Які особливості оподаткування новоствореного комунального підприємства? Чи може воно працювати як неплатник ПДВ? Чи необхідно реєструватись платником ПДВ після досягнення реєстраційного ліміту?
Одразу попередимо, що комунальне підприємство не може обрати спрощену систему оподаткування. І ось чому.
Система оподаткування — лише загальна
Перелік обмежень для перебування на спрощеній системі оподаткування містить п. 291.5 Податкового кодексу України (далі — ПК).
Існують обмеження, що не можуть бути платниками єдиного податку груп 1–3 суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25% (пп. 291.5.5 ПК).
Комунальне підприємство створюється органом місцевого самоврядування на основі майна територіальної громади. Оскільки засновником підприємства є орган місцевого самоврядування (публічно-правове утворення), а не суб'єкт господарювання — платник єдиного податку, частка комунальної власності в ньому становить 100%. Відповідно, це перевищує допустимий 25-відсотковий поріг, встановлений пп. 291.5.5 ПК, що унеможливлює застосування спрощеної системи оподаткування.
Як обрати оптимальну систему оподаткування
У такому разі комунальне підприємство не може обрати спрощену систему оподаткування, а лише загальну, яка передбачає сплату таких основних податків, як податок на прибуток та ПДВ.
Окрему заяву про застосування загальної системи оподаткування, як це передбачено для спрощеної системи, не подають. Підприємство автоматично стає платником податку на прибуток незалежно від обсягу та виду здійснюваних ним операцій.
Звертаємо увагу, що податок на прибуток підприємств комунальної власності є джерелом формування доходів загального фонду місцевих бюджетів (ст. 64 Бюджетного кодексу України). Наприклад, якщо засновником комунального підприємства є міська рада, то податок на прибуток зараховується до відповідного міського бюджету.
При цьому місцеві ради можуть надавати пільги або повністю звільняти від оподаткування підприємства комунальної форми власності в тій частині, в якій ці податки зараховують до місцевих бюджетів (п. 4.4 ПК).
ПДВ-реєстрація
На відміну від податку на прибуток, пільги з ПДВ місцеві ради не надають. ПДВ зараховується до державного бюджету. Відповідні пільги встановлює ПК (ст. 196, 197, підрозділ 2 розділу ХХ ПК), та надають їх лише зареєстрованим платникам цього податку.
Порядок реєстрації регулюють ст. 180–183 ПК та регламентує розд. ІІІ Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 14.11.2014 № 1130.
Увага: реєстрація платником ПДВ може бути як добровільною, так і обов’язковою.
Коло осіб, які мають право або зобов’язані зареєструватись як платники ПДВ, визначено в пп. 14.1.139 та п. 180.1 ПК.
Під обов’язкову реєстрацію як платника ПДВ підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів та послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, нарахована (сплачена) такій особі впродовж останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ) (п. 181.1 ПК).
Це правило не поширюється лише на осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку груп 1–3.
Отже, комунальне підприємство може працювати без реєстрації платником ПДВ доти, поки обсяг операцій з постачання послуг не досягне 1 млн грн (без урахування ПДВ). При цьому у розрахунку реєстраційного ліміту беруть участь лише оподатковувані ПДВ операції, здійснені впродовж останніх 12 календарних місяців.
До оподатковуваних операцій для цілей реєстрації платником ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ — (20%), ставками 14% та 7%, нульовою ставкою, а також звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ (п. 193.1 ПК).
Перехід юрособи на спрощену чи загальну систему
Обов’язок щодо нарахування та сплати податкових зобов’язань з ПДВ в особи, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, виникає починаючи з дати такої реєстрації. Для здійснення реєстрації потрібно подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ. Термін подання заяви — не пізніше 10-го числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто зазначеного вище обсягу.
Наостанок звертаємо увагу, що в разі неподання заяви особою, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, ця особа несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування податку (п. 183.10 ПК).
