Витрати майбутніх періодів: що врахувати при складанні фінзвітності

Банк проведень: придбання товарів і запасів у вітчизняних постачальників і нерезидентів

Що відносять до витрат майбутніх періодів

Витрати майбутніх періодів – це відтерміновані у часі свого визнання витрати, які сплачені в одному звітному періоді, але визнані будуть в інших звітних періодах. Таке роз’яснення даного терміну можна знайти в:

• Інструкції до Плану рахунків, наказ Мінфіну від 30.11.1999 р. № 291 (далі – Інструкція № 291);
• Методрекомендаціях зі складання фінзвітності, наказ Мінфіну від 28.03.2013 р. № 433);
• Методрекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, наказ Мінпромполітики від 09.07.2007 р. № 373 (далі – Методрекомендації № 373);
• Методрекомендаціях із планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, наказ Мінагрополітики від 18.05.2001 р. № 132 (далі – Методрекомендації № 132). 

Таким чином, призначенням витрат майбутніх періодів є реалізація принципу нарахування, який задекларований у Законі “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996 (далі – Закон про бухоблік). Нагадуємо, що за ним витрати мають співставлятися з доходами, для яких вони були понесені і відображатися за фактом їх виникнення, а не сплати грошових коштів.

Увага: витрати майбутніх періодів забезпечують співставлення доходів і витрат по періодам.

Наприклад, підприємство у грудні 2021 року сплатило наперед оренду приміщення за перше півріччя 2021 року у сумі 120000 грн. У грудні 2021 року нараховуються витрати майбутніх періодів 120000 грн, так як фактично дані послуги будуть отримані лише протягом першого півріччя наступного року. І в цьому ж півріччі будуть отримуватися доходи, заради яких орендується приміщення. Витрати майбутніх періодів далі будуть списуватися щомісячно або щокварталу. Так, буде списано на витрати періоду (виробничі, загальновиробничі, адміністративні, збутові тощо):

• 60000 грн за І квартал 2022 року (або тричі по 20000 грн кожний місяць);
• 60000 грн за ІІ квартал 2022 року (або тричі по 20000 грн кожний місяць).

У даному прикладі витрати майбутніх періодів, по-суті, є передоплатою (авансом) за послугу. Однак, якби послуга оренди споживалася у періоді сплати, то витрат майбутніх періодів не було б. Наприклад, у січні 2022 року сплатили за оренду за січень 2022 року – витрат майбутніх періодів не буде, а будуть звичайні витрати періоду. Виходить, що грань між попередньо оплатою (авансом) та витратами майбутніх  періодів лише у розведенні періоду сплати та визнання витрат.

Залишок витрат майбутніх періодів наводиться в активі бухгалтерського балансу.

Увага: витрати майбутніх періодів – це в основному попередня оплата по послугам, які будуть отримані у наступних місяцях/кварталах.

Перебіг строків давності для зобов’язань, перевірок і штрафів

Допоможемо розібратися, чи відновлені строки давності та податкові строки, в т. ч. щодо перевірок. Із 01.08.2023 Верховна Рада змінила порядок обчислення строків давності. Причина — зобов’язання України перед міжнародними партнерами щодо відновлення довоєнного стану податкової політики

ЧИТАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ ЮРИСТА

Витрати майбутніх періодів: приклади

Зазвичай до витрат майбутніх періодів відносять наперед сплачені послуги:

Витрати майбутніх періодів та сезонне виробництво

Як бачимо, одним з небагатьох варіантів застосування витрат майбутніх періодів не в контексті послуг – це ситуація підготовки до сезонного виробництва, коли є перенесення витрат з одного періоду (неробочого, “несезонного”) на інший період (робочий, “сезонний”). Однак таких підприємств небагато й описаний підхід є дещо спірним, так як:  

