Початок нового року ознаменовано затвердженням податкової реформи. Нововведення, запроваджені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII (далі — Закон № 71), стосуються, зокрема, і оподаткування житлової та нежитлової нерухомості .
Хто, за що та скільки платитиме
Кардинальні зміни законодавці внесли до розділу ХІІ ПК. Він отримав не лише оновлену назву — «Податок на майно», а й нові внутрішні складові:
- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі — податок на нерухомість);
- транспортний податок;
- плата за землю.
Тобто відповідно до статті 265 ПК поняття «Податок на майно» є узагальнюючим, який включає в себе 3 різні податки. Зосередимо свою увагу саме на податку на нерухомість.
Однією із найвагоміших змін законотворців стало розширення об’єкта оподаткування. Відтепер податок сплачуватимуть не лише з житлової нерухомості, а й з нежитлової. Тобто з усієї нерухомості, яка є власністю платника податку.
Саме тому нерухомість, яка підлягає оподаткуванню, внесеними до ПК змінами розділена на дві категорії: житлова та нежитлова. Тож, відповідно, у новій редакції підпунктів 14.1.129, 14.1.1291 ПК наведено вичерпний перелік об’єктів нерухомості, які належать до житлової та нежитлової. До того ж до переліку об’єктів нежитлової нерухомості включені навіть такі об’єкти, як: сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси.
Зазначимо, як і раніше, платниками податку на нерухомість є фізичні та юридичні особи, у т. ч. нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Тож змушені констатувати прикрий факт для платників податку, що за новими правилами платити доведеться більше. Бо об’єктом оподаткування стала не лише житлова, а й нежитлова нерухомість.
Винятки: державна власність, нежитлова нерухомість, яка використовується в аграрному секторі, промисловості, мафи та кіоски, які є суб’єктами малого бізнесу, де люди самі для себе заробляють, ринки, гуртожитки, власність громадських організацій інвалідів тощо. Ця нерухомість не є об’єктом оподаткування. Тому за неї платити не доведеться.
Відповідно до підпункту 266.5.1 ПК ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюється у розмірі, що не перевищує 2% розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (у 2015 році — 1218 грн), за 1 кв. м бази оподаткування, тобто не більше ніж 24,36 грн./кв. м.
Водночас пункт 33 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК передбачено, що на 2015 рік ставки податку для об’єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, визначені підпунктом 266.5.1 ПК, не можуть перевищувати 1% мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. м для об’єктів нежитлової нерухомості.
Тобто за перелічені об’єкти нерухомості за новими правилами фізособам вперше доведеться платити у 2016 році за 2015 рік.
Звертаємо увагу, що база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, у т. ч. їх часток, які перебувають у власності фізосіб, обчислюється контролюючим органом не лише на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно, а й на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (пп. 266.3.2 ПК).
Податок на нерухомість сплачують за місцем розташування об’єкта (об’єктів) оподаткування та зараховують до відповідного місцевого бюджету.
Пільги з податку на нерухомість
Ще однією, не менш важливою і аж ніяк не позитивною зміною для платників податку стало зменшення вдвічі розміру пільги зі сплати податку на нерухомість — кількості квадратних метрів, які не оподатковуються.
Як і раніше, пільги встановлено лише для фізичних осіб.
Тож відповідно до підпункту 266.4.1 ПК база оподаткування для фізичних осіб зменшується на:
- 60 кв. м — для квартири/квартир незалежно від їх кількості;
- 120 кв. м — для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості;
- 180 кв. м — у разі одночасного перебування у власності фізособи квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток.
Зверніть увагу, таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
То виходить, що більше маєш майна, то більша пільга?!
Позаяк власник елітної квартири і власник кількох стареньких будиночків в віддаленому селі такої ж площі зобов’язані будуть сплатити в місцевий бюджет однакову суму податку. Адже базою оподаткування є кількість метрів, а не вартість об’єкта нерухомості.
Повноваження органів місцевого самоврядування
Законодавець дозволив сільським, селищним, міським радам збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування, встановлена підпунктом 266.4.1 ПК. Тобто мають право встановлювати більші пільги, ніж зазначені.
Однак окремо встановлено випадки, коли пільги фізособі на об’єкт/об’єкти оподаткування не надаються органами місцевого самоврядування (пп. 266.4.2 ПК).
Пільги з податку на нерухомість для фізичних осіб не надаються, якщо:
- площа об’єкта оподаткування перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування;
- об’єкти оподаткування використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
Про надані пільги органи місцевого самоврядування, як і раніше, звітуватимуть до 1 лютого поточного року перед відповідним контролюючим органом.
Обчислення податку та строки подачі звітності
Відповідно до підпункту 266.6.1 ПК базовий податковий (звітний) період з податку на нерухомість не змінився і дорівнює календарному року.
Для фізичних осіб, як і раніше, обчислення суми податку на нерухомість здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у порядку, передбаченому підпунктом 266.7.1 ПК.
Податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку на нерухомість та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня податкового року. Ця процедура також не зазнала змін з боку законодавців.
Тож платнику податку — фізособі не варто перейматися, коли та як обчислювати необхідну до сплати суму податку на нерухомість. «Довгоочікуваний лист» неодмінно і своєчасно знайде свого адресата.
Нагадаємо також, що платники податку — юридичні особи самостійно обчислюють суму податку на нерухомість станом на 1 січня звітного року. До 20 лютого цього ж року юридичні особи подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування відповідну декларацію за встановленою формою, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Зверніть увагу, що наказ МДЗ «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» від 01.07.2014 № 735 затвердив нову форму декларації з податку на нерухомість. Починаючи з 01.01.2015 платники податку на нерухомість — юрособи мають звітувати саме за цією формою.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юрособою подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (раніше йшлося про місяць).
Порядок обчислення сум податку на нерухомість у разі зміни власника об’єкта оподаткування не зазнав змін.
Строки сплати податку на нерухомість
Строки сплати податку на нерухомість не змінилися.
Але не зайвим буде нагадати, що податок на нерухомість сплачується за місцем розташування об’єкта оподаткування. Фізособи можуть його сплачувати у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про прийняття податків.
Податкове зобов’язання з податку на нерухомість сплачується:
- фізособами — протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
- юрособами — авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Отже, як бачимо, правила оподаткування нерухомості змінено кардинально. Але постає чимало запитань щодо практичної реалізації затверджених нововведень. Як то: до чого прирівнюватимуть гаражі та інші об’єкти, які не є ані квартирами, ані будинками — до квартир чи до будинків, і на якій підставі, або якщо квартири та будинки розташовані на території різних територіальних громад, то за кожен об’єкт слід платити за місцем його розташування. Але алгоритм розподілу податку на нерухомість з урахуванням пільг в Законі № 71 не прописано. Тобто наразі невідомо, що робити, якщо сумарна площа розкиданих по Україні об’єктів більша за 60/120/180 кв. м.
Маємо надію, що ці та решту питань законодавець вирішить якнайшвидше.
Але вже зараз можна стверджувати: такі нововведення точно негативно вплинуть на добробут та життя громадян. А чи ефективно працюватиме оновлений податок на нерухомість на благо країни і чи насправді справедливо більше платитимуть власники елітного житла — покаже час… після прийняття податку на розкіш...
Для об’єктів нежитлової нерухомості
на 2015 рік ставки податку не можуть перевищувати 1% мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. м. для об’єктів нежитлової нерухомості
з 01.01.2015 юрособи звітують за новою формою декларації
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
