ПРОБЛЕМА
У статуті підприємства та у виписці з ЄДР податкова адреса підприємства вказується у форматі: «вул. І. Володимира 30В». У свідоцтві платника ПДВ формат адреси мав вигляд: «вул. І. Володимира 30-В». Чи загрожують чимось платнику податків та його контрагентам такі розбіжності, виявлені під час податкової перевірки періодів, коли діяло свідоцтво платника ПДВ (до 01.01.2014)?
РІШЕННЯ
Згідно з пунктом 45.2 Податкового кодексу України (ПК) податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (ЄДР).
Причому відомості про місцезнаходження підприємства, крім ЄДР, зазначаються також в установчих та реєстраційних документах юридичної особи.
Тож саме адреса, зазначена в ЄДР, свого часу (до 01.01.2014) прописувалася у свідоцтві платника ПДВ та мала (та має і тепер) фігурувати у реквізитах податкової накладної, яка є підставою для формування податкових зобов’язань продавця та податкового кредиту в покупця. Таку вимогу містив і пункт 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 01.11.2011 № 1379, який діяв до 01.03.2014. Відповідно до цієї норми в податковій накладній місцезнаходження (податкова адреса) покупця та продавця зазначаються з урахуванням вимог статті 45 ПК та статей 29 і 93 Цивільного кодексу України. Іншими словами, йдеться про необхідність зазначення місцезнаходження платника винятково згідно з ЄДР, а не згідно з відомостями, наведеними у свідоцтві платника ПДВ, хоча останні й мають також дублювати інформацію з ЄДР.
Внимание
Якщо відомості, які підлягають внесенню до ЄДР, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін (ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV).
Проте, на нашу думку, зазначені вище розбіжності в написанні місцезнаходження юридичної особи не матимуть істотних та негативних наслідків як для платника податків, так і для його контрагентів (не будуть достатньою підставою для відмови покупцям у податковому кредиті). Адже наявність/відсутність дефісу в номері будинку з літерою не унеможливлює ідентифікацію місцезнаходження платника податків. І в цій ситуації важко стверджувати, що інформація про місцезнаходження підприємства у свідоцтві платника ПДВ є неправильною.
У будь-якому разі, як захисні аргументи може слугувати позиція самих контролюючих органів.
Так, у листі ДПА «Щодо проблемних питань виписки податкових накладних» від 18.07.2011 № 12901/6/16-1115 зазначено, що формати адрес, телефонних номерів не є важливими для визнання податкового кредиту. Для визнання податкового кредиту важлива відповідність адреси, вказаної в податковій накладній, даним, що містяться в реєстраційних документах платника, а не порядок їх написання або скорочення.
Якщо у податковій накладній наявні всі обов’язкові реквізити, визначені пунктом 201.1 ПК, та вони вказані правильно, така податкова накладна вважається дійсною. Зокрема, на цьому наголошується в Узагальнюючій податковій консультації щодо окремих питань відображення в податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту, затвердженій наказом ДПС від 16.02.2012 № 127.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! З 29.07.2015 реквізит «місцезнаходження юридичної особи — продавця або податкова адреса фізичної особи — продавця, зареєстрованої як платник податку» Законом України від 16.07.2015 № 643-VIII виключено з переліку обов’язкових реквізитів податкової накладної.
Тобто інші помилки, описки та неточності, зокрема, інакше викладений формат адреси продавця чи покупця, не можуть призвести до невизнання права на податковий кредит по такій податковій накладній. Тим паче, якщо така адреса є достовірною, відповідає даним ЄДР, установчим і реєстраційним документам, а, значить, і даним реєстру платників ПДВ та й узагалі фактичному місцезнаходженню платника податку. Звичайно, за умови правильно заповнених усіх інших реквізитів.
Внимание
Починаючи з 01.01.2015, у випадку допущення помилки в реквізитах податкової накладної, складеної як до 01.01.2015, так і після зазначеної дати, платник податків на дату виявлення зазначеної помилки має право скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної, в якому всі правильно заповнені реквізити податкової накладної повторюються, а реквізит, в якому допущено помилку, заповнюється без помилок. У цьому випадку графи з 1 по 13 розрахунку коригування не заповнюються (залишаються пустими).
Не менш позитивною для платника податків у цьому сенсі є й судова практика, згідно з якою неповне або неправильне зазначення місцезнаходження продавця в податковій накладній саме по собі не є підставою для визнання податкової накладної недійсною та, відповідно, не свідчить про неправомірність включення покупцем вказаної в такій податковій накладній суми ПДВ до податкового кредиту.
Наприклад, в ухвалах від 28.01.2014 № К/800/41306/13 та від 19.03.2015 № К/9991/63649/12 ВАСУ акцентував увагу на такому: при оцінці відповідності заповнення податкових накладних вимогам чинного законодавства необхідно враховувати, що окремі недоліки в їх заповненні не тягнуть за собою втрату податковими накладними статусу належних податкових документів.
Отже, на думку судів, до якої схиляємося й ми, податкові накладні є належними та підтверджують право покупця на податковий кредит і в тому разі, якщо вони заповнені з окремими недоліками, зокрема, в результаті описок чи механічних помилок. Проте при цьому дають змогу ідентифікувати продавця, містять достатні дані про зміст господарських операцій, підтверджують фактичність здійснення таких операцій та інші обставини, що підлягають відображенню в обліку.
Підготовлено членами Експертної ради системи «Експертус Податки»
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
