ПРОБЛЕМА
При оприбутковуванні імпортного товару на склад його балансова вартість включала контрактну вартість (згідно з інвойсом), перераховану в гривні за курсом НБУ на день розмитнення і суму транспортних витрат, які вказані в додатках до МД. Митний збір і мито у балансову вартість товару включені не були. Але вони були включені в базу оподаткування з ПДВ, який підприємство перерахували згідно з МД. При складанні декларації про прибуток у витрати була включена сума митного збору та мита, послуги брокерів (згідно з актами виконаних робіт). При складанні декларації з ПДВ у податковому кредиті також відображали ці суми. Чи правильно не включати в балансову вартість імпортного товару митні збори? Якщо так, то як виправити в декларації з прибутку цю помилку?
РІШЕННЯ
Митним кодексом України (МК) визначено, що митна вартість товарів — це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ст. 49 МК).
Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Мінфіну від 30.05.2012 № 651, митна вартість (гр. 45 митної декларації (МД) «Коригування») використовується виключно в цілях митного оподаткування товарів і ведення митної статистики. Тобто вона є базою визначення митних зборів і податків (гр. 47 МД «Нарахування платежів»).
Пунктом 190.1 Податкового кодексу України (ПК) визначено, що базою оподаткування ПДВ при ввезенні товарів на митну територію України є договірна (контрактна) вартість, але не менша митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ МК, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті, і включаються до ціни товарів.
При оприбуткуванні підприємством імпортних товарів за основу береться купівельна (договірна) вартість товару, а не митна вартість, визначена за правилами МК. Згідно з абзацом четвертим пункту П(С)БО 9 «Запаси» до первісної вартості оприбуткованого товару включаються суми ввізного мита, яке розраховується від митної вартості. Митні збори збільшують первісну вартість ввезеного товару як суми будь-яких інших витрат, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів.
У податковому обліку згідно з пунктом 138.6 ПК собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу. Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерезподілених постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в період їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п. 138.4 ПК).
Отже, якщо придбання імпортного товару і його реалізація відбулися в одному звітному податковому періоді, то об’єкт оподаткування Ви не занизили, лише включили вартість мита не до собівартості товару, а до складу інших витрат, тобто в інший рядок декларації про прибуток.
Але, коли відвантаження цього товару відбулося у наступному звітному податковому періоді або пізніше, то об’єкт оподаткування в поданій декларації про прибуток підприємств занижено на суму вартості мита, бо до витрат мито на товар у складі собівартості можна віднести лише в момент визнання доходу від реалізації таких товарів, а не раніше. У цьому випадку потрібно подати уточнюючий розрахунок до декларації про прибуток за звітний податковий період, в якому відбулося таке заниження.
Податковий кредит відображено правомірно, тому що згідно з пунктом 187.8 ПК датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення, а датою виникнення права на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту (для операцій із ввезення на митну територію України товарів) є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов’язаннями.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
