ПРОБЛЕМА
Підприємство реалізувало продукцію. Договором передбачено оплату безготівковим розрахунком. Контрагент хоче розрахуватись власною виробленою продукцією. Чи вважається така операція бартерною? Як оформити зміни до уже укладеного договору? Які особливості оподаткування?
РІШЕННЯ
Бартерна (товарообмінна) операція — це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору (пп. 14.1.10 Податкового кодексу України; ПК).
В контексті цивільного законодавства операції купівлі-продажу (або поставки) та бартерні операції здійснюються на підставі різних договорів. Відмінність цих договорів полягає ось у чому.
Продаж продукції здійснюється на підставі договору купівлі-продажу або договору поставки. Ці види договорів регулюються статтями 655 та 712 Цивільного кодексу України (ЦК). До них застосовуються загальні положення, встановлені до договору купівлі-продажу. За договором купівлі-продажу продавець зобов’язується передати товар у власність покупцеві, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 ЦК).
За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар (ст. 715 ЦК).
Тобто, у даному випадку потрібно було укласти договір міни замість договору поставки.
У той же час статтею 628 ЦК дозволяється укладання сторонами змішаних договорів, які мають елементи різних договорів.
Зобов’язання сторін може бути виконано шляхом заліку зустрічних однорідних вимог (ст. 601 ЦК). Оскільки у даному випадку має місце зустрічне невиконання грошових зобов’язань, які є однорідними, сторони можуть провести взаємний залік.
Тобто, розрахунок продукцією сторони можуть оформити договором постачання.
Оскільки договір постачання сторонами було укладено раніше, до нього укладається додаткова угода, яка передбачає виконання зобов’язань сторін договору шляхом заліку однорідних вимог.
Окремо слід наголосити про наслідки проведення бартерних операцій у податковому обліку.
Оскільки при здійсненні бартерних операцій кожна сторона договору є одночасно продавцем та покупцем, то обидві сторони включають до складу податкових доходів вартість реалізованих товарів, а до податкових витрат — собівартість реалізованих товарів (п. 137.1, п. 138.4 ПК). При цьому доходи й витрати визначаються відповідно до договірної ціни такої операції, але не нижче (вище) звичайних цін (п. 153.10 ПК).
База оподаткування ПДВ визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижче звичайних цін (п. 189.1 ПК).
Якщо ж бартерні операції здійснюються платниками єдиного податку, до доходу, отриманого при застосуванні негрошової форми розрахунків, застосовується подвійний розмір визначених ставок єдиного податку (п. 293.5 ПК).
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
