Як розрахувати середню зарплату для відпускних

Порядок № 100: коли його застосовують

Нагадуємо, що Порядок обчислення середньої заробітної плати, який затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 (далі ­— Порядок № 100), регулює:

• розрахунок середньої для відпускних та компенсації невикористаної відпустки. Стосується усіх видів відпусток, окрім декретної.
• розрахунок середньої для випадків збереження зарплати за останні 2 місяці. Наприклад, при відрядженнях;
• розрахунок середньої для вихідної допомоги, вимушеного прогулу, матеріальної допомоги тощо.

Індексація зарплат повертається у серпні 2024-го

Зміни у розрахунку середньої зарплати 

Востаннє Порядок № 100 КМУ змінював восени 2023 року. Йдеться про постанову від 08.09.2023 № 957. Для звичайних роботодавців підприємств і фізосіб-підприємців (тобто не бюджетників) ці зміни цікаві лише у частині розрахунку компенсації невикористаних відпусток. Так, у пункті 2 Порядку № 100 з’явився такий абзац:

«Обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 р., проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році».

Це правило правило стосується не лише невикористаних відпусток за відпрацьований 2023 рік, а й за 2022-й, 2021-й і т. д., якщо працівник не скористався повністю заробленою відпусткою за ці роки.

Компенсацію за невикористані відпустки, набуті за періоди до 31.12.2023, обчислюйте з виплат, нарахованих за місяці 2023 року. 

Компенсацію за дні невикористаної відпустки, що працівник набув із 01.01.2024, рахуйте за загальними правилами.

Якщо звільняєте працівника у лютому і наступних місяцях 2024 року — обчислюйте дві середні зарплати. Для компенсації за невикористані дні відпустки, набуті:

• до 31.12.2023 — із розрахункового періоду 1 січня — 31 грудня 2023-го;
• із 01.01.2024 — із розрахункового періоду — останні 12 календарні місяці роботи.

Решта зміни у Порядку № 100 стосуються розрахунку матеріальної допомоги у розмірі середньомісячної зарплати (зокрема вирішення соціально-побутових питань), яку надають своїм працівникам держорганів та органів місцевого самоврядування, зокрема за Порядком надання державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, що затверджений постановою КМУ від 08.08.2016 № 500.

Заробітна плата та аванс

Помилка в сумі зарплати призводить до сумних наслідків. Якщо виплатите занадто мало або невчасно — покарає трудова інспекція. Не сплатите із зарплати податків — претензії пред’явить податковий інспектор. Тримайте поради із розрахунку зарплати і зарплатного авансу, які враховують вимоги і трудового, і податкового законодавства на 100%

ПОРАДИ ЕКСПЕРТА + розрахункові приклади

Середня зарплата для компенсації відпускних 2024

Мінекономіки пояснило нове правило у Роз’ясненні щодо порядку обчислення середньої зарплати після Постанови № 957 (далі — Роз’яснення Мінекономіки). Воно містить і приклади обчислення середньої для компенсації відпуски з урахуванням правил за Постановою № 957.

Тобто, для всіх працівників, які подають заяву на отримання компенсації за невикористану відпустку з 12 вересня 2023 року по 31 грудня 2023 року, зокрема при звільненні, або мають невикористану відпустку, яку заробили у період до 31.12.2023, діють такі правила:

• розрахунковий період включає лише повністю відпрацьовані місяці 2023 року, тобто визначається з урахуванням введеного до п. 2 Порядку № 100 обмеження;
• виплати відповідно беруться лише ті, які були після 1 січня 2023 року.

В усьому іншому розрахунок середньої при нарахування компенсації відпускних у 2023 році відбувається за загальними правилами (тобто як для відпускних), у т.ч.:

• суми зарплати враховуються у тих місяцях, за які вони нараховані (виняток — премії);
• премії під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток шляхом існуючого перерахунку «вперед». Тобто вони відносяться до періоду, який відповідає кількості місяців, за які такі премії нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Це ж саме стосується інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період. Відтак річна премія, яка нарахована у грудні 2022 року шляхом перерахунку, потрапляє у місяці розрахункового періоду 2023 року.

