Витрати майбутніх періодів: що врахувати при складанні фінансової звітності

Що таке витрати майбутніх періодів

Витрати майбутніх періодів — це відтерміновані у часі свого визнання витрати, які сплачені в одному звітному періоді, але визнаються у майбутніх звітних періодах. Через витрати майбутніх періодів реалізується принцип нарахування, за яким витрати у бухгалтерському обліку мають:

• відображаються у момент їхнього виникнення, а не дату сплати грошових коштів;
• співставлятися з доходами, для яких вони були понесені.

Такий підхід визначений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996 (далі — Закон про бухоблік).

Увага: витрати майбутніх періодів забезпечують співставлення доходів і витрат за періодами.

Професійна сертифікація за МСФЗ

Чим регулюється облік витрат майбутніх періодів

Для обліку витрат майбутніх періодів слід керуватися такими документам, як:

• Інструкція до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, яка затверджена наказом Мінфіну від 30.11.1999 № 291 (далі — Інструкція № 291);
• Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності, які затверджені наказом Мінфіну від 28.03.2013 № 433;
• Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, які затверджені наказом Мінпромполітики від 09.07.2007 № 373 (далі —Методрекомендації № 373);
• Методичні рекомендації із планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, які затверджені наказом Мінагрополітики від 18.05.2001 № 132 (далі — Методрекомендації № 132).

Тримайте тижневу добірку експертних матеріалів:

• Нова форма декларації ФОПа-спрощенця третьої групи
• Декларуємо доходи фізосіб від операцій з інвестиційними активами
• Облік курсових різниць за боргами в рублях

Приклад появи та розподілу витрат майбутніх періодів

Наприклад, підприємство у грудні 2025 року сплатило наперед оренду приміщення за перше півріччя 2026 року у сумі 120000 грн. У грудні 2025 року нараховуються витрати майбутніх періодів 120000 грн, бо фактично дані послуги будуть отримані лише впродовж першого півріччя наступного року. І в цьому ж півріччі будуть отримуватися доходи, заради яких орендується приміщення. Витрати майбутніх періодів далі мають списуватися щомісячно або щокварталу. Так, буде списано на витрати періоду (виробничі, загальновиробничі, адміністративні, збутові тощо):

• 60000 грн за І квартал 2026 року (або тричі по 20000 грн кожний місяць);
• 60000 грн за ІІ квартал 2026 року (або тричі по 20000 грн кожний місяць).

У даному прикладі витрати майбутніх періодів фактично є передоплатою (авансом) за послугу. Однак, якби послуга оренди споживалася у періоді сплати, то витрат майбутніх періодів не було б. Наприклад, у січні 2026 року сплатили за оренду за січень 2026 року — витрат майбутніх періодів не буде, а будуть звичайні витрати періоду. Виходить, що межа між попередньою оплатою (авансом) та витратами майбутніх періодів лише у розведенні періоду сплати та визнання витрат.

Сума залишку витрат майбутніх періодів наводиться в активі бухгалтерського балансу.

Види витрат майбутніх періодів

Зазвичай до витрат майбутніх періодів відносять наперед сплачені послуги. Ці та інші різновиди витрат майбутніх періодів з прикладами:

ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА

• Оприлюднення річної фінзвітності разом з аудиторським висновком
• Як заповнити Баланс (Звіт про фінансовий стан) за формою № 1
• Як заповнити Звіт про фінансові результати за формою № 2
• Як скласти і заповнити Звіт про рух грошових коштів
• Як скласти Звіт про власний капітал
• Примітки до фінансової звітності: хто складає та як заповнити
• Яких помилок уникати під час складання фінзвітності

Витрати майбутніх періодів та сезонне виробництво

Одним з небагатьох варіантів застосування витрат майбутніх періодів не в контексті послуг — це ситуація підготовки до сезонного виробництва, коли є перенесення витрат з одного періоду (неробочого, «несезонного») на інший період (робочий, «сезонний»). Однак таких підприємств небагато й описаний підхід є дещо спірним, оскільки:

• з одного боку, про такий «сезонний» облік нічого не сказано у діючих стандартах: НП(С)БО 7 «Основні засоби», НП(С)БО 16 «Витрати» не містять ніяких особливих рекомендацій з обліку витрат сезонних виробництв. Це ж саме стосуються Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, які затверджені наказом Мінфіну від 30.09.2003 № 561: у них немає проводок з нарахування амортизації основних засобів через витрати майбутніх періодів (наприклад, Дт 39 Кт 131). Крім того, за стандартами амортизація має відноситися на витрати (поточні чи собівартість виробництва) щомісяця (єдиний виняток — консервація основних засобів);
• з іншого боку, вказівки про таке використання витрат майбутніх періодів є в Інструкції № 291 та п. 404 Методрекомендацій № 373.

Увага: рахунок витрат майбутніх періодів можна використати для збирання витрат сезонного виробництва у «не сезон». Однак це ж саме може забезпечити рахунок 23 «Незавершене виробництво».

Однак є цілком прийнятна альтернатива для сезонних витрат та рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів» — усе можна обліковувати на рахунку 23 «Виробництво». Цей рахунок в усьому аналогічний:

• теж виконує функцію накопичення витрат та розподілу їх за періодами (у даному випадку виробничих витрат);
• залишок за ним теж іде в актив бухгалтерського балансу.

І такий підхід не викривлює суть підготовчих «несезонних» витрат — це частина собівартості майбутньої продукції (робіт, послуг). Немає й ніякого порушення діючих національних (та й міжнародних) стандартів бухгалтерського обліку.

Аналогічні думки можна використати й щодо використання витрат майбутніх періодів для обліку витрат на освоєння нового виробництва.

Що не є витратами майбутніх періодів

Не слід обліковувати як витрати майбутніх періодів:

• попередню оплату послуг, робіт, якщо вони будуть фактично спожиті в тому ж самому періоді (= в межах одного кварталу);
• попередню оплату за видання, якщо вони надходять у створену підприємством бібліотеку. Справа в тому, що в такому разі періодичні та інші видання списуються не на витрати, а оприбутковуються як бібліотечні фонди за субрахунком 111 «Бібліотечні фонди»;
• оплату послуг, які включаються до первісної вартості основних засобів чи нематеріальних активів, наприклад, страхування транспортних ризиків тощо;
• попередня оплата товарів, бо тут немає відтермінованих витрат — у майбутньому надійде товар.

⚡ Тест зі знання МСФЗ

Українські підприємства активно залучають іноземні інвестиції, виграють гранти і розвиваються. Хочете бути серед успішних? Підвищуйте кваліфікацію за Міжнародними стандартами фінансової звітності

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

Рахунок обліку витрат майбутніх періодів

Облік витрат підприємства ведеться на однойменному рахунку 39. Може виникнути питання, чому саме він, а не субрахунок 371 «Розрахунки за виданими авансами», адже витрати майбутніх періодів, як розглянуто раніше, здебільшого є попередньою оплатою послуг, тобто різновидом дебіторської заборгованості. Через це слід звернути увагу на такі відмінності між субрахунками 39 і 371:

• субрахунок 371 використовується найчастіше для обліку попередньої оплати за певні матеріальні цінності, товари. У той час, як рахунок 39 стосується здебільшого послуг. Однак це не означає, що субрахунок 371 не можна використовувати для послуг — його також застосовують в обліку авансів за послугами;
• рахунок 39 використовується в майбутньому для розподілу передоплати за декількома періодами (місяцям, кварталам, рокам). Субрахунок 371, як правило, закривається одразу на всю суму авансу, а не частинами;
• субрахунок 371 може використовуватися разом з рахунком 39 як проміжний перед переведенням суми попередньої оплати на рахунок 39. Зокрема це треба для забезпечення належного обліку податкового кредиту з ПДВ за субрахунками 641 і 644 (див. приклади 1 та 2).

