Оподаткування сільгосппідприємства при купівлі нерухомості у фізичної особи

Зміст статті:

ПРОБЛЕМА

Платник фіксованого сільськогосподарського податку придбаває у фізичної особи нерухомість. При купівлі нерухомості покупець повинен сплатити до ПФУ 1% від суми угоди. Чи повинне підприємство, будучи платником ФСП, сплатити цей внесок? Які документи треба надати нотаріусові, щоб він уклав угоду без цього збору? Хто і коли повинен заплатити 5% податку на доходи фізичних осіб від суми угоди?

РІШЕННЯ

Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування.

Збір з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо покупцем нерухомого майна є сільськогосподарський товаровиробник, який сплачує фіксований сільськогосподарський податок (п. 15-2 постанови КМУ «Про затвердження Порядку сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» від 03.11.1998 № 1740).

Водночас останнім абзацом статті 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР передбачено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які застосовують спрощений режим оподаткування (єдиний податок, фіксований податок та фіксований сільськогосподарський податок), сплачують збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна на загальних підставах. Зазначені зміни були внесені Законом України від 03.06.2008 № 309-VI і діють з 01.01.2009.

Слід зауважити, що постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, який деталізує окремі положення Закону. Тому при купівлі нерухомості сільгоспвиробник — платник фіксованого сільськогосподарського податку повинен сплатити збір на обов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу.

Податок на доходи фізичних осіб.

Порядок оподаткування операцій з продажу об’єктів нерухомого майна встановлено статтею 172 Податкового кодексу України (ПК).

Не оподатковуються доходи від першого продажу в календарному році житлового будинку, квартири, кімнати, земельної ділянки, що не перевищує норми безкоштовної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податків понад 3 роки (п. 172.1 ПК).

З доходу, отриманого платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у пункті 172.1 ПК, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в пункті 172.1 ПК, потрібно утримати ПДФО за ставкою 5%.

Дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону (п. 172.3 ПК). При цьому оцінювачем може бути бюро технічної інвентаризації, а ціна договору не повинна бути меншою за ціну, вказану у довідці або витягу БТІ.

Якщо стороною договору купівлі-продажу об’єкта нерухомого майна є юридична особа чи фізична особа — підприємець, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (п. 172.7 ПК). Податок перераховується до бюджету податковим агентом під час виплати оподатковуваного доходу (пп. 168.1.2 ПК).


Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"


Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді