ПРОБЛЕМА
Підприємство планує заключити з постачальником форвардний контракт на поставку цегли у майбутньому. Яка різниця між форвардним та ф’ючерсним контрактом? Як відображається в обліку постачальника операція з поставки цегли за форвардним контрактом?
РІШЕННЯ
Визначення понять «форвардний контракт» та «ф’ючерсний контракт» містять підпункти 14.1.45.3 та 14.1.45.4 Податкового кодексу України (ПК).
Обидва договори засвідчують зобов’язання сторін, а саме:
- продавець зобов’язується у майбутньому в установлений строк передати базовий актив у власність покупця на визначених умовах;
- покупець зобов’язується прийняти в установлений строк базовий актив і сплатити за нього ціну, визначену договором.
Їх відмінність полягає у тому, що форвардний контракт являє собою цивільно-правовий договір, а ф’ючерсний контракт — стандартизований строковий контракт. Це означає, що форвардний контракт укладається з метою купівлі-продажу реального базового активу. Ф’ючерсний контракт є біржовою угодою. Він укладається з метою страхування базового активу від можливих несприятливих змін цін. Тобто ціна активу, що поставляється, визначається в процесі біржових торгів.
На відміну від ф’ючерсного контракту, всі умови форвардного контракту, у т. ч. і ціна, погоджуються на момент його укладання. У подальшому продавець зобов’язаний передати базовий актив за раніше погодженою ціною. За умовами форвардного контракту сторони несуть ризик зміни ціни на базовий актив як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення.
Форвардний та ф’ючерсний контракти належать до деривативів (пп. 14.1.45 ПК).
З метою оподаткування деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення, є товарами (пп. 14.1.244 ПК).
За операціями з продажу деривативів фінансовий результат платника податку на прибуток за звітний податковий період визначається відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку та оподатковується в загальному порядку (п. 153.9 ПК). При продажу деривативів застосовується ставка податку на прибуток у розмірі 18% від об’єкта оподаткування (п. 151.1 ПК).
У той же час операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які формі, управління та продажу деривативів за кошти не є об’єктом оподаткування ПДВ (пп. 196.1.1 ПК).
Тобто сам факт укладення форвардного контракту не підлягає оподаткуванню. А при подальшому його продажу оподатковується податком на прибуток фінансовий результат від такого продажу.
Факт поставки активу (у даному випадку цегли) згідно з форвардним договором є операцією купівлі-продажу. Така операція оподатковується податком на прибуток та ПДВ в обох сторін договору за загальними правилами.
В обліку постачальника дохід від реалізації цегли визнається за датою переходу покупцеві права власності на цеглу (п. 137.1 ПК). Одночасно з визнанням доходу від реалізації постачальник має право включити до складу податкових витрат собівартість реалізованої цегли (п. 138.4 ПК).
Податкові зобов’язання з ПДВ виникають у постачальника за правилом «першої події» на підставі виписаної ним податкової накладної (п. 187.1, 201.4 ПК).
При цьому слід пам’ятати, що при постачанні товарів на підставі форвардного або ф’ючерсного контракту обов’язковою умовою є застосування звичайних цін. Це визначено абзацом 5 підпункту 14.1.71 ПК. Звичайною ціною є ціна, яка відповідає рівню ринкових цін на момент укладення такого контракту.
Підготовлено членами Експертної ради системи «Експертус Податки»
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