Приклад 1. Середня зарплата для компенсації відпускних

Працівник звільняється 10 вересня 2024. Невикористані дні щорічної відпустки за період до 31.12.2023 — 10 к. дн, за 2024 рік — 5 к. дн.

У такому випадку потрібно розрахувати дві середні зарплати, аби окремо оплатити дні невикористаної відпустки, зароблені:

• до 31.12.2023;
• з 01.01.2024 по день звільнення.

У першому випадку розрахунковий період дорівнюватиме 01.01.2023—31.12.2023. Тобто треба підсумувати всі виплати за цей період і поділити на кількість календарних днів у періоді.

Для другої середньої розрахунковий період буде 01.01.2024—10.09.2024.

Приклад розрахунку середньої, коли  у розрахунковому періоді є річна премія чи інші заохочувальні виплати є у згаданому Роз’ясненні Мінекономіки.

ВАША ПЕРСОНАЛЬНА ПРОПОЗИЦІЯ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ ГОЛОВБУХА

• Національна сертифікація бухгалтерів — 2025 ⏩
• Професійна сертифікація за МСФЗ ⏩
• Національна сертифікація головбуха медичного КНП — 2025 ⏩
• ПДВ: від азів до майстерності ⏩
• Розрахунок зарплати, звітність, перевірки ⏩
• РРО: робота, помилки та штрафи ⏩
• ФОП-єдиноподатник: практикум для бухгалтера та підприємця ⏩
• Благодійні організації: практикум з обліку та оподаткування ⏩

Середня зарплата для компенсації відпускних для працівника, у якого не було виплат у розрахунковому періоді

Якщо у розрахунковому періоді у працівника, якому розраховуєте компенсацію, не було виплат, то середню рахуйте із посадового окладу (чи мінімальної зарплати, якщо вона більша). Так було і раніше (п. 4 Порядку № 100). Скористайтеся формулою:

посадовий оклад (чи мінімальна зарплата) × кількість місяців розрахункового періоду ÷ кількість календарних днів розрахункового періоду

Приклад 2. Середня зарплата для компенсації відпускних працівнику без виплат

Посадовий оклад працівника — 10 000,00 грн.

Працівник звільняється 10.09.2024. Невикористаних днів щорічної відпустки — 20 календарних днів (к. дн.):

• за 2022/2023 робочий рік — 20 к. дн.;
• 2023/2024 робочий рік — 0 к. дн.

У період із 01.04.2022 із працівником дію трудового договору призупинили.

За відсутності відпрацьованих робочих днів і нарахувань у розрахунковому періоді всі місяці вилучаємо. Середню зарплату обчислюємо на підставі посадового окладу.

Умовний розрахунковий період: cічень — грудень 2023-го.

Сумарний заробіток: 10 000,00 грн × 12 міс. = 120 000,00 грн.

Кількість к. дн. у розрахунковому періоді — 365 к. дн.

Cередньоденна зарплата: 120 000,00 грн ÷ 365 к. дн. = 328,77 грн.

Компенсація за невикористану відпустку: 328,77 грн × 20 к. дн. = 6575,40 грн.

Загальні правила розрахунку середньої зарплати за Порядком № 100

Розрахунок середньої заробітної плати: визначаємо розрахунковий період

Перше, із чого потрібно починати розрахунки, – це визначити розрахунковий період. За загальним правилом він дорівнює останнім 12 місяців перед місяцем виходу працівника у відпустку (п. 2 Порядку № 100). Працівник відпрацював менше року — фактичний час роботи, тобто з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. Якщо працівника прийняли (оформили) на роботу не з 1-го числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць ураховується до розрахункового періоду як повний.

