ПРОБЛЕМА
Під час планової документальної перевірки підприємства «А» було виявлено, що фірма «Б» (постачальник товарів для підприємства «А») не відображала податкові зобов’язання в деклараціях із ПДВ у тих місяцях, коли відбулася поставка товару. Підприємство «А» має всі необхідні документи, що підтверджують отримання товару та право на податковий кредит. За результатами перевірки перевіряючі не зарахували до податкового кредиту з ПДВ підприємства «А» суми за тими податковими накладними, які не були відображені фірмою «Б» у податкових зобов’язаннях. Чи правомірні дії працівників податкового органу?
РІШЕННЯ
Відповідно до статті 198 Податкового кодексу України (ПК) у разі здійснення операцій з придбання товарів (у т. ч. у разі їх ввезення на митну територію України) у платника ПДВ виникає право на віднесення сум податку до податкового кредиту. При цьому датою виникнення такого права вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів або дата отримання платником податку товарів, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з пунктом 201.10 ПК податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Крім того, передбачено, що продавець зобов’язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Але така норма (п. 11 підрозд. 2 р. XX ПК) запроваджена для податкових накладних, в яких сума ПДВ в одній податковій накладній становить:
понад 1 млн. грн. — з 1 січня 2011 року;
понад 500 тис. грн. — з 1 квітня 2011 року;
понад 100 тис. грн. — з 1 липня 2011 року;
понад 10 тис. грн. — з 1 січня 2012 року.
Податкова накладна, в якій сума ПДВ не перевищує 10 тис. грн., не підлягає включенню до ЄРПН. З 01.01.2012 податкова накладна виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, підлягає включенню до ЄРПН незалежно від розміру ПДВ в одній податковій накладній.
Якщо продавець не зареєстрував податкові накладні в ЄРПН, це не дозволить покупцю включити суми ПДВ до податкового кредиту (абз. 9 п. 201.10 ПК). Тож перевіряючі мали право не зарахувати до податкового кредиту підприємства «А» лише податкові накладні, які потрібно було зареєструвати у ЄРПН. В інших випадках дії працівників податкового органу неправомірні.
Відповідно до статті 56 ПК рішення, прийняті контролюючими органами, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