• з одного боку, про такий “сезонний” облік нічого не сказано у діючих стандартах: НП(С)БО 7 “Основні засоби”, НП(С)БО 16 “Витрати” не містять ніяких особливих рекомендацій по обліку витрат сезонних виробництв. Це ж саме стосуються Методрекомендацій з обліку основних засобів (наказ Мінфіну від 30.09.2003 р. № 561): у них немає проводок по нарахуванню амортизації основних засобів через витрати майбутніх періодів (наприклад, Дт 39 Кт 131). Крім того, за стандартами амортизація має відноситися на витрати (поточні чи собівартість виробництва) щомісяця (єдиний виняток – консервація основних засобів);
• з іншого боку, вказівки про таке використання витрат майбутніх періодів є в Інструкції № 291 та п. 404 Методрекомендацій № 373.

Увага: Рахунок витрат майбутніх періодів можна використати для збирання витрат сезонного виробництва у “не сезон”. Однак це ж саме може забезпечити рахунок 23 “Незавершене виробництво”

Однак є цілком прийнятна альтернатива для сезонних витрат та рахунку 39 “Витрати майбутніх періодів” – усе можна обліковувати на рахунку 23 “Виробництво”. Даний рахунок в усьому аналогічний:

• теж виконує функцію накопичення витрат та розподілу їх по періодам (у даному випадку виробничих витрат);
• залишок по ньому теж іде в актив бухгалтерського балансу.

І такий підхід не викривлює суть підготовчих “несезонних” витрат – це частина собівартості майбутньої продукції (робіт, послуг). Немає й ніякого порушення діючих національних (та й міжнародних) стандартів бухобліку.

Аналогічні думки можна використати й щодо використання витрат майбутніх періодів для обліку витрат на освоєння нового виробництва.

Як виправити помилку в декларації з ПДВ

Допоможемо відкоригувати ПДВ-звітність, якщо загубили ПДВ-зобов’язання, не зазначили в Декларації постачання, звільнені від ПДВ, та не задекларували надходження товарів без ПДВ

ЧИТАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ ЕКСПЕРТІВ

Що не є витратами майбутніх періодів

Не слід обліковувати як витрати майбутніх періодів:

• попередню оплату послуг, робіт, якщо вони будуть фактично спожиті в тому ж самому періоді (= в межах одного кварталу);
• попередню оплату за видання, якщо вони надходять у створену підприємством бібліотеку. Справо в тому, що в такому разі періодичні та інші видання списуються не на витрати, а оприбутковуються як бібліотечні фонди по субрахунку 111;
• оплату послуг, які включаються до первісної вартості основних засобів чи нематеріальних активів, наприклад, страхування транспортних ризиків тощо;
• попередня оплата товарів, так як тут немає відтермінованих витрат – у майбутньому надійде товар.

Витрати майбутніх періодів: рахунок

Облік витрат підприємства ведеться на однойменному рахунку 39. Виникає питання, чому саме він, а не 371 “Розрахунки за виданими авансами”. Як уже зазначалося, витрати майбутніх періодів здебільшого за своєю суттю є чимось на зразок попередньої оплати за послуги, тобто різновидом дебіторської заборгованості. Тому звертаємо на відмінності у цих рахунках:

• рахунок 371 використовується найчастіше для обліку попередньої оплати за певні матеріальні цінності, товари. В той час, як рахунок 39 стосується здебільшого послуг. Однак це не означає, що рахунок 371 не можна використовувати для послуг – його також застосовують;
• рахунок 39 використовується в майбутньому для розподілу передоплати по декільком періодам (місяцям, кварталам, рокам). Рахунок 371, як правило, закривається одразу, а не частинами;
• рахунок 371 часто використовується разом з рахунком 39 як проміжний перед переведенням суми попередньої оплати на рахунок 39. Зокрема це треба для забезпечення належного обліку податкового кредиту з ПДВ по рахункам 641 і 644 (див. приклади 1 та 2).

