ПДФО у 2017 році – основні зміни

UA RU
Прийняття Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» № 1797 принесло чимало змін до Податкового кодексу, а разом із тим і до розрахунку та правил сплати ПДФО

ПДФО – податок з доходів фізичних осіб – один із основних видів податків, який декларується та сплачується громадянами України. Майже кожного року ПДФО разом із іншими податками та багатьма статтями та розділами Податкового кодексу України (далі – ПК). Не став винятком і 2017 рік, адже з самого початку року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII (далі – Закон № 1797).

Втім, Закон № 1797 приніс собою настільки багато змін, що їх важко розглянути всі й одразу, тому у цьому матеріалі сконцентруємо нашу увагу на ПДФО та тих змінах, що очікують нас у 2017 році.

Зміна ставки податку

Згідно пункту 167.1 ПК основна ставка ПДФО у 2017 році не зміниться, відносно 2016 року. За цією ставкою будуть оподатковуватись всі пасивні доходи, окрім доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, що були нараховані резидентами – платниками податку на прибуток.

Для останніх, ставка у вигляді дивідендів від акцій, а також інвестиційним сертифікатам, що виплачуються інститутами спільного інвестування встановлена у розмірі 5 %, згідно підпункту 167.5.2 ПК.

Втрата первинних документів через руйнування офісу

Також необхідно зауважити, що зміни до ПК принесли і деталізацію переліку пасивних доходів. Відповідно до підпункту 14.1.268 ПК, пасивними доходами вважаються:

  • Проценти на поточний або депозитний банківський рахунок, а також проценти на депозити у кредитних спілках, інші процентні доходи у тому числі і дисконтні;
  • Проценти або дисконтні доходи за іменним ощадним сертифікатом (депозитом);
  • Плата відсотків, які розподіляються відповідно до пайових членських внесків членів кредитних спілок;
  • Роялті;
  • Дивіденди;
  • Страхові виплати і відшкодування;
  • Відсотки отримані власником облігації від емітента відповідно до закону;
  • Дохід за іпотечними цінними паперами та іпотечними облігаціями чи сертифікатами відповідно до закону;
  • Дохід, який громадянин отримує від інституту спільного інвестування, включаючи дохід, отриманий від продажу цінних паперів;
  • Дохід за сертифікатами фонду операцій з нерухомості, та дохід отриманий в результаті викупу цих сертифікатів управителем фонду операцій з нерухомості;
  • Інвестиційний прибуток, що включає прибуток від операцій з державними цінними паперами та з борговими зобов’язаннями НБУ.

Для всіх видів пасивного доходу зберігається ставка у розмірі 18 %. Тільки для доходів у вигляді дивідендів за певних умов може бути збережена ставка 5 %.

Проте слід зазначити, що Законом № 1797 та його перехідними положеннями встановлено, що до п. 167.5 буде внесене доповнення у вигляді підпункту 167.5.4, що передбачає застосування половинної ставки 9 % для дивідендів по акціях та інвестиційних сертифікатів, корпоративних правах, що не потрапили під дію підпункту 167.5.2 ПК. Тобто, дивідендів, що були нараховані нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб'єктами, господарювання, які не є платниками податку на прибуток.

Податкова знижка

Основні зміни щодо отримання податкової знижки стосуються в основному правилу надання податкової знижки при оплаті навчання, згідно підпункту 166.3.3 ПК.

Відтепер, до податкової знижки включаються суми коштів, які сплачені платником податку лише на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів. До початку 2017 року резидентський статус навчального закладу не згадувався. З початку 2017 року у підпункту 14.1.170 ПК чітко зазначено, що товари або послуги, вартість яких може бути включена до податкової знижки мають бути придбані лише в резидента.

З початку 2017 року член родини першого ступеня, за якого оплачують навчання може спокійно працювати паралельно із навчанням і це не забороняє його «спонсору» отримувати право на податкову знижку.

З 1 січня 2017 року сума податкової знижки за навчанням не залежить від вартості навчання. У 2016 році до податкової знижки дозволялося включати лише суму, встановлену підпунктом 169.4.1 ПК, тобто 1930 грн. З початку 2017 року такого обмеження більше немає.

Доходи, що не включаються до податкової декларації

Відповідно до підпункту 165.1.19 ПК до загального місячного оподаткування не включаються кошти або вартість майна та послуг, які надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування від благодійних організацій чи роботодавця. З 1 січня 2017 року цю норму було поширено окрім самого платника, на кошти та майно:

  • Надане члену родини фізичної особи першого ступеня споріднення;
  • Дитині що перебуває під опікою чи піклуванням платника податків.

Лише за умови, коли витрати, пов’язання з наданням зазначеної допомоги документально підтверджені.

Оплата за навчання звільняється від оподаткування фізичною, або юридичною особою, на користь вітчизняних професійно-технічних та вищих навчальних закладів, за освіту чи перепідготовку платника податків згідно підпункту 165.1.21 ПК.

З 1 січня 2017 року неоподатковувана сума щомісячного платежу за навчання становить 9600 грн. що являється трикратним розміром мінімальної заробітної плати. І що найголовніше, тепер ПК не вимагає від студента трирічного обов’язкового відпрацювання, після завершення навчання.

Також не оподатковується дохід від продажу власної сільськогосподарської продукції тваринництва. Такий дохід не оподатковується, доки він знаходиться у межах 50-ти мінімальних заробітних плат, що становить 160 тис. грн.

Згідно доповнення підпункту 165.1.25 ПК до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу більше не потрібно включати доходи, отримані від здачі брухту чорних металів.

Прощений борг

З 01.01.2017 р. основна сума боргу платника податків, що була прощеною або анульованою кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із банкрутством, до закінчення строку позовної давності вважається додатковим благом і включається до загального місячного оподатковуваного доходу, у випадку коли його сума перевищує 25% однієї мінімальної зарплати.

Також підпункт «д» 164.2.17 ПК було доповнено двома новими абзацами, в яких йдеться про прощення іпотечного кредиту. Оскільки сума іпотечного кредиту може бути доволі великою, то і сума податкових зобов’язань, що з’являться також буде значною. Саме тому у новій редакції ПК передбачена можливість оформлення розстрочки для сплати ПДФО.

Для отримання розстрочки необхідно подати разом із податковою декларацією заяву у довільній формі, у якій необхідно вказати суму прощеного кредитного боргу, що була підтверджена відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочки задекларованої суми податкового зобов'язання.

Суму розстроченого податкового зобов'язання платник має розрахувати самостійно, та погашати його рівними частинами кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, наступного за кожним кварталом. Платежі необхідно вносити починаючи з кварталу, що настає за кварталом, у якому до податкової було надано заяву на розстрочку податкових зобов'язань через анулювання іпотечного боргу.

Відрядження

З 01.01.2017 р. у підпункті 170.9.1 ПК передбачено новий розмір неоподатковуваної суми добових для відряджень. З початку 2017 року для відряджень по Україні – 320 грн/доба, для закордону – 80 євро/доба.

Для того, щоб податки не утримувались із коштів на відрядження, починаючи із січня звітного року (для 2017 року — 320 грн/добу), для відряджень за кордон — 80 євро/добу (за курсом НБУ в розрахунку за кожен день відрядження). У разі відрядження за кордон до країн з якими діє візовий режим, крім наказу про відрядження потрібно мати на руках документальні докази перебування працівника у відрядженні, серед них: відмітки прикордонних служб про перетин кордону, проїзні документі, рахунки на проживання та харчування, тощо. Тільки за наявності таких документів, добові не будуть оподатковуватись.

Визначення інвестиційного прибутку за курсовими різницями

З 01.01.2017 р. для визначення суми інвестиційного прибутку необхідно враховувати курсові різниці від операцій з цінними паперами, номінованими в іноземній валюті (пп. 14.1.81-1, п. 170.2 ПК). Для цілей розділу IV ПК курсова різниця – це позитивна різниця між офіційним обмінним курсом іноземної валюти до гривні, установленим НБУ на день придбання та продажу цінного паперу.


Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"


Безплатний вебінар для бухгалтерів

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді