Перш ніж торгувати, суб’єкти господарювання мають забезпечити відповідність торговельного приміщення (місця) необхідним санітарним нормам, а будівлі й устаткування — вимогам нормативних документів щодо зберігання, виробництва та продажу відповідних товарів.
Дозвіл на виїзну торгівлю
Перш ніж торгувати, суб’єкти господарювання мають отримати дозвіл на торгівлю: забезпечити відповідність торговельного приміщення (місця) необхідним санітарним нормам, будівлі й устаткування — вимогам нормативних документів щодо зберігання, виробництва та продажу відповідних товарів, а також охорони праці (абз. 2 п. 10 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою КМУ від 15.06.2006 № 833; далі — Порядок № 833).
Даний дозвіл необхідний у випадку виїзної торгівлі та використання кіосків, палаток, ларьків тощо. Це тимчасові споруди. В органі місцевого самоврядування необхідний дозвіл на розміщення таких об’єктів. Для цього треба до виконкому місцевої ради (органу з питань містобудування та архітектури) подати заяву та проект паспорту прив’язки (можна знайти у додатку до Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження діяльності, наказ Мінрегіонрозвитку від 21.10.2011 № 244). Таке подання містить схему розміщення кіоску, ескізи фасаду, схему впорядкування території. Виконком на підставі має підготувати та видати сам паспорт прив’язки. Він діє протягом 6 місяців з моменту отримання, протягом цього часу треба кіоск поставити.
СКАЧАТИ ПАМ’ЯТКУ: АЛГОРИТМ ДІЙ, ЩОБ ЗАСТОСУВАТИ ПРРО
Отже, необхідно мати:
- паспорт прив’язки (див. вище);
- документи щодо прав на землю (ст. 126 Земельного кодексу).
Останній необхідний, так як кіоск знаходитиметься на землі. Такими документами щодо прав за земельну ділянку можуть бути:
- державний акт на право власності на земельну ділянку (такі акти видавалися до 1 січня 2013 р. і залишаються чинними);
- свідоцтво про право власності (цей документ почали видавати з 01 січня 2013 р.);
- виписка про реєстрацію права на земельну ділянку;
- договір оренди земельної ділянки, наприклад договір оренди земельної ділянки державної або комунальної власності, що укладений з місцевою радою.
Також для виїзної торгівлі знадобляться й усі інші дозвільні документи, які необхідні для торгівлі та наведені в цьому огляді.
Дозвіл на початок роботи і «пожежний» дозвіл
Використовувати об’єкти нерухомості (будівлі, споруди, приміщення або їх частини) суб’єкт господарювання зможе, насамперед, на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (далі – декларація). Такі вимоги висуває ч. 2 ст. 57 Кодексу цивільного захисту України.
Порядок подання і реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки затверджено постановою КМУ від 05.06.2013 р. № 440 (далі — Порядок № 440). Згідно з п. 9 Порядку № 440 суб’єкт господарювання розробляє та подає/надсилає рекомендованим листом таку декларацію за місцем розташування об’єкта нерухомості до державного адміністратора або територіального органу Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Декларацію за формою, наведеною в додатку до Порядку № 440, подають у 2-х примірниках, один із яких не пізніше наступного робочого дня після реєстрації передають суб’єктові господарювання або державному адміністраторові з позначкою про дату і номер реєстрації декларації (п. 10 Порядку № 440).
Декларацію безплатно реєструє ДСНС або її територіальний орган протягом 5 робочих днів з дня її надходження (п. 6 Порядку № 440). І саме з дня реєстрації декларації відповідним дозвільним органом суб’єкт господарювання набуває право провадити господарську діяльність.
Декларацію не подають:
- у разі використання торговельних місць, кіосків і контейнерів, якщо їх розміщено на ринку відповідно до схеми, погодженої з органом державного пожежного нагляду;
- орендарі об’єкта нерухомості за умови, що декларацію на об’єкт нерухомості зареєстрував його власник;
- у разі використання об’єктів, що в установленому законодавством порядку приймають в експлуатацію після завершення будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.
Суб’єкт господарювання з високим ступенем прийнятного ризику разом із декларацією подає позитивний висновок за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об’єкта чи приміщення. Ступінь ризику від провадження господарської діяльності оцінюють за критеріями, що встановлює постанова Кабміну від 05.09.2018 р. № 715.
Критерії передбачають набрання певних балів за кожний ризиковий елемент. В залежності від кількості набраних балів суб’єкт відноситься до певної категорії ризику та має відповідну частоту перевірок (раз на 2, 3 чи 5 років).
Санітарні документи і процедури
Щоб торгувати, суб’єкт господарювання має також отримати документи, які засвідчують відповідність торговельного приміщення санітарним нормам. Нині такими документами є висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи (далі – висновок СЕС) та експлуатаційний дозвіл.
Останній потрібно отримувати тільки підприємствам, що провадять діяльність, пов’язану з виробництвом та/або зберіганням харчових продуктів тваринного походження. Для решти, зокрема закладів роздрібної торгівлі, достатньо зареєструвати потужності, яким присвоюють особистий реєстраційний номер (п. 13 ст. 23 і ст. 25 Закону “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” від 23.12.1997 № 771). Для цього суб’єкт господарювання подає декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства відповідному територіальному органу СЕС (форма і порядок подання є у постанові Кабміну від 07.12.2016 р. № 922). Декларація реєструється і тоді можна починати діяльність.
Висновок СЕС
Державну санітарно-епідеміологічну експертизу проводять головні управління Держпродспоживслужби відповідної області та міста Києва, за результатами якої видають відповідні висновки. Безпосередньо отримати висновок СЕС можна, звернувшись до місцевого центру надання адміністративних послуг. При цьому слід подати:
- заяву про проведення робіт для потреб державної санітарно-епідеміологічної експертизи за формою, наведеною в додатку 1 до наразі чинного Порядку проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, затвердженого наказом МОЗ від 09.10.2000 № 247 (далі — Порядок № 247);
- перелік документів, наведений у додатку 4 до Порядку № 247.
Висновок СЕС видають протягом 30 діб із дати надходження зазначених документів до виконавців експертизи (п. 7.10 Порядку № 247).
Перш ніж торгувати, суб’єкти господарювання мають забезпечити відповідність торговельного приміщення (місця) необхідним санітарним нормам, а технічного стану приміщення (місця), будівлі й устаткування — вимогам нормативних документів щодо зберігання, виробництва та продажу відповідних товарів.
Відповідно до санітарних норм суб’єкт господарювання має утримувати не лише торговельні та складські приміщення, а й прилеглу до них територію. Зокрема, підприємства продовольчої торгівлі мають бути обладнані системами господарсько-питного та гарячого водопостачання, роздільними системами побутової та виробничої каналізації з самостійними випусками.
За відсутності централізованих систем водопостачання та каналізації в сільській місцевості допускається за погодженням з санепідстанцією (нині — з установою Держпродспоживслужби) влаштовувати колодязі та вигрібні ями для збору стічних вод (п. 17 Санітарних правил для підприємств продовольчої торгівлі (СанПиН 5781-91), затверджених Головним державним санітарним лікарем СРСР від 16.04.1991 № 5781-91).
Крім того, у санітарно-епідеміологічних цілях від суб’єкта господарювання органи контролю можуть вимагати укладання договору з вивезення сміття і договору на проведення робіт із дезінфекції/дезінсекції/дератизації.
Ліцензія на здійснення діяльності
Дозвіл на торгівлю алкогольними напоями. Ліцензію потребують не всі. Вона необхідна у таких випадках:
- торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами;
- оптова торгівля пальним;
- оптова й роздрібна торгівля лікарськими засобами, імпорт лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів);
- придбання, реалізація (відпуск), увезення на територію України, вивезення з території України наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;
- торгівля вогнепальною зброєю невоєнного призначення та боєприпасами до неї, холодною зброєю, пневматичною зброєю калібру понад 4,5 мм і швидкістю польоту кулі понад 100 м у секунду;
- виробництво спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони та їх продаж.
Якщо планується торгівля певним з вищеописаних товарів, то необхідно ознайомитися з ліцензійними умовами та подати заяву та інші документи до державного органу, який видає ліцензію. Наприклад, на торгівлю алкогольними та тютюновими виробами ліцензію видає ДПС.
Перелік ліцензованих видів діяльності можна знайти у ст. 7 Закону “Про ліцензування видів господарської діяльності” від 02.03.2015 р. № 222.Також існує спеціалізоване законодавство, наприклад Закон “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального” від 19.12.1995 р. № 481.
Більш детально про ліцензії, хто їх видає і скільки вони коштують є у матеріалі Ліцензування підприємства, у якому корисну інформацію можуть знайти й фізособи-підприємці теж.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