Однак це все на рівні рекомендацій. Використання рахунку 371 в контексті обліку попередньої оплати по послугам взагалі без використання рахунку витрат майбутніх періодів не є грубою помилкою в обліку, якщо досягається розподіл витрат по періодам. Чи буде сума авансу з оренди на наступний рік списана на витрати періоду з рахунку 371, чи з рахунку 39 – різниці немає, якщо це відбувається поступово, тобто у різних періодах (щомісячно, щоквартально), а не одразу у періоді сплати. Головне не номер рахунку, а дотримання принципу нарахування.  

Увага: рахунок 39 забезпечує облік передоплати за послугами, облік вирбничих та інших відстрочених витрат, а також подальший розподіл цих витрат між декількома періодами.

ВАША ПЕРСОНАЛЬНА ПРОПОЗИЦІЯ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ ГОЛОВБУХА

• Національна сертифікація бухгалтерів — 2024 ⏩
• Професійна сертифікація за МСФЗ — 2024 ⏩
• Національна сертифікація головбуха медичного КНП — 2024 ⏩
• ПДВ: від азів до майстерності ⏩
• Розрахунок зарплати, звітність, перевірки ⏩
• РРО: робота, помилки та штрафи ⏩
• ФОП-єдиноподатник: практикум для бухгалтера та підприємця ⏩
• Благодійні організації: практикум з обліку та оподаткування ⏩

Як списати витрати майбутніх періодів

Як списуються витрати майбутніх періодів розповімо у цьому розділі. Витрати майбутніх періодів можна списувати щомісяця або щокварталу – це питання облікової політики. В НП(С)БО дане питання не визначене. За кожний з варіантів є свої аргументи:

• щоквартальне списання – якщо фінзвітність складається щокварталу, то й списанням витрат майбутніх періодів доцільно займатися щоквартально;
• щомісячне списання – це може бути доцільне для управлінських цілей, для обліку виконання кошторису. Тоді підприємство зацікавлене у співставленні витрат щомісяця.

Увага: Можна обрати щомісячне або щоквартальне списання (розподіл) витрат майбутніх періодів

Витрати майбутніх періодів у Балансі

У балансі за національними стандартами витрати майбутніх періодів відображаються у таких рядках:

Однак є один досить суттєвий нюанс – усі наведені вище рядки балансу належать до розділу оборотних активів. Якщо ж витрати майбутніх періодів відтерміновують певні витрати на декілька років, то тоді правильно буде показати їх як необоротні активи, наприклад у складі рядка 1090 “Інші  необоротні активи” балансу за НП(С)БО 1 (аналогічний рядок у спрощених). У НП(С)БО дана ситуація не визначена, але це відповідає визначенням оборотних і необоротних активів. Нагадуємо, оборотні активи – це лише ті,  використання яких очікується у межах 1  року (операційного циклу). 

Увага: витрати майбутніх періодів можуть бути як обороті, так і необоротні активи. Залежить від тривалості їх подальшого розподілу по періодам.

Чи є витрати майбутніх періодів в інших країнах

Витрати майбутніх періодів не є явищем суто українського бухгалтерського обліку. Є вони в балансах не тільки пострадянських країн, але й західних країн, наприклад, США (GAAP). Там виділяють навіть два близьких поняття:

• передплачені витрати (англ. – “prepaid expenses”) – це проплачені насьогодні витрати, які стануть поточними витратами у наступному періоді (році), частина поточних (оборотних) активів;
• відстрочені витрати (англ. – “deferred expenses”, “deferred charges”) – це проплачені насьогодні витрати, але період визнання яких розтягується у часі на кілька років, частина довгострокових (необоротних) активів.

Також часто згадані вище англомовні терміни вживаються як синоніми без проведення певної різниці між ними (= наші витрати майбутніх періодів). Дана інформація знадобиться для розуміння вимог МСФЗ, де прихований схожий підхід.

Увага: Передплачені витрати (“prepaid expenses”) – це можлива назва витрат майбутніх періодів у англомовних балансах.

Списуємо безнадійний податковий борг: як облікувати й оподаткувати

Військова агресія рф стала каталізатором, що спричинив зростання податкового боргу платників, який набув ознак безнадійного. Як списати в бухобліку податковий борг і які податкові наслідки матиме операція — розповість експерт

ЧИТАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ ЕКСПЕРТА

Витрати майбутніх періодів: МСФЗ

Чи є витрати майбутніх періодів у МСФЗ? Одразу дамо відповідь: так, вони там є, але дещо під іншою назвою. Але окремих норм щодо обліку витрат майбутніх періодів в самому тексті Міжнародних стандартах фінансової звітності немає. МСБО 1 та інші стандарти взагалі не містять згадки про такий окремий об’єкт у звітності. Однак це не означає, що їх немає і не може бути як окремого рядка у Звіті про фінансовий стан. Це хибна думка, яка міститься в деяких консультація з даного питання. Щоб розвіяти сумніви звертаємо увагу, що:

• витрати майбутніх періодів у звітності за МСФЗ “заховані” у рекомендованому МСБО 1 рядку “Торговельна та інша поточна заборгованість” (англ. – “trade and other receivables”), так як за своєю природою найчастіше є ні чим іншим, як дебіторською заборгованістю, попередньою оплатою за послугу, яка буде надана та спожита в майбутньому (оренда, страхування тощо);
• згаданий рядок “Торговельна та інша поточна заборгованість” детальніше розкривається у примітках до фінзвітності. І тут з’являються витрати майбутніх періодів. Звичайно, що склад приміток у самих МСФЗ не розкритий, є тільки загальні вимоги. Однак є такий цікавий посібник оприлюднений на сайті IASB: Ілюстрований посібник з Таксономії МСФЗ 2020 (якщо 2020 року, то є англійською мовою). На. с. 25 даного посібника можна знайти рекомендований рядок “Поточні попередньо сплачені витрати” (входить до складу “Поточні попередні платежі”, який в свою чергу потрапляє до рядка “Торговельна та інша поточна заборгованість”). Також є рядок “Непоточні попередні платежі за орендою” (у складі рядка “Непоточні попередні платежі”, який входить до рядка “Торговельна та інша непоточна дебіторська заборгованість”). Згаданий посібник є перекладом українською мовою оригіналу від Фонду МСФЗ (IFRS Foundation).  В англомовному варіанті  “The IFRS Taxonomy Illustrated”  згадані рядки носять назви: “Current prepaid expenses” та “Non-current lease prepayments”. Наглядно взаємозв’язок всіх цих рядків показано у схемі нижче;
• статтю “Поточні попередньо сплачені витрати” (Current prepaid expenses) цілком можна розкрити і в самому Звіті про фінансовий стан, якщо значення такого рядка є суттєвим. Це не є порушенням МСФЗ. Більше того, суттєвість є одним з ключових принципів МСФЗ (див. п. 30 МСБО 1 та ЯХ11 Концептуальної основи фінансової звітності). Що ж є суттєвим, а що ні – це виключно професійне судження бухгалтера.

Щодо останнього принципу суттєвості також зазначимо, що якщо сума витрат майбутніх періодів несуттєва, то їх навіть у примітках можна не розкривати, а навести у складі рядків більш високого рівня (“поточні попередні платежі” чи “непоточні попередні платежі”). Якщо ж їх вирішено розкривати, то враховуємо протягом якого періоду погашатимуться дані витрати:

• якщо послуга по таким витратам надходить протягом кілька років, то включаємо до складу непоточних активів;
• якщо ж послуга по таким витратам надходить протягом року, то включаємо до складу поточних активів.

Таким чином, залишки по рахунку 39 доведеться проаналізувати та розділити, так як у національному варіанті все враховується разом на одному рахунку.

Увага: у балансі за МСФЗ витрати майбутніх періодів теж є як окремі статті, які можна розкрити у примітках – попередні платежі.

Нагадуємо, що фінзвітність за МСФЗ в Україні складається на підставі таксономії фінансової звітності за МСФЗ (ч. 6 ст. 11 Закону про бухоблік).

Увага:  таксономія – це рекомендована класифікація та перелік рядків до звітності за МСФЗ при подачі її в електронному форматі.

Витрати майбутніх періодів в МСФЗ і сезонне виробництво

У разі використання рахунку 39 для обліку витрат з підготовки сезонних виробництв, тобто ситуації, коли витрати майбутніх періодів не є дебіторською заборгованістю за наперед сплаченими послугами. При складання звітності за МСФЗ рекомендуємо відображати такі залишки у складі поточного незавершеного виробництва, тобто поточних запасів. Адже за своєю природою у даному випадку витрати майбутнього періоду є ні чим іншим, як фактичною собівартістю майбутньої продукції, тобто незавершеним виробництвом.

Увага: “Виробничі” витрати майбутніх періодів у балансі за МСФЗ можна включити до складу незавершеного виробництва.

ПОСЛУГИ КОВОРКІНГУ В УМОВАХ БЛЕКАУТУ

Поради з організації роботи коворкінгу: документальне оформлення, вибір КВЕДу, РРО, ліцензування, подання 20-ОПП. Облік приміщення, офісної техніки і меблів. Обчислення собівартості послуги та бухпроведення з обліку послуг коворкінгу. Податкові наслідки для коворк-центрів

ЧИТАТИ КОМЕНТАР ЕКСПЕРТА

Витрати майбутніх періодів в МСФЗ і освоєння нового виробництва

Це, мабуть, найскладніша ситуація, по якій краще не шукати шаблонних відповідей. В цілому тут може бути як повторення вищеописаного “сезонного” варіанту з незавершеним виробництвом, так і поява витрат на дослідження і розробки чи навіть визнання нематеріальних активів. Все залежить від того, які саме витрати були включені на рахунок 39 та суті самого продукту, що виробляється, супутнього отримання ліцензій, патентів тощо.

Витрати майбутніх періодів: проводки

Підписка на інформаційні сервіси (приклад 1). Підприємство здійснило попередню оплату сервісів “Головбух” у грудні 2021 року на перше півріччя 2021 року. Сума оплати – 7800 грн, у т.ч. ПДВ.

Використання рахунків 371 “Розрахунки за виданими авансами” і 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” потрібно для забезпечення належного обліку ПДВ при попередній оплаті.

Оплата ліцензійного ключа на антивірус (приклад 2). Підприємство здійснило оплату послуг з придбання ключа до антивірусної програми 1 вересня 2021 року строком на 120 днів. Вартість – 1800 грн з ПДВ.

Оплата послуг оренди наперед (приклад 3). Підприємство сплатило у червні 2021 року вартість оренди магазину на друге півріччя 2021 року. Сума 40000 грн. Орендодавець – неплатник ПДВ.

Так як тут немає уже ПДВ, то можна обійтися простішими проведеннями без використання рахунків 371 та 631:

Підписка на журнал (приклад 4). Підприємство сплатило у грудні 2021 року підписку на рік по бухгалтерському журналу. Вартість 12000 грн. Підписка на періодичні видання звільнена від ПДВ (пп. 197.1.25 ПКУ), тому, як і в прикладі 3, тут можна використати рахунок 39 “напряму” без рахунку 371, що дозволяється Інструкцією № 291:

“Виробничі” витрати майбутніх періодів у “не сезон” (приклад 5). Підприємство має сезонне виробництво й використовує рахунок 39 для накопичення виробничих витрат у “не сезон”. За згаданим п. 404 Методрекомендацій № 373 до складу витрат майбутніх періодів відносяться тільки витрати на обслуговування виробництва, тому адмінвитрати ми залишаємо “як є”. Сезонних місяців роботи нехай буде 6.

Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"