Згідно з пунктом 6 розділу ІІІ НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» одним із принципів підготовки фінансової звітності є принцип відповідності доходів і витрат. Згідно з цим принципом для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей. Тобто, якщо у підприємства немає доходів, то у фінансовій звітності не показуються і витрати цього сезону.
Відповідно до Плану рахунків витрати на консервацію об’єктів, зарплата працівників, які брали участь у консервації, оренда приміщень, складів, комунальні послуги тощо відображаються за дебетом рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів». За кредитом цього рахунку відображаються їх списання і включення до складу витрат звітного періоду, коли підприємство розпочне реалізацію готової продукції — соку, а заодно — визнає дохід.
Аналогічно необхідно вести облік цих витрат у податковому обліку підприємства. Згідно з пунктом 138.8 Податкового кодексу України (ПК) собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов’язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг. Витрати, що формують собівартість реалізованої готової продукції, визнаються витратами того звітного періоду, у якому визнано доходи від реалізації такої готової продукції (п. 138.4 ПК).
Тобто витрати на консервацію об’єктів, оренду приміщень, складів, комунальні послуги, витрати на підготовку до наступного сезону будуть визнаватися в податковому обліку одночасно з визнанням доходів за реалізовану готову продукцію.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
