Розповімо, чому вигідно провести інвентаризацію до 31 грудня поточного року
Річна інвентаризація обов’язкова (ч. 1 ст. 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV; далі — Закон про бухоблік). Але, за нашим опитуванням, 40% компаній не проводять річну інвентаризацію, бо вважають її зайвою процедурою.
Провести річну інвентаризацію можуть зажадати й аудитори. Усі великі і середні підприємства оприлюднюють річну фінзвітність разом з аудиторським висновком на власній вебсторінці (ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік). Отже, багатьом підприємствам на вимогу аудиторів доведеться провести річну інвентаризацію.
Є ще принаймні п’ять причин, щоб провести інвентаризацію до кінця року.
✔️ Календар інвентаризації
Причина 1. Непроведена інвентаризація = недостовірна звітність
Якщо не зробите інвентаризацію, не зможете підтвердити залишки майна і заборгованостей. Отже, ризикуєте скласти недостовірну річну бухгалтерську звітність. За це оштрафують посадових осіб. До того ж недостовірна фінзвітність спричинить помилки в нарахуванні податку на прибуток, а тут вже і підприємству загрожують фінансові санкції.
Якщо не проведете інвентаризацію, не зможете підтвердити залишки майна і заборгованостей. А тому ризикуєте скласти недостовірну річну бухгалтерську звітність, яка може спричинити помилки у нарахуванні податку на прибуток. А тут уже і підприємству загрожують фінансові санкції.
Крім того, через недостовірну звітність ваші учасники можуть ухвалити неправильні рішення. Наприклад, підприємство розподілить річний прибуток, якого насправді не було. У результаті збитки зростуть, і воно опиниться на межі банкрутства.
Окрім того, через недостовірну звітність ваші учасники можуть ухвалити неправильні рішення. Наприклад, розподілять річний прибуток, якого насправді не було. У результаті збитки зростуть і підприємство опиниться на межі банкрутства.
Причина 2. Непроведена інвентаризація = втрачені кошти
Коли ви інвентаризуєте розрахунки, то звіряєте заборгованість з усіма дебіторами і кредиторами. Ви формуєте акти, надсилаєте документи контрагентам і чекаєте, щоб вони або підтвердили суми, або сповістили про помилки. А в кредиторській заборгованості «сидять» ще й борги перед бюджетом і фондами.
Щодо податків і зборів можна звіритися через електронний кабінет. Або звернутися до ДПС із письмовою заявою, щоб отримати інформацію про стан розрахунків із бюджетом за податками і зборами. ДПС має надати акт звірки протягом 15 робочих днів. Отже, радимо звірити розрахунки з бюджетом. Інакше ризикуєте не дізнатися про непроведені платежі, недоїмки, нараховані пені чи навіть штрафні санкції.
Коли інвентаризуєте розрахунки за податками і страховими внесками, важливо вчасно дізнатися не лише про борги, а й про переплати. Наприклад, бухгалтер, що працював на підприємстві до вас, міг переплатити до бюджету зайві суми. Якщо дізнаєтеся про таку переплату, поки не спливло трьох років, встигнете повернути кошти чи зарахувати зайві платежі. Коли мине 1095 днів після платежу, подати заяву про залік такої суми чи повернення вже не зможете (п. 43.3 Податкового кодексу України; ПК).
У статті — добірка з 10 відповідей на запитання, що бухгалтери ставлять найчастіше під час або перед візитом ДПС. Прочитайте, щоб бути готовими, а не здивованими!
Причина 3. Непроведена інвентаризація = невизнані витрати
Інвентаризація необхідна, щоб у межах норм природного убутку зменшити вартість товарів, яких не вистачає. Але майте на увазі, що в Україні не затверджували нормативних актів, які регулювали б норми природного убутку. Тому на практиці досі застосовують норми природних втрат колишнього СРСР (Постанова Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12.09.1991 № 1545-ХІІ). Отже, українські підприємства у господарській діяльності користуються нормами природного убутку, що ухвалили ще за радянських часів (листи Мінекономрозвитку від 20.10.2014 № 3501-06/36416-07, Мінекономіки від 27.09.2007 № 58-24/222, від 19.09.2003 № 83-22/605, від 19.10.2000 № 55-25/324).
