За результатами декларування податку на прибуток за 2016 рік немає жодних пільгових правил щодо застосування штрафних санкцій у разі недоплати податкового зобов’язання. На відміну від попереднього звітного року, який був пільговим з погляду застосування штрафних (фінансових) санкцій. Податкове законодавство містило надзвичайно лояльне правило: «...за наслідками діяльності у 2015 році штрафні (фінансові) санкції до платників податку на прибуток підприємств за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та повноти його сплати не застосовуються» (п. 31 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України; ПК)*. Проте дію такого правила не поширили на декларування податку на прибуток за підсумками 2016 року.
Матеріали за темою* Податківці наполягали не застосовувати назване правило до нарахування пені (лист ДФС від 05.07.2016 № 14557/6/99-99-15-02-02-15).
Втрата первинних документів через руйнування офісу
Так само більше не діє і мораторій на проведення органами ДФС перевірок суб’єктів господарювання**, як це було раніше для «малодохідних» підприємств (п. 3 розд. ІІ Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII).
** Окрім суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не виконують своїх повноважень, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення.
Отже, в разі порушення правил розрахунку податкового зобов’язання з податку на прибуток можуть наставати всі види відповідальності, передбачені пунктом 111.1 ПК: фінансова, адміністративна та кримінальна.
Три методи виправити помилки з податку на прибуток
Фінансова
Правила ПК містять лише норми щодо притягнення платників податків до фінансової відповідальності. Таку відповідальність застосовують у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) є фіксованою сумою та/або відсотками, які повинен сплатити платник податків, якщо порушить вимоги податкового законодавства (пп. 14.1.265 ПК). Штрафуватимуть за такі порушення органи ДФС.
Фінансову відповідальність
застосовують у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені
Якщо орган контролю самостійно визначає суму податкового зобов’язання, то штраф накладатимуть у розмірі 25% суми такого зобов’язання. А в разі повторного протягом 1095 днів визначення органом контролю суми податкового зобов’язання величина штрафу уже становитиме 50% суми такого зобов’язання (п. 123.1 ПК).
Крім цього, порушнику доведеться сплатити пеню за кожен календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, чинної на кожен такий день (п. 129.4 ПК).
Якщо платник податку на прибуток самостійно виправлятиме занижене податкове зобов’язання, то пеню розпочнуть нараховувати після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (пп. 129.1.3 ПК).
Пеню за результатами податкової перевірки нараховують з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов’язання (у т. ч. за період адміністративного та/або судового оскарження) (пп. 129.1.1 ПК).
Нова податкова накладна: що чекає на бухгалтера з 1 грудня
Адміністративна та кримінальна
За порушення правил
ведення податкового обліку передбачено адміністративну відповідальність
Притягнення до фінансової відповідальності платника податку на прибуток — юридичної особи не звільняє її посадових осіб від адміністративної або кримінальної відповідальності (п. 112.1 ПК).
Адміністративна відповідальність може настати внаслідок порушення порядку ведення податкового обліку (ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Таке порушення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 до 170 грн). У разі повторного порушення протягом року — від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 255 грн).
Якщо перевірка виявить умисне ухилення від сплати податків, вчинене службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах, це буде підставою для застосування кримінальної відповідальності (ст. 212 Кримінального кодексу України). Таке порушення, зокрема, карають штрафом від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 000 до 34 000 грн) або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Якщо бюджет недоотримає кошти у великих розмірах, штраф становитиме від 2000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 000 до 51 000 грн) із таким самим строком заборони обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
За ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах карають штрафом від 15 000 до 25 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 255 000 до 425 000 грн). У такому разі, окрім трирічного позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, застосовують ще й конфіскацію майна.
Розмір податкової соціальної
пільги становить 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року (у 2017 році — 800 грн)
Нагадаємо, що під час кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму дорівнює податковій соціальній пільзі відповідного року (п. 5 підрозд. І розд. ХХ ПК). Тому у 2017 році під значним розміром коштів кримінальне законодавство розуміє суму не меншу ніж 800 000 грн, під великим — 2 400 000 грн, під особливо великим — 4 000 000 грн.
Отже, за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток за підсумками діяльності у 2016 році підприємству може загрожувати фінансова відповідальність у вигляді штрафу та пені. А посадових осіб такого підприємства можуть притягнути до адміністративної чи кримінальної відповідальності.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
