Умови проведення лізингових операцій з нерезидентом

ПРОБЛЕМА

Чи можливий лізинг від нерезидента? Які умови укладання такого договору? Чи потрібен дозвіл (ліцензія) Національного банку України для проведення лізингових операцій з нерезидентом?

РІШЕННЯ

У питанні не зазначено, який саме лізинговий договір — оперативний чи фінансовий — планує укласти підприємство з нерезидентом. Якщо це оперативний лізинг від нерезидента на території України (оренда нерухомого чи рухомого майна нерезидента), відповідно до підпункту «г» пункту 160.1 Податкового кодексу України (ПК) лізингова/орендна плата на користь нерезидента-лізингодавця/орендодавця сплачується резидентами або постійними представництвами. Якщо підприємство буде здійснювати орендну плату безпосередньо нерезиденту на його рахунки (у т. ч. в національній валюті), воно зобов’язане утримувати податок за ставкою в розмірі 15% суми оренди та за рахунок цієї суми. Податок сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Якщо нерезидент здійснює свою господарську діяльність на території України через постійне представництво, воно прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента (п. 160.8 ПК). У такому випадку відповідальність за сплату податку за отримані доходи у вигляді орендної плати несе представництво нерезидента.

Детальніше зупинимося на договорі фінансового лізингу.

Відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2011 № 2664-ІІІ надання основних фондів у фінансовий лізинг належить до фінансових послуг. Цим законом визначено учасників ринку фінансових послуг: особи, які відповідно до закону мають право надавати фінансові послуги на території України; особи, які провадять діяльність з надання посередницьких послуг на ринках фінансових послуг; об'єднання фінансових установ, споживачі фінансових послуг. Законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг можуть визначатися інші учасники ринків фінансових послуг. Отже, нерезиденти також можуть надавати основні засоби у фінансовий лізинг.

Що стосується резидентів України, тільки юридичні особи мають можливість надавати послуги з фінансового лізингу, якщо у предметі діяльності, визначеному установчими (засновницькими) документами, передбачено здійснення діяльності з надання послуг з фінансового лізингу та враховано вимоги законодавства щодо можливості суміщення фінансових послуг (Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про затвердження Положення про надання окремих фінансових послуг юридичними особами — суб’єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами» від 22.01.2004 № 21).

Резидент - отримувач основних засобів у фінансовий лізинг від нерезидента не повинен придбавати ліцензії та дозволи для отримання. Але щодо переказу грошей нерезиденту, банк має право проводити валютні операції на валютному ринку України та на міжнародних ринках, які належать до фінансових послуг (у т. ч. операції фінансового лізингу) на підставі генеральної ліцензії, виданої Національним банком України (постанова НБУ «Про затвердження Положення про порядок надання банкам і філіям іноземних банків генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій» від 15.08.2011 № 281).