Магазин на колесах — це не лише можливість у найкоротші строки розгорнути торговельну точку практично в будь-якому місці. Часто-густо це є виконання важливого соціального завдання — забезпечити віддалені населені пункти усіма необхідними товарами.
Як отримати дозвіл на виїзну торгівлю
Вимоги до місця продажу
Місця для розміщення пунктів дрібнороздрібної торговельної мережі відводять згідно з вимогами Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою КМУ від 30.03.1994 № 198 (далі — Єдині правила). Так, лотки, столи, ємності з напоями та інші пересувні елементи вуличної торгівлі розміщують лише на тротуарах завширшки не менше ніж 5 м за межею пішохідної частини (п. 32 Єдиних правил). Товар і звільнену тару слід складувати на тротуарі поруч із зазначеними пересувними елементами і за межами пішохідної частини. Заборонено користуватися пересувними елементами вуличної торгівлі, якщо їх власники (користувачі) не забезпечили закритого стікання використаної ними води у підземні зливостоки.
Під час продажу товарів і після закінчення виїзної (виносної) торгівлі суб’єкт господарювання зобов’язаний підтримувати чистоту на місці торгівлі та навколо нього (п. 32 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджених постановою КМУ від 15.06.2006 № 833; далі — Порядок № 833).
На кузовах автокафе, авторозвозок, автопричепів, автоцистерн слід нанести фарбою чіткий напис, що містить найменування, адресу суб’єкта господарювання, номер точки пересувної торговельної мережі й номер телефону суб’єкта господарювання (п. 21 Правил роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, затверджених наказом Мінзовнішекономторгу від 08.07.1996 № 369; далі — Правила № 369; п. 12 Порядку № 833).
Зразки товарів,
що є у продажу, слід виставляти у видному для споживачів місці, прикріплюючи до них ярлики (цінники)
У разі здійснення виїзної (виносної) торгівлі, а також продажу товарів з використанням інших нестаціонарних засобів на робочому місці продавця встановлюють табличку із зазначенням:
- прізвища, імені та по батькові продавця;
- відомостей про суб’єкт господарювання, що організував торгівлю: для юридичної особи — найменування, місцезнаходження і номери телефонів, для фізичної особи — підприємця — прізвище, ім’я та по батькові; номер документа про державну реєстрацію (номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань) і найменування суб’єкта, що здійснив таку реєстрацію.
Усі відомості оформлюють відповідно до законодавства про мови.
Вимоги до працівників
Працівники пунктів виїзної торговельної мережі мають:
- вдягатися в охайний формений чи санітарний одяг і головні убори;
- додержувати правил особистої гігієни, тримати робоче місце та навколишню територію в належному санітарному стані, не палити на робочому місці, бути ввічливими з покупцями;
- мати при собі паспорт і пред’являти його на вимогу службових осіб органів державного контролю і нагляду й правоохоронних органів (п. 11 Правил № 369).
Працівники, які безпосередньо продають продовольчі товари, підлягають обов’язковому систематичному медичному обстеженню, результати якого заносять до їхніх особистих медичних книжок, що зберігаються на робочих місцях працівників (Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, затверджений постановою КМУ від 23.05.2001 № 559).
Усі працівники під час оформлення на роботу обов’язково проходять інструктаж з охорони праці, протипожежної безпеки, санітарного мінімуму, додержання вимог нормативних документів та актів щодо продажу товарів і торговельного обслуговування покупців.
Водій (експедитор), що перевозить харчові продукти, також повинен мати санітарну книжку з результатами медичного огляду.
На торговельному місці обов’язково повинні бути:
- накладні (товарно-транспортні накладні, прибутково-видаткові накладні тощо із зазначенням назви, сорту, кількості, ціни та загальної вартості товару);
- інші документи, що засвідчують якість товарів і відповідність вимогам нормативних документів.
Для товарів, що підлягають обов’язковій сертифікації (Перелік продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні, затверджений наказом Держспоживстандарту від 01.02.2005 № 28), у накладній або в іншому відвантажувальному документі має бути зазначено реєстраційний номер сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності.
За дотримання працівниками дрібнороздрібної торговельної мережі нормативних документів та актів щодо продажу товарів і торговельного обслуговування споживачів відповідальність несе суб’єкт господарювання.
Застосування РРО і РК
За виїзної торгівлі продавець реалізує товар за готівку. Тож цілком логічно постає питання застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та розрахункових книжок (РК). Правила застосування РРО та РК визначають Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі — Закон № 265) і Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 № 1336 (далі — Перелік № 1336).
без РРО і РК
Відповідно до статті 9 Закону № 265 РРО та РК не застосовують під час продажу товарів, зокрема:
- у кіосках, з лотків і розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції перевищує 50% загального товарообороту, за відсутності продажу алкогольних напоїв і підакцизних непродовольчих товарів;
- води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок і бідонів.
Крім того, РРО та РК не застосовують фізособи-підприємці — платники єдиного податку першої групи, а також другої і третьої груп незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн (п. 296.10 Податкового кодексу України).
без РРО, але з РК
Стаття 10 Закону № 265 дозволяє торговцям у випадках, зазначених у Переліку № 1336, застосовувати під час розрахунків лише РК. Це такі випадки:
- роздрібна торгівля через засоби пересувної торговельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки, розноски, лотки, столики тощо), які розташовані за межами стаціонарних приміщень. При цьому річний обсяг продажів через такі пункти не має перевищувати 200 тис. грн;
- роздрібна торгівля на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу). Обмеження обсягу виручки — не більше ніж 200 тис. грн на рік;
- роздрібна торгівля і громадське харчування на території села підприємствами споживчої кооперації, а також сільськогосподарськими товаровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва. Обмеження обсягу виручки — 75 тис. грн.
Граничний обсяг виручки у розмірі 200 тис. грн встановлюють на одного суб’єкта господарської діяльності, а 75 тис. грн — на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів, надання послуг). При цьому для розрахунку граничного обсягу слід враховувати лише надходження від виїзної торгівлі. Готівку, прийняту через касу з оформленням прибуткового касового ордера або через РРО, не беруть до уваги для розрахунку граничного обсягу.
Водночас граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлено, зокрема, для:
- роздрібної торгівлі продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, яку здійснюють суб’єкти підприємницької діяльності — фізичні особи, що є платниками єдиного податку;
- продажу газет, журналів;
- продажу товарів із розносок і ручних візків;
- продажу булочних, кондитерських і порційних кулінарних виробів, морозива, безалкогольних напоїв, сувенірів, іграшок і надувних кульок із розносок та ручних візків у театрально-видовищних і спортивних закладах.
з РРО
У разі перевищення наведеного граничного обсягу виручки суб’єкт господарювання, що був звільнений від застосування РРО, має протягом одного місяця з дати такого перевищення перейти на облік розрахункових операцій із використанням РРО (п. 2 Додатка до постанови КМУ «Про терміни переведення СПД на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням РРО» від 07.02.2001 № 121).
Водночас право проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням РК та КОРО втрачають платники єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від виду діяльності, в яких обсяг доходу протягом календарного року перевищив 1 млн грн. Тобто такі підприємці-«мільйонери», під час розрахункових операцій мають застосовувати РРО у загальному порядку.
Застосовувати РРО обов’язково,
якщо в календарному році обсяг доходу підприємця-єдиноподатника перевищує 1 млн грн
Підприємці-єдиноподатники, річний дохід яких перевищив 1 млн грн, починають застосовувати РРО з першого числа першого місяця кварталу, що настає за виникненням такого перевищення, і продовжують у всіх наступних податкових періодах впродовж перебування на спрощеній системі оподаткування.
Відповідальність за порушення правил виїзної торгівлі
За здійснення виїзної торгівлі без дозволу органу місцевого самоврядування передбачено адмінвідповідальність згідно зі статтею 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КпАП). Це штраф від 1000 до 2000 нмдг (від 17 000 до 34 000 грн) із конфіскацією продукції та грошей, одержаних у результаті вчинення цього адмінправопорушення, чи без такої. За повторне правопорушення штраф становить від 2000 до 5000 нмдг (від 34 000 до 85 000 грн) уже з обов’язковою конфіскацією.
Відповідно до статті 155 КпАП за порушення правил виїзної торгівлі до найманих працівників або до підприємців, які торгують самостійно, можуть застосувати адмінштраф у розмірі від 1 до 10 нмдг (від 17 до 170 грн) або від 5 до 27 нмдг (від 85 до 459 грн)— у разі повторного правопорушення.
Разом із тим КпАП передбачає адмінстягнення також за:
- порушення порядку проведення розрахунків зі споживачами (ст. 155-1 КпАП);
- обман покупця (ст. 155-2 КпАП);
- порушення законодавства про захист прав споживачів (ст. 156-1 КпАП);
- порушення правил торгівлі на ринках (ст. 159 КпАП);
- торгівля з рук у невстановлених місцях (ст. 160 КпАП).
Крім того, окрему відповідальність у разі здійснення виїзної торгівлі передбачено за порушення:
- прав споживачів (ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII);
- санітарного законодавства (ст. 45, 46 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994 № 4004-XII);
- законодавства у сфері благоустрою населених пунктів (ст. 42 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 № 2807-IV) тощо.
А за обман покупця у значних розмірах (перевищення у 50 і більше разів нмдг, визначеного в розмірі податкової соціальної пільги), незаконний збут підакцизних товарів, реалізацію недоброякісної продукції, збут радіоактивно забрудненої продукції передбачено вже кримінальну відповідальність, і вона полягає не лише у штрафах (ст. 192, 204, 327 Кримінального кодексу України).
Як виправити: ► недонараховану зарплату ► недоплату відпускних, лікарняних, декретних ► переплату ► помилкові базу та суму ЄСВ
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
