Читайте цікаві факти про журнал, його історію та працівників редакції. Знайомтеся з нами ближче і залишайте свої відгуки
Перший номер «Головбуха» читачі побачили 5 квітня 1998 року. Більшість нинішніх працівників редакції тих часів не застали, та посприяли розквіту журналу. Відтак суху нормативку замінили живі експертні роз’яснення, журнал оздобився новим дизайном, а папір трансформувався у сучасні формати.
Електронний «Головбух» став надійною платформою сервісів для бухгалтера. Продовжуємо його розвивати для вас. Але сьогодні згадаємо, з чого все починалося. Історії «старожилів» відкриють для вас трохи залаштункового життя редакції.
| Від газети до е-журналу Коли я познайомився з «Головбухом», він був газетою. Потім став журналом. Згодом — електронним журналом. Далі виростив ще журнали «Головбух: Бюджет», «Головбух Агро» і «Головбух: Медицина», систему «Експертус Головбух» і Вищу школу Головбуха. Пишаюся тим шляхом, який «Головбух» пройшов крізь роки і яким продовжує йти. Вдячний брати участь у трансформаціях видання, бо воно завжди відповідає духу часу, як і професія бухгалтера. І це дивовижне поєднання: коли «Головбух» водночас додає стабільності будь-якій організації та дуже сучасний — як і бухгалтери. «Головбух» продовжує гуртувати довкола себе цікавих професіоналів. Вдячний колегам, які роблять його живим і найкращим. |
| У шаленому ритмі Моє знайомство з «Головбухом» почалося у 2008 році. На той час журнал виходив двічі на тиждень двома мовами. Із 2009 по 2015 рік він уже виходив раз на тиждень, а з 2015-го — однією мовою. Тоді здавалося, що команда живе за графіком «Головбуха». Не встигли здати до друку номер, як треба працювати над наступним. Найбільш «творчий» етап у роботі був тоді, коли журнал виходив двома мовами. Погодьтеся, «упихнути те, що не поміщається» — ще той творчий виклик: за різних мов різна кількість знаків, а в журналах однакова кількість сторінок. От і розважалися. Було кілька випадків, коли ввечері вже віддала журнал до друку і з чистою душею поверталася додому, аж раптом дзвінок із друкарні: «Вибачте, надішліть, будь ласка, журнал ще раз. Щось пішло на FTP не так». І тоді опівночі знов поверталася до офісу. Та попри всі негативні спогади і творчі виклики, упевнена: «Головбух» — це шикарний журнал. Він не стоїть на місці. Завжди тримає руку на пульсі, стежить за змінами у законодавстві й оперативно допомагає читачам із роз’ясненнями. Провести вебінар на складну тему — легко, написати статтю з багатьма прикладами та аналізом ситуацій, аби читач знайшов для себе рішення, — легко! Команда «Головбух» — це сила. Бажаю журналу процвітання й розвитку! |
| Неповторні головбухівці Що таке класний журнал, який упевнено почувається на професійному ринку чверть століття? Блискучі статті? Беззаперечна корисність для читача? Візуальна й інформаційна привабливість? Звісно. Але в основі усього цього — люди. І я пишаюся тим, що мені пощастило взяти участь у формуванні зіркового складу Головбуха. Приємно було спостерігати, як Олег Січ у «Головбусі» зростав від «розумного хлопчика» до маститого експерта. Якось до нас на співбесіду прийшла працівниця відомого журналу, на той час потужного конкурента «Головбуха», і сказала: «У нас про вашого Січа легенди розповідають». А у нас теж розповідають — і в редакціях, і менеджери по роботі з читачами. Ось такі у нас легендарні зірки ☺ А потім ми вже разом з Олегом розповідали про свої плани Тарасу Шарому. І я дуже вдячна Тарасові, що повірив нам і долучив свою експертну міць і талант до синергії команди «Головбуха». Відтак до нас приєдналися Тетяна Купчик, яка привнесла свій неповторний шарм у стиль журналу, Альона Любанова, Олена Озерова… А славетні головбухівські головреди? Ірина Чигир, тендітна дівчина, на плечі якої лягли непрості завдання професійного журналу. Й Ірина впоралася з ними блискуче: тираж став зростати, любов читачів — міцнішати. Ірина в декретну відпустку — в неї надійна заміна, Ольга Решетова. Чесно кажучи, я переживала, коли Оля прийшла у «Головбух» редактором: раніше редагувала тексти педагогічної тематики, пише вірші й оповідання, вся така творча — втече. Але саме такі нам і треба! Оля так заглибилася в тему, що на сьогодні є одним із найкращих журнальних керманичів. А ще не можу не згадати наших редакторів — Альму Саібову і Наталію Камінську. Які вони різні — за характером, технікою роботи, але як однаково філігранно надають головбухівським текстам останнього лоску, який і вирізняє їх з-поміж інших. Багато чудових людей працюють над улюбленим журналом, кожен вносить до нього свій штрих, який робить «Головбух» неповторним. Ми разом не лише творимо журнал, а й садимо дерева, танцюємо сальсу, знімаємо кліпи і короткометражки. Але про всіх і про все у коротенькому тексті не написати, то вже — для великої книжки про історію «Головбуха», яку пишемо своєю працею щодня. |
Багато людей трудиться над тим, щоб «Головбух» був таким, яким ви його любите — надійним, вчасним, зрозумілим. Когось ви бачите постійно — це експерти, які пишуть для вас статті, проводять вебінари, записують відеороз’яснення. Когось часто чуєте — це консультанти Гарячої лінії Головбуха, менеджери клієнтського сервісу. Але є й ті, хто лишається за лаштунками, однак ви постійно користуєтеся результатами їхньої роботи.
Ця схема допоможе вам познайомитися ближче із працівниками редакції.
Редакція журналу «Головбух»
Декого ви на схемі не побачили. Це Олег Січ та Андрій Дуднік. Наразі вони захищають Україну у лавах ЗСУ. Сподіваємося, що вони якнайшвидше повернуться до нас неушкоджені та з Перемогою!
