ПРОБЛЕМА
На підприємстві відповідно до статуту створена ревізійна комісія. Один з членів ревізійної комісії — співвласник підприємства проживає в іншому населеному пункті і на підприємстві не працює. На вимогу співзасновника ревізійна комісія зобов’язана провести перевірку фінансово-господарської діяльності підприємства. Директор підприємства відмовляється виплачувати іногородньому члену ревізійної комісії витрати на проживання, добові, транспортні витрати, посилаючись на те, що статутом такі витрати не передбачені. Положення про ревізійну комісію на підприємстві не затверджено. Чи правомірні дії директора і якими нормативними документами врегульовано вирішення цього питання?
РІШЕННЯ
Дії директора є неправомірними, оскільки, по-перше, порушують інтереси суспільства і його учасників, а по-друге, заважають нормальній роботі органу управління товариством (ревізійної комісії). Виною тому є недостатня законодавча урегульованість ситуації, викладеної в запитанні і, звичайно, відсутність такої урегульованості у внутрішніх документах товариства.
Оскільки чинним законодавством це питання прямо не вирішене, застосуємо аналогію.
Нагадаємо, що за результатами перевірки ревізійна комісія складає висновок за річними звітами та балансами (ч. 4 ст. 63 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 № 1576-ХІІ (далі — Закон № 1576)). Без такого висновку загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) не мають права затверджувати баланс товариства. Тому перешкоджання роботі ревізійної комісії ставить під загрозу подальшу діяльність товариства з усіма наслідками, зокрема, виплату дивідендів.
Вийти з ситуації, що склалася, можна було б скориставшись підпунктом 140.1.7 Податкового кодексу України (ПК), відповідно до якого податковими витратами підприємства є, зокрема, витрати на відрядження членів керівних органів такого підприємства. Але тут виникає запитання: чи є ревізійна комісія керівним органом?
Зауважимо, поняття «керувати» і «управляти» тотожні. Відповідно до статті 89 Господарського кодексу України (ГК) управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках — учасники товариства. Посадовою особою товариства визнається, зокрема, голова ревізійної комісії (ревізор).
Отже, витрати на відрядження члена ревізійної комісії можуть бути віднесені до податкових витрат підприємства на загальних підставах. Але за умови, що відряджений є головою ревізійної комісії, тому що тільки він в розумінні ГК є посадовою особою керівного органу ТОВ.
Втім останнє слово за виконавчими органами державної влади. Але в цьому питанні їх позиції відрізняються. Тому в такій ситуації доречно скористатися частиною 5 статті 63 Закону № 1576, відповідно до якої, якщо виникла загроза суттєвим інтересам товариства або виявлено зловживання посадовими особами товариства, ревізійна комісія має право порушувати питання про скликання позачергових загальних зборів учасників і закріпити його у відповідному протоколі.
ТОВ може укласти з таким членом ревізійної комісії трудовий договір і тоді все стане на свої місця.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
