Декларація з податку на прибуток за три квартали 2016 року
Підприємство є платником податку на прибуток з доходом за 2015 рік, що не перевищує 10 млн. грн. Чи потрібно подавати декларацію за три квартали 2016 року?
У загальному випадку декларація з податку на прибуток за три квартали 2016 року подається платниками податку на прибуток з доходом за 2015 рік понад 20 млн. грн. Натомість для інших платників діє річний звітний період, тобто вони звітуватимуть за підсумками 2016 року (пп. «в» п. 137.5 Податкового кодексу України; ПК).
Для розрахунку річного доходу підсумовують такі показники Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід, форма № 2):
• чистий дохід від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг (рядок 2000);
• інші операційні доходи (рядок 2120);
• дохід від участі в капіталі (рядок 2200);
• інші фінансові доходи (рядок 2220);
• інші доходи (рядок 2240).
✓ як заповнюється уточнюючий розрахунок ПДВ
✓ виправлення помилок у звіті з ЄСВ
Нагадаємо, що граничний ліміт — 10 млн. грн. наразі не застосовують.
Поворотна фінансова допомога
Два підприємства мають однакових засновників. Іноді на одному з підприємств бракує коштів, тоді йому позичають кошти з іншого. Чи правильно ми робимо та якими можуть бути податкові наслідки?
Розділ ІІІ ПК, який присвячений податку на прибуток, не містить будь-яких згадок про поворотну фінансову допомогу. При цьому відповідно до П(С)БО отримання та повернення такої фінансової допомоги незалежно від статусу контрагента не спричиняє формування ні доходів, ні витрат. Адже для обох сторін така допомога виступає в ролі заборгованості: дебіторської або кредиторської.
Отже, поворотна фінансова допомога є оптимальним варіантом позичати кошти для обох підприємств. Позаяк такі операції зовсім не впливають на об’єкт оподаткування податком на прибуток. Головне пам’ятати, що позичені кошти не мають набути статусу безповоротної фінансової допомоги — тоді податкових наслідків не уникнути.
Дооцінка основних засобів
Підприємство не бажає дооцінювати основні засоби, оскільки це додаткові фінансові витрати, які підприємство не може собі дозволити. Як правильно задокументувати рішення не проводити переоцінку?
Підприємство може переоцінювати об’єкт основних засобів, якщо залишкова вартість такого об’єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу (п. 16 П(С)БО 7 «Основні засоби»). Тобто проведення переоцінки — це право, а не обов’язок підприємства.
Підходи підприємства до переоцінки необоротних активів називають одним із елементів облікової політики (п. 2.1 Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства, затверджених наказом Мінфіну від 27.06.2013 № 635).
Отже, рішення не проводити переоцінку основних засобів рекомендуємо зазначити у розпорядчому документі про облікову політику. Такі дії не суперечитимуть вимогам стандартів бухобліку.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
