Перевиставлення рахунків на оплату послуг мобільного зв’язку та комерційна діяльність

ПРОБЛЕМА

ТОВ на загальній системі оподаткування перевиставляє платіжні рахунки за надані послуги мобільного зв’язку своїм субпідрядникам — фізичним особам ─ підприємцям. Чому таке перевиставлення розглядається як комерційна діяльність? Які санкції передбачено за здійснення таких операцій? Які органи моніторять та регулюють сферу телекомунікаційних послуг?

РІШЕННЯ

Щоб відповісти на це питання, звернімося до визначень. Комерція (комерціум) — це слово латинського походження (від лат. commercium). Воно означає — торгівля (процес обміну товарами, послугами, цінностями і грошима).

Що стосується терміну «комерційна діяльність підприємства», то його тлумачення дещо ширше. Так, узагальнюючи існуючі визначення, можна зробити висновок, що комерційна діяльність (підприємництво) — ініціативна, самостійна, здійснювана від свого імені, на свій ризик, під свою майнову відповідальність діяльність фізичних і юридичних осіб, спрямована на одержання доходу, прибутку від користування майном, продажу товарів, виконаних робіт, надання послуг.

Послуги мобільного зв’язку надаються на підставі двохстороннього договору про надання послуг, укладеного між споживачем (у нашому випадку ТОВ) і оператором, за яким оператор зобов’язується на замовлення споживача надавати послуги, а споживач — їх оплачувати. Якщо послуги, що призначені ТОВ, безпосередньо ним не використовуються, а передаються третій особі (субпідряднику) за умови перевиставлення йому їх вартості, то таку операцію можна вважати операцією з постачання послуг (перепродаж). Тобто вона відповідає визначенню «торгівля».

У бухгалтерському та податковому обліку споживача (ТОВ) вартість послуг мобільного зв’язку включається до складу адміністративних витрат на підставі пункту 18 П(С)БО 16 «Витрати» та підпункту «ґ» підпункту 138.10.2 Податкового кодексу України (ПК). Сума компенсації, сплачена підрядником за перевиставленими рахунками, у бухгалтерському і податковому обліку ТОВ включається до складу інших доходів (п. 5 П(С)БО 15 «Дохід», пп. 135.5.15 ПК).

Отже, як бачимо, ТОВ унаслідок передання права користування мобільним зв’язком не отримує прибутку, але у нього виникає дохід. А це може бути однією з умов визначення контролюючим органом такої діяльності комерційною.

Частиною першою статті 75 Закону України «Про телекомунікації» встановлено, що особи, винні в порушенні законодавства про телекомунікації, притягуються до відповідальності відповідно до закону.

Згідно зі статтею 148-1 Кодексу України про адміністративні порушення за здійснення дій, що призвели до зниження якості функціонування телекомунікаційних мереж, або самовільне (без відома оператора телекомунікацій) отримання телекомунікаційних послуг стягується штраф в розмірі від тридцяти до сорока нмдг (від 510 грн. до 680 грн.).

Очевидно, що зазначена норма може бути підставою для притягнення до відповідальності не безпосередньо ТОВ, а його субпідрядника за самовільне отримання послуг мобільного зв’язку. Однак не виключаємо, що і ТОВ доведеться докласти немало зусиль, щоб доказати на якій підставі право на використання послуг мобільного зв’язку передано третій особі.

Зазначимо, що на практиці досить часто підприємства залучають для виконання певних робіт третіх осіб та надають їм можливість користуватися мобільним зв’язком. У таких випадках сторони в умовах договорів про надання послуг телекомунікацій передбачають, що споживач з письмового дозволу оператора може надавати право на користування такими послугами третім особам, які пов’язані з діяльністю споживача.

Державний нагляд за ринком телекомунікацій здійснюють уповноважені НКРЗІ посадові особи, з яких згідно з наказом Голови НКРЗІ формується комісія. Порядок здійснення державного нагляду за ринком телекомунікацій затверджено Рішенням НКРЗІ від 13.12.2012 № 649.