Однак це все на рівні рекомендацій. Використання рахунку 371 в контексті обліку попередньої оплати за послугами взагалі без використання рахунку витрат майбутніх періодів не є грубою помилкою в обліку, якщо досягається розподіл витрат за періодами. Чи буде сума авансу з оренди на наступний рік списана на витрати періоду з рахунку 371, чи з рахунку 39 — різниці немає, якщо це відбувається поступово, тобто у різних періодах (щомісячно, щоквартально), а не одразу у періоді сплати. Головне не номер рахунку, а дотримання принципу нарахування, тобто розподілу витрат за періодами, відповідність доходів і витрат.

Увага: рахунок 39 забезпечує облік передоплати за послугами, облік виробничих та інших відстрочених витрат, а також подальший розподіл цих витрат між декількома періодами.

Як списати витрати майбутніх періодів

Як списуються витрати майбутніх періодів розповімо у цьому розділі. Витрати майбутніх періодів можна списувати щомісяця або щокварталу — це питання облікової політики. В НП(С)БО дане питання не визначене. За кожний з варіантів є свої аргументи:

• щоквартальне списання — якщо фінансова звітність складається щокварталу, то й списанням витрат майбутніх періодів доцільно займатися щоквартально;
• щомісячне списання — це може бути доцільне для управлінських цілей, для обліку виконання кошторису. Тоді підприємство зацікавлене у співставленні витрат щомісяця.

Увага: можна обрати щомісячне або щоквартальне списання (розподіл) витрат майбутніх періодів.

Витрати майбутніх періодів у Балансі

У балансі за НП(С)БО витрати майбутніх періодів відображаються у рядка, які наведені у таблиці нижче.

Однак є один досить суттєвий нюанс — усі наведені вище рядки балансу належать до розділу оборотних активів. Якщо ж витрати майбутніх періодів відтерміновують певні витрати на декілька років, то тоді правильно буде показати їх як необоротні активи, наприклад у складі рядка 1090 «Інші необоротні активи» балансу за НП(С)БО 1 (аналогічний рядок у спрощених). У НП(С)БО дана ситуація не врегульована, але це відповідає визначенням самих термінів оборотних і необоротних активів. Нагадуємо, оборотні активи — це лише ті, використання яких очікується у межах 1 року (операційного циклу).

Увага: витрати майбутніх періодів можуть бути як обороті, так і необоротні активи. Залежить від тривалості їхнього подальшого розподілу за періодами.

КУРСИ ДЛЯ БУХГАЛТЕРА ОНЛАЙН

«Вчіться, розваги нікуди не дінуться», — казали вони. Проте розваги якраз кудись ділися, а навчання завжди з нами. Бо як бухгалтеру без нових знань наодинці з податковими змінами? Вища школа Головбуха — ваш шанс лагідно поєднати підвищення кваліфікації і відпочинок, адже ви самі обираєте час і місце для уроків!

ОБРАТИ ПРОГРАМУ

Чи є витрати майбутніх періодів в інших країнах

Витрати майбутніх періодів не є явищем суто українського бухгалтерського обліку. Є вони в балансах не тільки пострадянських країн, але й західних країн, наприклад, США (GAAP). Там виділяють навіть два близьких поняття:

• передплачені витрати (англ. — “prepaid expenses”) — це проплачені насьогодні витрати, які стануть поточними витратами у наступному періоді (році), частина поточних (оборотних) активів;
• відстрочені витрати (англ. — “deferred expenses”, “deferred charges”) — це проплачені насьогодні витрати, але період визнання яких розтягується у часі на кілька років, частина довгострокових (необоротних) активів.

Також часто згадані вище англомовні терміни вживаються як синоніми без проведення певної різниці між ними (= наші витрати майбутніх періодів). Дана інформація знадобиться для розуміння вимог МСФЗ, де прихований схожий підхід.

Увага: Передплачені витрати (“prepaid expenses”) — це можлива назва витрат майбутніх періодів у англомовних балансах.

Чи є витрати майбутніх періодів у МСФЗ

Так, вони там є, але дещо під іншою назвою. Але окремих норм щодо обліку витрат майбутніх періодів в самому тексті Міжнародних стандартах фінансової звітності немає. МСБО 1 «Подання фінансової звітності» та інші стандарти взагалі не містять згадки про такий окремий об’єкт у звітності. Однак це не означає, що їх немає і не може бути як окремого рядка у Звіті про фінансовий стан. Це хибна думка, яка міститься в деяких консультація з даного питання. Для розвіяння сумнівів можна звернути увагу, що:

• витрати майбутніх періодів у звітності за МСФЗ «заховані» у рекомендованому МСБО 1 рядку «Торговельна та інша поточна заборгованість» (англ. — “trade and other receivables”), адже за своєю природою найчастіше є ні чим іншим, як дебіторською заборгованістю, попередньою оплатою за послугу, яка буде надана та спожита в майбутньому (оренда, страхування тощо);
• згаданий рядок «Торговельна та інша поточна заборгованість» детальніше розкривається у примітках до фінансової звітності, де й можуть бути розкриті витрати майбутніх періодів. У Ілюстрованому посібнику з Таксономії МСФЗ 2025 (українською мовою) можна знайти рядок «Поточні попередньо сплачені витрати» (у складі рядка «Поточні попередні платежі», що, в свою чергу, належить до рядка «Торговельна та інша поточна заборгованість»). Там же є рядок «Непоточні попередні платежі за орендою» (у складі рядка «Непоточні попередні платежі», який входить до рядка «Торговельна та інша непоточна дебіторська заборгованість»). В англомовному згадані рядки носять назви: «Current prepaid expenses» та «Non-current lease prepayments» (варіанті «The IFRS Taxonomy Illustrated 2024»; переклад від Мінфіну 2024);
• статтю «Поточні попередньо сплачені витрати» («Current prepaid expenses») цілком можна розкрити і в самому Звіті про фінансовий стан, якщо значення такого рядка є суттєвим. Це не є порушенням МСФЗ. Більше того, суттєвість є одним з ключових принципів МСФЗ (п. 30 МСБО 1 та 2.11 Концептуальної основи фінансової звітності). Що ж є суттєвим, а що ні — це виключно професійне судження бухгалтера.

Щодо останнього принципу суттєвості, то якщо сума витрат майбутніх періодів несуттєва, то у примітках можна не розкривати навіть у примітках до фінансової звітності, а навести у складі рядків більш високого рівня («поточні попередні платежі» чи «непоточні попередні платежі»). Якщо ж їх вирішено розкривати, то слід врахувати впродовж якого періоду відшкодовуються такі витрати. Так, якщо послуга за такими витратами надходить впродовж:

• кількох років, — такі витрати включаються до складу непоточних активів;
• року, — витрати включаються до складу поточних активів.

Таким чином, залишки за рахунком 39 доведеться проаналізувати та розділити, бо у національному варіанті все враховується разом на одному рахунку.

Увага: у балансі за МСФЗ витрати майбутніх періодів теж є як окремі статті, які можна розкрити у примітках — попередні платежі.

Нагадуємо, що фінансова звітність за МСФЗ в Україні складається на підставі таксономії фінансової звітності за МСФЗ (ч. 6 ст. 11 Закону про бухоблік).

Увага: таксономія — це рекомендована класифікація та перелік рядків до звітності за МСФЗ при подачі її в електронному форматі.

Часткова компенсація вартості обладнання для виробництва електрики: оподаткування та облік

Аби не припиняти госпдіяльність, бізнес почав встановлювати альтернативні джерела енергії. Місцева влада допомагає сміливцям — частково компенсує вартість обладнання. Як суб’єктам господарювання оподаткувати й облікувати цільові кошти — пояснює експерт

ЧИТАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ ЕКСПЕРТА

Витрати майбутніх періодів в МСФЗ і сезонне виробництво

У разі використання рахунку 39 для обліку витрат з підготовки сезонних виробництв, тобто ситуації, коли витрати майбутніх періодів не є дебіторською заборгованістю за наперед сплаченими послугами. При складанні звітності за МСФЗ можна рекомендувати відображати такі залишки у складі поточного незавершеного виробництва, тобто поточних запасів. Адже за своєю природою у даному випадку витрати майбутнього періоду є ні чим іншим, як фактичною собівартістю майбутньої продукції, тобто незавершеним виробництвом.

Увага: «виробничі» витрати майбутніх періодів у балансі за МСФЗ можна включити до складу незавершеного виробництва.

Витрати майбутніх періодів в МСФЗ і освоєння нового виробництва

Це, мабуть, найскладніша ситуація, за якою краще не шукати шаблонних відповідей. В цілому тут може бути як повторення вищеописаного «сезонного» варіанту з незавершеним виробництвом, так і поява витрат на дослідження і розробки чи навіть визнання нематеріальних активів. Все залежить від того, які саме витрати були включені на рахунок 39 та суті самого продукту, що виробляється, супутнього отримання ліцензій, патентів тощо.

Бухгалтерські проведення для витрат майбутніх періодів

Підписка на інформаційні сервіси (приклад 1). Підприємство здійснило попередню оплату сервісів «Головбух» у грудні 2025 року на перше півріччя 2025 року. Сума оплати — 7800 грн, у т.ч. ПДВ.

Використання субрахунків 371 «Розрахунки за виданими авансами» і 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» потрібно для забезпечення належного обліку ПДВ при попередній оплаті. Бухгалтерські проведення до даної ситуації наведені у таблиці нижче.

Оплата ліцензійного ключа на антивірус (приклад 2). Підприємство здійснило оплату послуг з придбання ключа до антивірусної програми 1 вересня 2025 року строком на 120 днів. Вартість — 1800 грн з ПДВ. Бухгалтерські проведення до даної ситуації наведені у таблиці нижче.

Облікова політика — 2025: як внести зміни й на що зважити

Початок нового року — час переглянути облікову політику підприємства. Адже кожен рік насичений на оновлення. Окремі облікові зміни продиктовані воєнним станом. Пояснимо, на які облікові моменти слід зважити і як внести зміни до облікової політики

ЧИТАТИ ПОРАДИ ЕКСПЕРТА

Оплата послуг оренди наперед (приклад 3). Підприємство сплатило у червні 2025 року вартість оренди магазину на друге півріччя 2025 року. Сума 40000 грн. Орендодавець — неплатник ПДВ.

Оскільки тут немає уже ПДВ, то можна обійтися простішими проведеннями без використання субрахунків 371 та 631. Бухгалтерські проведення до даної ситуації наведені у таблиці нижче.

Підписка на журнал (приклад 4). Підприємство сплатило у грудні 2025 року підписку на рік бухгалтерського видання. Вартість 12000 грн. Підписка на періодичні видання звільнена від ПДВ (пп. 197.1.25 ПК), тому, як і в прикладі 3, тут можна використати рахунок 39 «напряму» без субрахунку 371, що дозволяється Інструкцією № 291. Бухгалтерські проведення до даної ситуації наведені у таблиці нижче.

✅ ВСІ ОНЛАЙН КАЛЬКУЛЯТОРИ ДЛЯ БУХГАЛТЕРА ✅

«Виробничі» витрати майбутніх періодів у «не сезон» (приклад 5). Підприємство має сезонне виробництво й використовує рахунок 39 для накопичення виробничих витрат у «не сезон». За згаданим п. 404 Методрекомендацій № 373 до складу витрат майбутніх періодів відносяться тільки витрати на обслуговування виробництва, тому адміністративні витрати слід залишити «як є». Сезонних місяців роботи нехай буде 6. Бухгалтерські проведення до даної ситуації наведені у таблиці нижче.