бухгалтер-експерт, кандидат економічних наук, м. Чернігів
В основі розрахунку відпускних – середня заробітна плата. Її розраховуйте за відомим усім бухгалтерам, які нараховують зарплату та відпускні, Порядком № 100. Воєнний стан змусив законодавців вкотре внести зміни до механізм розрахунку середньої зарплати. Новації, що внесла постанова Кабміну від 08.09.2023 р. № 957 (далі – Постанова № 957) діють з 12 вересня 2023. У консультації допоможемо швидко опанувати обчислення середньої зарплати підприємствах, що через бойові дії змушені переривати свою діяльність
Порядок № 100 зазнав змін з прийняттям Постанови № 957. Однак зміни незначні. Для звичайних роботодавців підприємств і фізосіб-підприємців (тобто не бюджетників) ці зміни цікаві лише у частині розрахунку компенсації невикористаних відпусток. Так, у п. 2 Порядку № 100 з’явився такий абзац:
«Обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 р., проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році.»
Помилка в сумі зарплати призводить до сумних наслідків. Якщо виплатите занадто мало або невчасно — покарає трудова інспекція. Не сплатите із зарплати податків — претензії пред’явить податковий інспектор. Тримайте поради із розрахунку зарплати і зарплатного авансу, які враховують вимоги і трудового, і податкового законодавства на 100%
Для розуміння даного правила можна звернутися до Роз’яснення щодо порядку обчислення середньої зарплати після Постанови № 957 від Мінекономіки (далі – Роз’яснення Мінекономіки). Дане роз’яснення, до речі, містить і приклади обчислення середньої для компенсації відпускних з урахуванням нововведених Постановою № 957 правил.
Виходить, що для всіх працівників, які подають заяву на отримання компенсації за невикористану відпустку з 12 вересня 2023 року по 31 грудня 2023 року, зокрема при звільненні, діють такі правила:
розрахунковий період включає лише повністю відпрацьовані місяці 2023 року, тобто визначається з урахуванням введеного до п. 2 Порядку № 100 обмеження;
виплати відповідно беруться лише ті, які були після 01 січня 2023 року.
В усьому іншому розрахунок середньої при нарахування компенсації відпускних у 2023 році відбувається за загальними правилами (тобто як для відпускних), у т.ч.:
суми зарплати враховуються у тих місяцях, за які вони нараховані (виняток – премії);
преміїпід час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток шляхом існуючого перерахунку «вперед». Тобто вони відносяться до періоду, який відповідає кількості місяців, за які такі премії нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Це ж саме стосується інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період. Відтак річна премія, яка нарахована у грудні 2022 року шляхом перерахунку, потрапляє у місяці розрахункового періоду 2023 року.
Приклад 1. Середня зарплата для компенсації відпускних
Працівник звільняється у жовтні 2023. Тоді всі дні невикористаної відпустки «зароблені» ним до 31 грудня 2023 року. Розрахунковий період за стандартних умов був би жовтень 2022 – вересень 2023. Однак з урахуванням Постанови № 957 маємо січень 2023 – вересень 2023 (273 к. дні, святково-неробочих днів, враховуючи правила організації трудових відносин під час воєнного стану, немає). Якщо зарплата працівника за згаданий період була 90000 грн, то маємо такий розрахунок середньоденної зарплати для компенсації відпускних:
90000 грн ÷ 273 к. дні = 329,67 грн
Приклад розрахунку середньої, коли є річна премія чи інші заохочувальні виплати є у згаданому Роз’ясненні Мінекономіки.
Середня зарплата для компенсації відпускних 2023 для працівника, у якого не було виплат у розрахунковому періоді
Якщо ж виплат за розрахунковий період у такого працівника, якому нараховується компенсація не було, то:
у розрахунку використовується значення посадового окладу (чи мінімальної зарплати, якщо вона більша). Так було і раніше (див. п. 4 Порядку № 100);
середня знаходиться як «(посадовий оклад (чи мінімальна зарплата) × кількість місяців розрахункового періоду) ÷ кількість календарних днів розрахункового періоду». Так теж було раніше (той же п. 4 Порядку № 100).
Роз’яснення Мінекономіки прикладу з такої ситуації не містить, але судячи з загальної логіки інших прикладів, такий «умовний» розрахунковий період також має обмежуватися місяцями 2023 року. У цьому й полягає новизна розрахунку для таких працівників, так як треба врахувати новий абз. п. 2 Порядку № 100, що внесений Постановою № 957.
Приклад 2. Середня зарплата для компенсації відпускних працівнику без виплат
Працівник звільняється у жовтні 2023 та не має виплат у періоді січень 2023 – вересень 2023, а його посадовий оклад складає 6500 грн. Тоді всі дні невикористаної відпустки «зароблені» ним до 31 грудня 2023 року.
Так як посадовий оклад менший за мінімальну зарплату жовтня 2023 – 6700 грн – то для подальших розрахунків беремо останню. Розрахунковий період за стандартних умов мав би бути жовтень 2022-вересень 2023 (12 місяців). Однак, враховуючи Постанову № 957, «обрізаємо» розрахунковий період місяцями 2023 року – маємо січень 2023-вересень 2023 (9 місяців). Кількість календарних днів за цей період – 273 к. дні.
Розрахунок середньоденної зарплати для компенсації відпускних має бути такий:
(6700 грн × 9 місяців ) ÷ 273 к. дні = 220,88 грн
Розглянемо також нюанси розрахунку середньої зарплати через обставини воєнного часу, а потім пригадаємо загальні правила розрахунку середньої за Порядком № 100.
Скористайтеся готовими рішеннями, щоб обчислити кількість днів відпустки та середньоденну зарплату демобілізованим працівникам. Стаття допоможе розрахувати відпускні та лікарняні, якщо з 19.07.2022 мобілізовані не отримували середнього заробітку
Як розрахувати середню зарплату, якщо втратили зарплатні дані через проведення бойових дій під час дії воєнного стану
У п. 2 Порядку № 100 міститься зокрема така норма:
«З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану»
Як бачимо, зміна потребує конкретизації. Пояснимо.
Приклад 3. Працівник отримує щомісячну премію, відпрацював усі дні
Як включити премію до розрахунку середньої зарплати, яку нарахували за неповний період
Не менш цікаве друге уточнення, хоча нормотворці протягнули його під воєнні події. Цитуємо доповнення Порядку № 100:
Щоб вловити причину зміни, згадаймо правила включення премії до розрахунку середньої.
«Якщо період, за який нараховано премію чи іншу заохочувальну виплату, працівником відпрацьовано частково, під час обчислення середньої заробітної плати враховується сума у розмірі не більше фактично нарахованої суми премії чи іншої заохочувальної виплати.»
Приклад 6. Обчислюємо середню зарплату для виплати відпускних з урахуванням премії
Загальні правила розрахунку середньої зарплати за Порядком № 100
Розрахунок середньої заробітної плати: визначаємо розрахунковий період
Перше, із чого потрібно починати розрахунки, – це визначити розрахунковий період. За загальним правилом він дорівнює останнім 12 місяців перед місяцем виходу працівника у відпустку (п. 2 Порядку № 100). Працівник відпрацював менше року – фактичний час роботи, тобто з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. Якщо працівника прийняли (оформили) на роботу не з 1-го числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць ураховується до розрахункового періоду як повний.
Спільний представницький орган, нові строки колективних переговорів, пауза в дії окремих положень колективного договору — з’ясуємо, коли запрацюють ці та інші зміни в регулюванні трудових відносин і до чого ще готуватися роботодавцям
відняти дні, коли працівник не трудився відповідно до законодавства або через інші поважні причини і за ним не зберігали заробіток — повністю або частково (абз. 6 п. 2 Порядку № 100).
робота у режимі неповного робочого тижня з незалежних від працівників причин. Зокрема, коли наказом по підприємству працівників перевели на роботу на умовах неповного робочого тижня у зв’язку з неможливістю забезпечити їх роботою впродовж нормальної тривалості робочого тижня (лист Мінпраці від 25.05.2009 № 294/13/84-09);
період відпустки для догляду за дитиною до 3-х або 6 років (за наявності медичного висновку).
Вилучаються із розрахункового періоду дні простою, оплаченого на основі двох третин окладу. Підстава — часткове збереження заробітку (див. п. 2 Порядку № 100). Якщо простій оплачений за середнім заробітком – такі дні не вилучаються.
До відома! Святкові дні:
Перелік святкових та неробочих днів визначає ст. 73 КЗпП (станом на вересень 2023 року):
1 січня – Новий рік;
8 березня – Міжнародний жіночий день;
1 травня – День праці;
8 травня – День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років
28 червня – День Конституції України;
15 липня – День Української Державності;
24 серпня – День незалежності України;
1 жовтня – День захисників і захисниць України;
25 грудня – Різдво Христове.
У 2023 році ще були у ст. 73 КЗпП (однак правилами воєнного стану день усе одно святковими не були): 07 січня 2023 року (Різдво) і 09 травня 2023 року (День Перемоги над нацизмом).
Робота також не провадиться в дні релігійних свят:
Із 01.01.2023 урядовці поставили на паузу розрахунок індексації доходів громадян. Але позиція профільних відомств щодо призупинення індексації — неоднозначна. Проаналізуємо законодавство, щоб ви обрали найліпший для вас варіант — призупинити індексацію, продовжувати її виплачувати у 2023 році чи зберегти суму індексації н рівні грудня 2022-го
Визначення заробітку працівника у розрахунковому періоді
При обчисленні середньої зарплати всі виплати включаються до місяців, за які їх нарахували. Тобто зарплата вересня потрапляє до доходів вересня, навіть якщо вона була нарахована на початку жовтня.
Виняток з вищезгаданого правила – премії та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний час, для яких правила перерахунку «вперед» встановлені абз. 3 п. 3 Порядку № 100. Цей виняток зокрема стосується річних, квартальних премій, так і місячних. Такі премії під час обчислення середньої зарплати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Тобто місячна премія потрапляє до доходу місяця, у якому вона нарахована, а не того місяця, за який вона нарахована. Наприклад, премія за вересень, яка нарахована у жовтні, – це дохід жовтня, а не вересня. Щодо квартальних, річних премій та будь-яких інших заохочувальних виплата за 2 місяці та більше, як наслідок, здійснюється перерахунок «вперед», починаючи з місяця їхнього фактичного нарахування. Докладно цей перерахунок премій представлений у матеріалі Як провести розрахунок і нарахування відпускних 2023.
Для обчислення середньої зарплати беруться всі суми нарахованої зарплати, за винятком виплат із п. 4 Порядку № 100. До винятків зокрема потрапляють:
зарплата, яку нарахували за час роботи працівника у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму;
одноразові виплати, наприклад матеріальна допомога, вихідна допомога тощо;
винагорода держвиконавцям;
виплати, пов’язані зі святковими датами;
грошова винагорода за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов’язків.
Усі виплати включаються до розрахунку в тому розмірі, в якому їх нарахували. Тобто разом із ПДФО, військовим збором, аліментами тощо (абз. 3 п. 3 Порядку № 100).
Отже, треба підсумувати:
основну зарплату;
доплати і надбавки:
за надурочну роботу;
роботу в нічний час;
суміщення професій і посад;
розширення зон обслуговування;
виконання підвищених обсягів робіт робітниками-погодинниками;
високі досягнення у праці;
умови праці, її інтенсивність тощо;
виробничі премії, які не мають разового характеру (тобто ті, що виплачують щомісяця, щокварталу, раз на півріччя);
премії за економію конкретних видів палива, електро- і теплоенергії;
винагороду за підсумками річної роботи і за вислугу років;
індексацію зарплати;
виплати за час, протягом якого за працівником зберігали середній заробіток (час попередньої щорічної відпустки, службового відрядження тощо);
допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (лікарняні, декретні);
Щоразу, коли виплачуєте заробітну плату, маєте сплатити ЄСВ. Причому не менше ніж 1/5 суми зарплати. Інакше банк просто не перерахує грошей або не видасть готівку. Та інколи врятувати може довідка-розрахунок. Тримайте готовий зразок, щоб заповнити її з першого разу
Якщо у розрахунковому періоді працівник не має заробітку, середньоденна зарплата обчислюється на основі його окладу (тарифної ставки). При чому якщо такий оклад менший мінімальної зарплати – треба брати розмір мінімальної зарплати (п. 4 Порядку № 100). Оклад (мінімальну зарплату) слід помножити на кількість місяців розрахункового періоду.
Якщо ж працівник працює неповний робочий час — тоді треба брати оклад пропорційно, наприклад на 0,5 ставки буде 0,5 посадового окладу або мінімальної зарплати, якщо вона більша.
Приклад 8. Мінімальна зарплата в розрахунку відпускних
Працівниця з дитиною віком до 14 років влаштувалася у жовтні 2023 року на роботу й вирішила через тиждень піти на 14 днів щорічної відпустки.
У розрахунковому періоді виплати відсутні. Оклад працівниці — 6000 грн.
Так як мінімальна зарплата для жовтня 2023 року — 6700 грн, то розрахунок проводимо виходячи з мінімальної зарплати:
розрахунковий період, який мав бути: жовтень 2022-вересень 2023;
сума доходу = 6700 грн × 12 = 80400 грн;
кількість днів розрахункового періоду: 365 к. днів. Святкові і неробочі дні у розрахунковому періоді відсутні з причини воєнного стану.
Розрахунок середньоденної має вигляд:
80400 грн ÷ 365 к. днів = 220,27 грн
Тоді відпускні = 220,27 грн ×14 к. днів = 3083,78 грн.
Розрахунок середньої заробітної плати військовослужбовцям
Тепер зберігають лише робоче місце і посаду на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності, а також у фізосіб-підприємців.
Зміни стосуються працівників:
яких призвали на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період;
які уклали контракти на військову службу, зокрема нові, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.
Працівникам, які під час військової служби отримали поранення і лікуються в медичних закладах, потрапили в полон або яких визнали безвісно зниклими, роботодавець також зберігатиме лише місце роботи і посаду (ч. 5 ст. 119 КЗпП).
Якщо підприємство встановить додаткові порівняно із законодавством трудові пільги для мобілізованих працівників згідно зі ст. 91 КЗпП, це не буде порушенням. Також можна й надалі платити мобілізованим працівникам середній заробіток, якщо таку гарантію передбачає колективний договір (ч. 2 ст. 13 КЗпП).