Колективний договір: які зміни очікують на роботодавців

Спільний представницький орган, нові строки колективних переговорів, пауза в дії окремих положень колективного договору — з’ясуємо, коли запрацюють ці та інші зміни в регулюванні трудових відносин і до чого ще готуватися роботодавцям

ЧИТАТИ КОМЕНТАР ЕКСПЕРТА

Розрахунок кількості календарних днів у розрахунковому періоді

Щоб визначити кількість календарних днів у розрахунковому періоді, слід:

• додати всі календарні дні цього періоду;
• відняти усі святкові та неробочі дні, визначені статтею 73 КЗпП. Однак з 24 березня 2022 року і далі під час воєнного стану святкових і неробочих днів немає (ч. 6 ст. 6 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136);
• відняти дні, коли працівник не трудився відповідно до законодавства або через інші поважні причини і за ним не зберігали заробіток — повністю або частково (абз. 6 п. 2 Порядку № 100).

Поважними причинами вважаються:

• відпустка без збереження заробітної плати (лист Мінсоцполітики від 26.11.2012 № 1203/13/84-12). Такі відпустки надаються відповідно до статей 25 і 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504;
• час простою не з вини працівників;
• робота у режимі неповного робочого тижня з незалежних від працівників причин. Зокрема, коли наказом по підприємству працівників перевели на роботу на умовах неповного робочого тижня у зв’язку з неможливістю забезпечити їх роботою впродовж нормальної тривалості робочого тижня (лист Мінпраці від 25.05.2009 № 294/13/84-09);
• період відпустки для догляду за дитиною до 3-х або 6 років (за наявності медичного висновку).

Вилучаються із розрахункового періоду дні простою, оплаченого на основі двох третин окладу. Підстава — часткове збереження заробітку (див. п. 2 Порядку № 100). Якщо простій оплачений за середнім заробітком – такі дні не вилучаються.

До відома! Перелік святкових та неробочих днів визначає стаття 73 КЗпП:

• 1 січня — Новий рік;
• 8 березня — Міжнародний жіночий день;
• 1 травня — День праці;
• 8 травня — День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років
• 28 червня — День Конституції України;
• 15 липня — День Української Державності;
• 24 серпня — День незалежності України;
• 1 жовтня — День захисників і захисниць України;
• 25 грудня — Різдво Христове.

Робота також не провадиться в дні релігійних свят:

• 25 грудня — Різдво Христове;
• один день (неділя) — Пасха (Великдень);
• один день (неділя) — Трійця. 

Визначення заробітку працівника у розрахунковому періоді

При обчисленні середньої зарплати всі виплати включаються до місяців, за які їх нарахували. Тобто зарплата вересня потрапляє до доходів вересня, навіть якщо вона була нарахована на початку жовтня.

Виняток з вищезгаданого правила — премії та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний час, для яких правила перерахунку «вперед» встановлені в абзаці 3 пункту 3 Порядку № 100. Цей виняток зокрема стосується річних, квартальних премій, так і місячних. Такі премії під час обчислення середньої зарплати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Тобто місячна премія потрапляє до доходу місяця, у якому вона нарахована, а не того місяця, за який вона нарахована. Наприклад, премія за вересень, яка нарахована у жовтні, — це дохід жовтня, а не вересня. Щодо квартальних, річних премій та будь-яких інших заохочувальних виплата за 2 місяці та більше, як наслідок, здійснюється перерахунок «вперед», починаючи з місяця їхнього фактичного нарахування. 

Для обчислення середньої зарплати беруться всі суми нарахованої зарплати, за винятком виплат із пункту 4 Порядку № 100. До винятків зокрема потрапляють:

• зарплата, яку нарахували за час роботи працівника у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму;
• одноразові виплати, наприклад матеріальна допомога, вихідна допомога тощо;
• винагорода держвиконавцям;
• виплати, пов’язані зі святковими датами;
• грошова винагорода за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов’язків.

Усі виплати включаються до розрахунку в тому розмірі, в якому їх нарахували. Тобто разом із ПДФО, військовим збором, аліментами тощо (абз. 3 п. 3 Порядку № 100).

Отже, треба підсумувати:

• основну зарплату;
• доплати і надбавки:
• за надурочну роботу;
• роботу в нічний час;
• суміщення професій і посад;
• розширення зон обслуговування;
• виконання підвищених обсягів робіт робітниками-погодинниками;
• високі досягнення у праці;
• умови праці, її інтенсивність тощо;
• виробничі премії, які не мають разового характеру (тобто ті, що виплачують щомісяця, щокварталу, раз на півріччя);
• премії за економію конкретних видів палива, електро- і теплоенергії;
• винагороду за підсумками річної роботи і за вислугу років;
• індексацію зарплати;
• виплати за час, протягом якого за працівником зберігали середній заробіток (час попередньої щорічної відпустки, службового відрядження тощо);
• допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (лікарняні, декретні);
• доплату до мінзарплати. 

Розрахунок середньоденної зарплати

Щоб визначити середньоденну зарплату, сумарний заробіток працівника за розрахунковий період слід поділити на кількість календарних днів за цей період.

Якщо працівникові надається відпустка за декілька попередніх років, то розраховується одна середня зарплата. 

Військовозобов’язаний не оновив дані вчасно: працевлаштування і штрафи

Прийняли на роботу військовозобов’язаного, який не оновив дані в ТЦК до 16.07.2024. Чи чекають на роботодавця і працівника штрафи, якщо підприємство повідомило про прийняття нового працівника без оновлених даних, розповість експерт

ЧИТАТИ РОЗ’ЯСНЕННЯ ЕКСПЕРТА

Якщо у розрахунковому періоді не було зарплати

Якщо у розрахунковому періоді працівник не має заробітку, середньоденна зарплата обчислюється на основі його окладу (тарифної ставки). При чому якщо такий оклад менший мінімальної зарплати — треба брати розмір мінімальної зарплати (п. 4 Порядку № 100). Оклад (мінімальну зарплату) слід помножити на кількість місяців розрахункового періоду.

Якщо ж працівник працює неповний робочий час — тоді треба брати оклад пропорційно, наприклад на 0,5 ставки буде 0,5 посадового окладу або мінімальної зарплати, якщо вона більша.

Приклад 3. Мінімальна зарплата в розрахунку відпускних

Працівниця з дитиною віком до 14 років влаштувалася у вересні 2024 року на роботу й вирішила через тиждень піти на 14 днів щорічної відпустки.

У розрахунковому періоді виплати відсутні. Оклад працівниці — 10000 грн.

Оскільки мінімальна зарплата для вересня 2024 року — 8000 грн, то розрахунок проводимо виходячи з мінімальної зарплати:

• розрахунковий період, який мав бути: вересень 2023 — вересень 2024;
• сума доходу = 8000 грн × 12 = 96000 грн;
• кількість днів розрахункового періоду: 366 к. днів. Святкові і неробочі дні у розрахунковому періоді відсутні з причини воєнного стану.

Розрахунок середньоденної має вигляд:

• 96000 грн ÷ 366 к. днів = 262,30 грн

Тоді відпускні = 262,30 грн ×14 к. днів = 3672,20 грн.

Як звільнити працівника, з яким призупинили трудовий договір

Розрахунок середньої заробітної плати військовослужбовцям

Ще з 19 липня 2022 року роботодавці вже не зобов’язані зберігати середній заробіток за працівниками, яких увільнили від роботи на час військової служби. Такий їх обов’язок скасував Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352 (далі — Закон № 2352). Відповідні зміни було внесено до частини 3 статті 119 КЗпП.

Зберігають лише робоче місце і посаду на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності, а також у фізосіб-підприємців.

Зміни стосуються працівників:

• яких призвали на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період;
• які уклали контракти на військову службу, зокрема нові, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.

Працівникам, які під час військової служби отримали поранення і лікуються в медичних закладах, потрапили в полон або яких визнали безвісно зниклими, роботодавець також зберігатиме лише місце роботи і посаду (ч. 5 ст. 119 КЗпП).

Якщо підприємство встановить додаткові порівняно із законодавством трудові пільги для мобілізованих працівників згідно зі статті 9¹ КЗпП, це не буде порушенням. Також можна й надалі платити мобілізованим працівникам середній заробіток, якщо таку гарантію передбачає колективний договір (ч. 2 ст. 13 КЗпП).