового кодексу України (ПК).
За правилом, установленим у пункті 198.3 ПК, до податкового кредиту звітного періоду платник ПДВ має право віднести суми ПДВ, нараховані (сплачені) ним протягом відповідного звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
У ситуації, що склалася, зерно, втрачене під час зберігання понад норми природного убутку, вважається не використаним в оподатковуваних ПДВ операціях у господарській діяльності сільськогосподарського підприємства.
А згідно з пунктом 198.4 ПК не дозволяється відносити до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням (виготовленням) товарів/послуг та необоротних активів, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об’єктом оподаткування або звільняються від оподаткування ПДВ.
У разі якщо під час придбання або виготовлення таких товарів/послуг та необоротних активів суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, а потім починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ, цей платник зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ (пп. «г» п. 198.5 ПК). До того ж базу оподаткування визначають відповідно до пункту 189.1 ПК, виходячи з вартості придбання товарів (послуг), використаних на вирощування, транспортування, зберігання зерна.
У цій ситуації у зв’язку зі списанням зерна понад норми їх природного убутку таке зерно не може бути використано в межах господарської діяльності сільгосппідприємства. Тому сільгосппідприємство не має права залишити суми ПДВ, сплачені (нараховані) при виробництві зерна, у складі податкового кредиту.
З огляду на зазначене, сільськогосподарське підприємство має нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ на вартість товарів/послуг, які були використані при виробництві зерна та за якими було сформовано податковий кредит.
На нашу думку, позаяк у цьому випадку податковий кредит було сформовано у спецдекларації (з позначкою «0121»), то цілком логічно донараховані податкові зобов’язання відображати у рядку 1 розділу І «Податкові зобов’язання» спецдекларації з ПДВ.
Проте у податківців щодо цього інша (фіскальна) думка. У консультації з подібного питання, розміщеній в ЗІР (підкатегорія 101.29.01), викладено такий висновок: «якщо сільськогосподарські товари списуються понад норми їх природного убутку, в зв’язку з чим вони не можуть бути використані в межах господарської діяльності сільськогосподарського підприємства, то у податковому періоді, в якому відбувається їх списання, таке підприємство повинно здійснити нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за основною ставкою та відобразити їх в рядку 1 розділу І «Податкові зобов’язання» податкової декларації з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом».
Тобто донараховані податкові зобов’язання з ПДВ у зв’язку з втратою зерна понад норми природного убутку відображають у рядку 1 декларації з позначкою «0110». Адже лише у загальній декларації відображають розрахунки з бюджетом.
Яку з цих позицій обрати — вирішувати платнику.
Насамкінець нагадаємо, що донарахування проводиться у тому податковому періоді, коли виникла втрата зерна понад норми природного убутку (що підтверджено відповідним актом).
Крім того, сільгосппідприємство має скласти податкову накладну та зареєструвати її у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).
Під час складання податкової накладної слід врахувати вимоги Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом МФУ від 22.09.2014 № 957 (у редакції наказу МФУ від 14.11.2014 № 1129), а саме:
- у верхній лівій частині такої податкової накладної роблять відповідну позначку «×» та зазначають тип причини: 13 — Використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності;
- у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображають умовний ІПН «400000000000»;
- в інших рядках, відведених для заповнення даних покупця, платник зазначає власні дані;
- таку податкову накладну реєструють в ЄРПН та не видають отримувачу (покупцю) товарів/послуг.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