Нестачу запасів у межах встановлених норм природного убутку списуйте на витрати за розпорядженням керівника підприємства. Тобто цю частину збитку маєте право одразу списати на інші витрати операційної діяльності (субрахунок 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей»), зменшивши у такий спосіб фінансовий результат і, відповідно, податок на прибуток.
Нестачі запасів понад норми природного убутку, а також втрати від псування цінностей доведеться покласти на винних осіб. Якщо їх не встановили, обліковуйте нестачу на позабалансовому рахунку, поки не знайшли винних або не закрили справу (п. 4 розд. IV Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 № 879).
ПК не передбачає коригувати фінансовий результат до оподаткування на різниці, коли списуєте нестачу цінностей понад норми. Такі операції відображайте за правилами бухгалтерського обліку під час формування фінансового результату. Якщо ж виявили нестачу основних засобів, коригуйте фінансовий результат до оподаткування за статтею 138 ПК (лист ДФС від 18.04.2018 №1702/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).
Інструмент автоматично розраховує: 📌суму заборгованості з урахуванням інфляції за певний період часу 📌суму штрафних санкцій 📌 розмір відсотків річних
Причина 4. Непроведена інвентаризація = невідшкодований збиток
Без інвентаризації не зможете стягнути з винних працівників вартість товарів, яких бракує, навіть якщо укладали з ними договір про повну матеріальну відповідальність. Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначають шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки (п. 2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою КМУ від 22.01.1996 № 116; далі — Порядок № 116). Те, що збитки в разі нестачі матеріальних цінностей слід розраховувати саме за Порядком № 116, підтвердив і Вищий адміністративний суд України (ухвала ВАСУ від 07.10.2014 № К/800/31781/14).
Отже, розмір збитків визначає професійний оцінювач за ринковою ціною. Але підприємство може і самостійно визначити ринкову ціну нестачі. Але тоді винна особа, якщо не погодиться з такою оцінкою, зможе її оскаржити, і підприємству все одно доведеться звертатися до професійного оцінювача. Такі самі наслідки можуть виникнути, якщо із самостійною оцінкою не погодяться власники підприємства.
Збитки можна покрити в розмірі, що не перевищує середнього заробітку працівника, — за розпорядженням власника, керівника підприємства шляхом відрахування із зарплати. Розпорядження слід зробити не пізніше двох тижнів із дня, коли виявили заподіяну працівником шкоду, і звернути до виконання не раніше ніж за сім днів послі того, як повідомили про це працівникові.
Якщо працівник не згоден із відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядають у суді. А там ви зможете довести суму збитків лише за документами про інвентаризацію залишків. Причому судді стають на бік роботодавця лише тоді, коли інвентаризаційні документи бездоганні.
Зважте також, що під час кожної виплати заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20% заробітної плати, яку належить виплатити працівникові. В окремих випадках — 50% заробітної плати (ст. 128 КЗпП).
Причина 5. Непроведена інвентаризація = неповернений борг
Інвентаризація розрахунків необхідна, щоб подовжити строк позовної давності за заборгованостями. В акті звіряння покупець або замовник визнає суму боргу.
Як підприємства повернули борги контрагентів
Строк позовної давності починають відлічувати заново з дати, що зазначена в акті звіряння (ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України; ЦК). Тож матимете ще три роки, щоб отримати належні за договором суми хоча б через суд (ст. 257 ЦК).
Якщо ж не проведете інвентаризацію розрахунків і не отримаєте актів звіряння, контрагент не підтвердить свій борг. І тоді три роки відлічуватимуть після спливу строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК). А коли мине і цей строк, своїх грошей вже не отримаєте навіть через суд.
