Мінфін змінив не лише форму та порядок податкової звітності з ПДВ, а ще й податкову накладну та критерії, які дають право платникам на отримання автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ. Причому усі зміни вмістилися в одному нормативно-правовому акті
Мінфін наказом «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» від 23.01.2015 № 13 (далі — Наказ № 13) вніс зміни до:
- нової форми декларації з ПДВ (див. с. 44);
- форми та Порядку заповнення податкової накладної, затверджених наказом МФУ від 22.09.2014 № 957 (у редакції наказу МФУ від 14.11.2014 № 1129; далі — Порядок № 957);
- Порядку визначення відповідності платника податку на додану вартість критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом МФУ від 14.11.2014 № 1128.
З новою формою декларації з ПДВ ви вже ознайомлені. Тепер розглянемо решту змін.
Податкова накладна та порядок її заповнення
Форма податкової накладної, що діяла всього місяць (з 01.01.2015), знову зазнала змін. Цього разу — майже непомітних.
У тексті під таблицею видалено слова «і включені до реєстру виданих та отриманих податкових накладних».
Пунктом 4 Порядку № 957 встановлено окремий порядок складання податкових накладних постачальниками електричної енергії. Такі платники складають податкові накладні щодекадно на суму коштів, що надійшли в рахунок оплати за електричну енергію на їх поточні рахунки протягом відповідної декади. Останнього дня місяця вони складають податкові накладні/розрахунки коригування за результатами остаточного розрахунку зі споживачами електричної енергії з урахуванням поставленої електричної енергії та отриманих коштів протягом такого місяця.
Нагадаємо, що у разі постачання за ціною, нижчою за встановлений пунктом 188.1 Податкового кодексу України (ПК) мінімальний рівень бази оподаткування ПДВ, продавець має скласти ще одну податкову накладну на суму перевищення та донарахувати самому собі податкові зобов’язання з ПДВ.
Така податкова накладна складається в електронному вигляді, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) та не видається отримувачу (покупцю) товарів/послуг (п. 9 Порядку № 957).
У верхній лівій частині цієї податкової накладної робиться відповідна помітка «×» та зазначається тип причини:
- 01 — Складена на суму перевищення звичайної ціни над фактичною (у разі здійснення контрольованих операцій);
- 15 — Складена на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання;
- 16 — Складена на суму перевищення балансової (залишкової) вартості необоротних активів над фактичною ціною їх постачання;
- 17 — складена на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання.
Також звертаємо увагу, що тепер дозволяється проводити коригування у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг (п. 21 Порядку № 957).
У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, в розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.
Розрахунки коригування, що складаються до податкових накладних, які були складені до 01.02.2015, підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником (п. 22 Порядку № 957).
Оновлено критерії для відшкодування ПДВ
Доповнено критерій оцінки, який надає право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування платникам ПДВ, які мають необоротні активи.
Такі платники матимуть право на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ за умови отримання строком на один рік від банківської установи фінансової гарантії.
Для формування цього критерію використовуються дані Заяви про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до декларації з ПДВ).
До того ж сума, на яку видано фінансову гарантію, має бути не меншою, ніж сума ПДВ, заявлена до бюджетного відшкодування (ФГ ≥ БВ). Строк дії фінансової гарантії не може бути меншим ніж один рік з дня подання відповідної заяви про повернення суми бюджетного відшкодування.
Також з переліку виключено критерій, який застосовувався до великих платників податків, які не декларували від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток за підсумками останнього звітного (податкового) року.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
