Фінансова звітність: наслідки і відповідальність за неподання

Обов’язок підприємців – подати річну фінансову звітність. Давайте дізнаємось, яка відповідальність передбачена за неподання річної фінансової звітності та які це матиме наслідки.

Перш за все, зобов’язання підприємця стосовно подання річної фінансової звітності зазначені у Податковому кодексі України (ПК), Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі — Закон № 996) і Порядку подання фінансової звітності, затвердженому постановою КМУ від 28.02.2000 № 419 (далі — Порядок № 419).

Втрата первинних документів через руйнування офісу

Підприємства подають річну фінансову звітність:

Власникам чи засновникам підприємств відповідно до установчих документів;

Органам, до сфери управління яких вони належать;

Трудовим колективам, якщо останні вимагають надати актуальну фінансову звітність;

Іншим органам та установам згідно із діючим законодавством, органам ДФС та державної статистики.

Давайте розглянемо, чим загрожує підприємству ненадання річної фінансової звітності до вищезазначених суб’єктів.

Органи управління і власники (засновники)

Неподання річної фінансової звітності власникам, або засновникам підприємства є адміністративним та дисциплінарним правопорушенням.

Адміністративна відповідальність полягає у недотриманні правил та зобов’язань, що входять до службових обов’язків (згідно ст. 14 Кодексу України про адміністративні правопорушення; КпАП). Подання відповідальною посадовою особою річної фінансової звітності має бути закріплено у посадовій інструкції та/або у внутрішніх документах підприємства.

Дисциплінарне правопорушення полягає у неналежному виконанні службових обовязків. Це загрожує відповідальній особі притягненням до відповідальності у вигляді догани, попередження чи навіть звільнення, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 41 Кодексу законів про працю України.

Трудовий колектив

Якщо посадова особа не надала річну фінансову звітність на вимогу трудового колективу – останній має право звернутися з відповідною скаргою до вищого органу управління, або посадової особи. Якщо керівництво підприємства не бажає приймати скаргу, або на підприємстві відсутній вищий орган керівництва, або скаргу просто не приймають – трудовий колектив має право звернутися із скаргою безпосередньо до суду (ст. 16 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР; далі — Закон № 393).

У випадку звернення до суду, недобросовісному посадовцю загрожуватиме адміністративна відповідальність. Відповідно до частини 7 статті 212-3 КпАП незаконна відмова у прийнятті та розгляді звернення, або інше порушення закону № 393 тягне за собою накладення штрафу у розмірі від 50 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ) що буде становити від 425 до 850 грн. Якщо посадова особа допустить повторне порушення, штраф буде збільшено від 60 до 80 НМДГ, що буде становити від 1020 до 1360 грн.

Фінансова звітність: наслідки і відповідальність за неподання Альтернатива штрафу – громадські роботи строком від 20 до 30 годин.

Органи ДФС

Неподання фінансової звітності до органів ДФС може нести за собою більш серйозні наслідки. Так, згідно пункту 46.2 ПК фінансова звітність (квартальна або річна) має у обов’язковому порядку подаватися разом із податковою декларацією. При цьому, слід враховувати всі вимоги, перераховані у статті 137 ПК.

Фінзвітність мають подавати як платники податку на прибуток, так і неприбуткові підприємства. Установи і організації визнають фінансову звітність додатком до податкової декларації з податку на прибуток. Для неприбуткових організацій, фінзвітність виконує функції звіту про використання доходів. У будь якому випадку, фінансова звітність є невід’ємною частиною податкової декларації.

Фінансова звітність: наслідки і відповідальність за неподання Інформацію про додатки до податкової декларації починаючи з 01.01.2017 віднесено до обов’язкових реквізитів податкової декларації (п. 48.3 ПК).

До обов’язкових реквізитів відносять інформацію, яка має міститись у податковій декларації. За відсутності цієї інформації, податкова декларація втрачає свій статус, визначений ПК із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

У разі відсутності фінансової звітності, органи ДФС можуть не прийняти податкову декларацію, спираючись на вимоги пункту 49.11 ПК. Саме тому, платникам податку не варто нехтувати правилами подання податкової декларації, та надавати разом із нею квартальну або річну фінансову звітність.

