Із 1 серпня 2024 року мало б запрацювати Положення про здійснення фінмоніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу. Тож бухгалтерську спільноту знову сколихнуло запитання — на кого поширюватиметься обов’язок реєструвати суб’єктів у Держфінмоніторингу та як діяти бухгалтерам — найманим працівникам. Відповіді на запитання у роз’ясненні експерта
На кого поширюються вимоги законодавства із фінмоніторингу
01.08.2024 мало набрати чинності Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, затверджене наказом Мінфіну від 07.06.2024 № 282; далі — Положення № 282. Тож хто має зареєструватися в системі фінансового моніторингу — головбух приватного підприємства чи власне юрособа, зазначивши головбуха відповідальною особою за фінмоніторинг? Підприємство займається оптовою торгівлею, будівництвом та орендою.
Затвердивши Положення № 282, Мінфін встановив загальні вимоги щодо організації та проведення первинного фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу (СПФМ) та їх відокремленими підрозділами (за наявності). Наказ мав набрати чинності з 01.08.2024, але не раніше за день, коли його офіційно опублікують. Це сталося 06.08.2024, тож наказ запрацював із цієї дати.
Нагадаємо, питання фінмоніторингу регулює насамперед Закон № 361.
Тож відповіді на запитання, чи поширюються вимоги законодавства із фінмоніторингу на штатних працівників — бухгалтерів, пошукаємо в нормах Закону № 361.
Аналізуємо дві ситуації, коли:
Яка відповідальність, якщо не стати на облік у Держфінмоніторингу
ФОП та юросіб, які надають бухпослуги / консультують з питань оподаткування, контролюють Держфінмоніторинг та Мінфін. Штрафів за те, що не стали на облік, законодавство прямо не передбачає. Але ризики криються в пункті 14 частини 5 статті 32 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 6.12.2019 № 361-IX. Він визначає штраф за порушення інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії тероризму. Його розмір — до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 51 000 грн. Розмір штрафу залежить від обставин, перелічених у частині 7 статті 32 Закону № 361.
Водночас зважайте на норми Закону № 2115. Він передбачає, що до ФОПів та юросіб не застосовують адміністративної та/або кримінальної відповідальності, якщо під час дії воєнного стану вони не подадуть звітність і документи або подадуть несвоєчасно. Проте Держфінмоніторинг роз’яснює, що інформацію можна не подавати, лише коли немає фізичної можливості виконати вимоги законодавства через війну.
