ПРОБЛЕМА
Засновниками ТОВ є чотири фізичні особи, один із них — нерезидент. Зборами у складі трьох засновників прийнято рішення про нарахування дивідендів всім засновникам, а виплату — тільки трьом засновникам-резидентам. Чи можна нарахувати дивіденди нерезиденту, але не виплатити?
РІШЕННЯ
Відповідно до статті 10 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 № 1576-XII (далі — Закон № 1576) засновники (учасники) мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди).
Установчі документи суб’єкта господарювання мають містити, зокрема, порядок розподілу прибутків (ст. 4 Закону № 1576, ст. 57 Господарського кодексу України).
Якщо дивіденди нараховано, але не виплачено засновнику, тому що він не звернувся з проханням їх виплатити (при цьому статутні документи не встановлюють термін виплати), то порушення зобов’язання з боку ТОВ не буде, оскільки засновник не вимагав виплати дивідендів. І підстав для початку перебігу позовної давності немає.
Внимание
Позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 256, 261 Цивільного кодексу України; ЦК).
Якщо засновник не вимагає від ТОВ виплати дивідендів, сума неотриманих засновником дивідендів не вважається безповоротною фінансовою допомогою та не враховується у складі доходу ТОВ. При цьому неотримання засновником дивідендів не знімає з такого платника зобов’язання їз їх виплати.
Якщо ж засновник вимагатиме виплати дивідендів, вважаючи, що його права порушені, це є підставою для початку перебігу строку позовної давності:
або з дня, наступного за останнім днем терміну виплати дивідендів (у випадку, якщо статутні документи встановлюють термін такої виплати);
або з дня, наступного за закінченням семиденного терміну від дня пред’явлення засновником вимоги, якщо статутні документи не встановлюють цього терміну (ст. 530 ЦК).
У такому разі у податковому періоді, на який припадає закінчення цього строку, сума невиплачених дивідендів набуває статусу безповоротної фінансової допомоги і включається до складу доходу платника податку на підставі підпункту 135.5.4 Податкового кодексу України.
Аналогічний висновок викладено Державною фіскальною службою в ЗІР (підкатегорія 102.15).
Підготовлено членами Експертної ради системи «Експертус Податки»
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