Слід зазначити, що незважаючи на категоричність вимог пункту 46.2 та підпункту 16.1.3 ПК подавати фінансову звітність разом із податковою декларацією із податку на прибуток, Податковій Кодекс України не містить чітких правил застосування фінансових санкцій, що можуть застосовуватися у випадку неподання чи невчасного подання фінансової звітності.

Проте, якщо органи ДФС у письмовій формі вимагатимуть надати фінансову звітність, а платник податків не виконає цю законну вимогу, для нього, або його посадових осіб передбачена адміністративна відповідальність. Тобто, посадову особу можуть оштрафувати на суму в розмірі від 5 до 10 НМДГ (від 85 до 170 грн.) згідно статті 163-3 КпАП.

Фінансова звітність: наслідки і відповідальність за неподання Статтею 164-2 КпАП передбачена відповідальність за внесення неправдивих даних до фінансової звітності або її неподання, що тягне за собою штраф у розмірі від 8 до 15 НМДГ (від 136 до 255 грн.). Якщо посадова особа вчинить порушення ще раз протягом року, сума штрафу зросте і складатиме від 10 до 20 НМДГ (від 170 до 340 грн.).

Зауважимо, що адміністративне стягнення може бути застосоване не пізніше, як за два місяці з дня вчинення порушення разового характеру. За триваючого порушення – не пізніше як через два місяці з дня його виявлення, але лише у тому випадку, коли справи про адміністративні порушення підвідомчі суду (відповідно ст. 38 КпАП). Після вручення особі повідомлення про накладення штрафу, порушник має сплатити його протягом 15 днів, із дня отримання повідомлення.

Якщо порушник має намір оскаржити стягнення штрафу – він має надіслати скаргу, проте, якщо скаргу залишать без задоволення, штраф все одно доведеться сплатити не пізніше 15 днів після отримання відповідного повідомлення (відповідно ст. 307 КпАП). Скаргу слід подати протягом 10 днів із дня винесення постанови, про стягнення штрафу (відповідно ст. 289 КпАП).

Органи статистики

Згідно статті 18 Закону України «Про державну статистику», респонденти зобов’язані безплатно і у повному обсязі подавати статистичну інформацію у визначених законодавством термінах. Фінансова звітність, у свою чергу, не є звітно-статистичним документом.

Відповідальність за неподання фінансової звітності передбачена статтею 164-2 КпАП. Якщо підприємство не підконтрольне органам державної контрольно-ревізійної служби, органи статистики не мають права застосовувати санкції та притягувати до адміністративної відповідальності посадових осіб.

Додаткова відповідальність спеціалізованих підприємств

Спеціалізовані підприємства, до яких відносяться публічні акціонерні товариства, банки-страховики, емітенти цінних паперів, різноманітні фінансові установи мають щорічно оприлюднювати фінансову звітність і подавати її до спеціалізованих контролюючих органів. До таких органів відносяться, наприклад, Нацкомфінпослуг, НКЦПФР, та інші.

Відповідно до статті 163-11 КпАП, посадову особу емітента, професійного учасника фондового ринку оштрафують за:

несвоєчасне розкриття інформації на фондовому ринку — у розмірі від 20 до 50 НМДГ (від 340 до 850 грн.), за повторного порушення протягом року — від 50 до 100 НМДГ (від 850 до 1700 грн.);

нерозкриття інформації на фондовому ринку або розкриття такої інформації не в повному обсязі чи розкриття недостовірної інформації — у розмірі від 200 до 500 НМДГ (від 3400 до 8500 грн.), за повторного порушення протягом року — від 500 до 1000 НМДГ (від 8500 до 17 000 грн.).

Також, емітент чи профучасник не відбудеться лише адміністративною відповідальністю, адже НКЦПФР застосовує до юридичних осіб і фінансові санкції, розмір яких може сягати до 1000 НМДГ (до 17 000 грн.):

За неопублікування, чи опублікування не у повному обсязі інформації, та/або опублікування неповної інформації;

За нерозміщення, розміщення у неповному обсязі, чи розміщення недостовірної інформації у загальній інформаційній базі НКЦПФР;

За неподання, подання у неповному обсязі, або подання недостовірної інформації до НКЦПФР.

Відповідно статті 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.1996 № 448/96-ВР, за повторне вчинення порушення протягом року, штраф буде стягуватись у розмірі від 1000 до 5000 НМДГ, що складатиме від 17 000 до 85 000 грн.


Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"

Вебінар для бухгалтерів

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді