Сплати податки та спи спокійно – цей лозунг нагадує бухгалтерам про відповідальність за несвоєчасну та неповну сплату податків і зборів. Однак, навіть якщо все сплатили вчасно – за неподачу податкової декларації теж є штраф. Розглянемо, які терміни та штрафи існують по різних податках з цього приводу.
Строки подання податкової звітності 2020
Терміни подання податкових звітів встановлено у самому Податковому Кодексі України (далі – ПКУ). Вони залежать від тривалості звітного періоду, а також є особливості по деяким податкам.
Існують 3 базових звітних періоди для податків – місяць, квартал та рік. По кожному з них своя тривалість звітування (п. 49.18 ПКУ):
- для місячних декларацій – 20 кал. днів, наступних за останнім днем звітного місяця;
- для квартальних декларацій – 40 кал. днів, наступних за останнім днем звітного кварталу;
- для річних декларацій – 60 кал. днів, наступних за останнім днем звітного року.
Назвемо ці терміни подачі правилом “20/40/60”.
Такі звітні періоди існують незалежно від того, чи сплачуються податки після подачі декларації, чи авансом протягом такого звітного періоду. Також у кожного податку є свої звітні періоди. Наприклад, по найбільш поширених податках вони наступні:
Увага: “20/40/60” – загальне правило для місячних/квартальних/річних декларацій
Особливі терміни подання податкових звітів
З вищенаведеного загального правила “20/40/60” є й винятки щодо певних податків і ситуацій. Так, існують наступні виняткові терміни подачі наступних податкових звітів:
- для декларації про майновий стан і доходи, яку подають звичайні фізособи– до 1 травня наступного за звітнім року (пп. 49.18.4 ПКУ). Це декларація з податку на доходи фізичних осіб і військового збору. Однак, при цієї подачі податкової декларації для отримання податкової знижки – до 31 грудня наступного за звітним року;
- для декларації про майновий стан і доходи, яку подають фізособи-підприємці на загальній системі оподаткування – 40 кал. днів за останнім днем звітного року;
- для декларації з податку на нерухоме майно та декларацій з інших немайнових податків (декларація з транспортного податку, декларація з плати за землю) – не пізніше 20 лютого поточного року (оновлений пп. 266.7.5, пп. 267.6.4, п. 286.2 ПКУ; з 23.05.2020 року 20 лютого – це останній день подачі, за змінами до ПКУ з Закону № 466). Зверніть увагу, що звітування при цьому відбувається не за минулий звітний період, а за поточний, тобто наперед. Наприклад, декларацію за 2021 рік треба буде подати не пізніше 20.02.2021. Якщо потім відбуваються зміни, то подається уточнююча декларація;
- для декларації з єдиного податку 4 групи – не пізніше 20 лютого поточного року (пп. 295.9.1 ПКУ). Аналогічно майновим податкам звітування здійснюється з поточний, а не минулий рік, по-суті, наперед;
- Звіт про контрольовані операції – до 1 жовтня року, який настає за звітним (пп. 39.4.2 ПКУ). Цей звіт хоча й не має статусу декларації, але може спричиняти подання уточнюючої декларації з податку на прибуток.
Терміни сплати податків
Окрім подачі декларації треба ще й сплатити податок. За загальним правилом з п. 57.1 ПКУ вона відбувається протягом 10 кал. днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації. Наприклад, якщо за ІІ квартал 2020 року декларація з єдиного податку фізособою-підприємцем 3 групи має бути подана не пізніше 10.08.2020 (40-й день – це 09.08.2020, неділя). Тоді крайній день сплати податку – 19.08.2020 (+10 днів, рахуємо з 10.08.2020). Якщо не сплатити податок навіть у цей день, то уже 20.08.2020 у платника податків виникає податковий борг, а у податківців – право на застосування податкової застави щодо майна такого боржника.
Увага: “10 днів” – загальне правило для сплати податків. Однак, не рекомендуємо платити у крайній, тобто 10-й день – будьте обачними
Якщо останній календарний день оплати податків випадає на святковий або вихідний день, то тоді останнім днем сплати податку вважається операційний (банківський) день, який настає ЗА вихідним або святковим днем (оновлений п. 57.1 ПКУ). Зверніть увагу, що до 23.05.2020 дане правило було іншим: сплата переносилася на попередній до вихідного (або святкового) операційний день (Закон № 466).
Про сплату податків наперед
Податок краще заплатити навіть якщо не подали декларацію – тоді зможете уникнути штрафу за несплату. Звичайно, якщо без декларації усе було правильно пораховано й не виникла недоплата. Це дещо нетипова ситуація. Однак, бувають і цілком звичні ситуації, коли декларація йде після сплати податків:
- щомісячна сплата авансовими платежами єдиного податку– у єдиноподатників 1-2 групи;
- щоквартальна сплата авансовими платежами ПДФО – у фізосіб-підприємців загальної системи. Читайте про ФОП на загальній системі оподаткування 2020;
- щомісячна сплата авансовими платежами туристичного збору – за рішенням місцевої ради теж можлива авансом.
Існували в Україні й періоди, коли податок на прибуток теж сплачувався авансом.
Також можлива переплата з податку – потім після подачі декларації платити буде менше або взагалі нічого.
У цілому послідовність “подав декларацію – заплатив” не обов’язкова. Можна й “спочатку заплатив – потім подав декларацію”, якщо цього вкрай вимагає ситуація. Штрафні санкції за несплату значно більші, ніж за неподачу декларації. Однак, це радше винятки з правила і краще уникати таких ситуацій.
Якщо роботодавець не виплатив допомогу з тимчасової непрацездатності по вагітності та пологах, Фонд...
Особливі терміни сплати деяких податків
Разом з тим виходять за межі загального правила “10 днів” сплата наступних податків:
- ПДФО та військовий збір, який сплачують звичайні фізособи на підставі поданої декларації про майновий стан і доходи – не пізніше 1 серпня, який настає за звітним періодом (п. 179.7 ПКУ);
- ПДФО та військовий збір при виплаті зарплати чи іншого доходу фізособі – у момент виплати такого доходу. При виплаті зарплати на картки сплата податків відбувається одночасно з такою виплатою (інакше банк не пропускає платіж). Це ж саме стосується і виплата за цивільно-правовими договорами (ЦПД);
- акцизний податок для виробників алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований – при придбанні марок акцизного податку (абз. 1 пп. 222.1.2 ПКУ);
- акцизний податок на тютюнові вироби для виробників тютюнових виробів – протягом 15 робочих днів після отримання марок акцизного податку (абз. 2 пп. 222.1.2 ПКУ). Якщо існує потреба, до здійснюється доплата на день подання декларації;
- акцизний податок для виробників підакцизних товарів з давальницької сировини – не пізніше дати відвантаження готової продукції переробником (пп. 222.1.4 ПКУ);
- акцизний податок при імпорті підакцизних товарів – до або в день подання вантажно-митної декларації (пп. 222.2.1 ПКУ).
Як слідкувати за строками подачі декларацій та сплати податків
Для того, щоб не пропустити строк сплати податку або подачі декларації чи просто перевірити себе можна скористатися календарем бухгалтера на липень 2020 та на інші місяці.
Відповідальність за порушення термінів подання та сплати
За податкові декларації
За несвоєчасне подання більшості податкових декларацій – штраф 340 грн за кожну таку провину платника податків (п. 120.1 ПКУ). Якщо порушення повторилося протягом звітного року – сума штрафу збільшиться до 1020 грн.
Однак, за несвоєчасну подачу форми 1ДФ (утриманий ПДФО та військовий збір) штрафи більші – 1020 грн (перший раз) та 2040 грн (повторне порушення) (п. 119.1 ПКУ).
Ці ж самі штрафи застосовуються, якщо податкова декларація подана неповністю або з недостовірними даними. Наприклад, не подали чи не заповнили певний додаток до декларації.
За несплату податків
Якщо платник податків сам виявив та виправив порушення. Платник податків не сплачує суму самостійно визначеного грошового зобов’язання протягом встановлених строків, визначених ПК (дивіться вище), то такий платник податків буде притягнутий до відповідальності у вигляді штрафу (п. 126.1 ПКУ):
- 10 % погашеної суми податкового боргу при затримці до 30 календарних днів;
- 20 % при затримці більше ніж на 30 календарних днів.
Строк розраховується із останнього дня сплати суми податку.
Якщо порушення виявили податківців за результатами перевірки. У такому разі платник податків має сплатити штраф (п. 123.1 ПКУ):
- у розмірі 25% суми донарахованого податкового зобов’язання;
- у розмірі 50% суми донарахованого податкового зобов’язання, якщо порушення повторилося протягом 1095 днів.
Якщо фізична особа, яка є платником єдиного податку першої чи другої груп авансових внесків не сплачує або не повністю сплачує податок у визначений термін, це тягне за собою накладення штрафу у розмірі 50% ставки єдиного податку (п. 122.1 ПКУ).
Пеня при несплаті податків
Згідно статтею 129 ПК за прострочку сплати штрафу загрожує пеня у розмірі:
- 120% річних облікової ставки НБУ, яка діє на кожний день виникнення або погашення боргу – якщо порушення виявили податківці;
- 100% річних облікової ставки НБУ, яка діє на кожний день виникнення або погашення боргу – якщо порушення виявив сам платник податку/податковий агент.
Пеня починає нараховується:
- з першого дня, який настає за днем граничного строку сплати податку – якщо порушення виявили податківці (пп. 129.1. ПКУ);
- після спливу 90 кал. днів, які настають за днем граничного строку сплати податку, тобто з 91-го дня – якщо порушення виявив сам платник податку (пп. 129.1.3 ПКУ).
Закінчується нарахування пені у день зарахування коштів на казначейський рахунок та в деяких інших випадках списання податкового боргу, визначених п. 129.3 ПКУ.
Як правило, пеня нараховується на всю суму боргу, а також на суму штрафних санкцій.
Це все була фінансова відповідальність. Однак, ще можливі й адміністративні штрафи на посадових осіб за порушення правил ведення обліку, а також кримінальна відповідальність. По них детальніше.
Адміністративна відповідальність
Адміністративна відповідальність може настати за ст. 163-1, 163-2, 163-4 КУпАП:
- за порушення ведення податкового обліку;
- за неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на сплату податків і зборів;
- за порушення порядку утримання та сплати ПДФО та надавання відомостей про виплачені доходи (це стосується форми 1ДФ).
Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків
За ст. 212 Кримінального кодексу України (далі - КК) передбачено відповідальність у разі умисного ухиляння від сплати податків у значних розмірах. Під значними розмірами розуміють суму, що перевищує 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ). Зверніть увагу, що за п. 5 підрозд. 1 Перехідних положень ПКУ як НМДГ для цілей кваліфікації кримінальних правопорушень використовується не стандартні 17 грн, а розмір податкової соціальної пільги для відповідного року. У 2020 році – це 1051 грн (50% прожиткового мінімуму працездатної особи). Отже, поріг кримінальної відповідальності – несплата податку у розмірі 1.051.000 грн.
Ухиляння від плати податків вважається:
- у значних розмірах – від 3000 НМДГ (більше 3.153.000 грн);
- у великих розмірах – від 5000 НМДГ (більше 5.255.000 грн);
- у особливо великих розмірах – від 7000 НМДГ (більше 7.357.000 грн).
За несплату суми податків значних розмірів сума штрафу може складати від 3000 до 5000 НМДГ (51000 – 85000 грн) або позбавленням права займатися певною діяльністю чи обіймати певну посаду до 3х років.
Якщо зафіксоване ухиляння від сплати податків у особливо великих розмірах, або злочин скоєно за попередньою змовою осіб – сума штрафу буде від 15000 до 25000 НМДГ (255000-425000 грн) + позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3х років + конфіскація майна.
Якщо платник податків сплатить всю суму неоплаченого податку разом із штрафами та виплатить пеню – кримінальне провадження для такого платника застосоване не буде.
